Постанова № 125595438, 05.03.2025, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/209/25

справа № 294/1887/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 5 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , дійсний до 29.07.2034, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

02.08.2024 о 09 год. 25 хв водій ОСОБА_1 по вул. Центральна, 10 в с. Волосівка Житомирського району керував автомобілем ВАЗ 2106, днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився на нагрудний реєстратор.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №106649 від 02.08.2024.

В судове засідання, призначене на 22.01.2025, ОСОБА_1 не з`явився, однак надав заяву про перенесення слухання справи у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП «Чуднівська лікарня», долучивши відповідну довідку з медичного закладу.

У судове засідання, призначене на 05.03.2025, з`явився ОСОБА_1 та повідомив, що 02.08.2024, тобто у день, коли його зупинили працівники патрульної поліції, не вживав алкогольних напоїв, однак вживав напередодні. За кермо того дня сідати не планував, але йому подзвонила його баба і попросила під`їхати до поліції, щоб написати заяву про зникнення безвісти родича. Його було зупинено працівниками патрульної поліції за порушення ПДР, у зв`язку з чим складено постанову серії ЕНА №2736167 та накладено штраф у сумі 510 грн, який він сплатив. Жалкує про те, що не «подув у драгер», оскільки не був того дня у стані алкогольного сп`яніння. Також просив суд розстрочити штраф, оскільки на даний час безробітний та не має спроможності відразу сплатити усю суму. Крім того, просив не позбавляти його права керування транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у тому числі наркотичного.

Відповідно до абз. 1 п. 27 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» від23грудня 2005року №14 (далі Постанови Пленуму ВСУ), відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).

Відповідно до абз. 4 п. 27 Постанови ПленумуВСУ для притягнення до відповідальності за ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №106649 від 02.08.2024; копією постанови серії ЕНА №2736167 від 02.08.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП (водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б ПДР), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що розписався; розпискою про роз`яснення прав та обов`язав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під якою також поставив свій підпис; довідкою поліцейського СРПП ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирськй області про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 ; відеофайлом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з порушенням ПДР, під час складання постанови про адміністративне правопорушення поліцейськими виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу драгер, однак останній від огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.

Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил дорожнього руху не дотримався, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Виходячи знаведеного,враховуючи характервчиненого правопорушення,беручи доуваги,що умисніпротиправні діїправопорушника безпосередньостворюють загрозудля іншихучасників дорожньогоруху таоточуючих,що свідчитьпро підвищенусуспільну небезпекускоєного адміністративногоправопорушення,враховуючи особуправопорушника,а такожінші обставини,що маютьістотне значення,суд дійшоввисновку,що до ОСОБА_1 необхідно застосуватиадміністративне стягненняу виглядіштрафу зпозбавленням правакерування транспортнимизасобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.304КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч. 2 ст.301КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною ст.33ЗУ «Провиконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не має роботи та, відповідно, заробітку, у зв`язку з чим перебуває у скрутному матеріальному становищі, суд вважає за можливе розстрочити йому виконання постанови суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 10 (десять) місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 40-1, 130, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунокдля сплати:UA368999980313060149000006001,отримувач коштів:ГУК вЖитомир.обл/Житомир.обл/21081300,ЄДРПОУ 37976485) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу на 10 (десять) місяців із сплатою щомісячно по 1 700 (одну тисячу сімсот) грн, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь держависудовий збіру розмірі605(шістсотп`ять)грн 60коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА