Рішення № 125592453, 04.03.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/7473/24

Провадження №: 2/332/1000/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

04 березня 2025 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В. Д., при секретарі судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит у загальному розмірі 42578,04 грн., судових витрат та витрати на професійну правову допомогу.

Зміст позовних вимог:

В обґрунтування своїх вимог позивач покладається на те, що 11.05.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка 39,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Договір укладено в електронній формі відповідно доЗУ "Про електронну комерцію"та підписано сторонами. Отримавши кредит, ОСОБА_1 належним чином взяті по договору зобов`язання не виконувала, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 20.12.2021 року становить 42578,04 грн. Невиконання позичальником умов кредитного договору дають право позивачу стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у судовому порядку.

20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 від 11.05.2017 року.

В зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати, які були ними понесені у зв`язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору та витрати на правову допомогу.

Заочне рішення суду:

10.12.2024 року по даній справі було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою суду від 10.01.2025 року скасовано і справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження 20.01.2025 року, яке надалі було відкладено на 04.03.2025 року.

Позиція відповідача:

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» не визнає, позовну заяву вважає необґрунтованою, безпідставною та не законною, а всі обставини, такими, що не відповідають дійсності.

Як зазначено у позовній заяві, 11.05.2017р. між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200 000,00 гри. Процентна ставка 39,99% річних. Тип процентної ставки фіксований.

Виходячи із положень вказаного вище паспорту споживчого кредиту сторони домовилися про встановлення строку кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації. При цьому, як слідує з угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11 травня 2017 року для відповідача ОСОБА_1 випущена міжнародна платіжна картка строком дії на 3 роки, на яку встановлено кредитний ліміт.

Позивачем не надано суду доказів пролонгації угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11 травня 2017 року після спливу строку дії картки, тобто після 11 травня 2020 року.

Отже, нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору є безпідставним, а тому проценти за користування кредитними коштами в даному випадку нараховуються до 15 травня 2020 року.

Також, під час звернення до суду із цим позовом ТО В «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» порушило строки позовної давності. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Строк дії картки 3 роки, тобто до 11 травня 2020 року. Позивач звернувся до суду із цим позовом лише 31.07.2024, тобто із порушенням строків позовної давності.

Щодо витрат на правову допомогу.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, відповідач вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом Макєєвим Віталієм Миколайовичем роботи у розмірі 7100,00 гри. є завищеними та належним чином не обгрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг зі збору та аналізу доказів, складання позовної заяви та подання її до суду, а також витрачений на вказані послуги час (7,1 годин), с очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, відповідач вважає за необхідне зменшити їх розмір.

У зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» відповідач просила відмовити, застосувати до позовних вимог наслідки спливу строків позовної давності.

Позиція позивача:

У відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» просило позов задовольнити з підстав наведених у ньому. Щодо посилання Відповідача на не згоду із порядком нарахування процентів, позивач зазначає, що ним жодним чином не пропущений строк позовної давності, враховуючи роз`яснення Верховного Суду та вимоги пункту 12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-ІХ є продовженим на час дії карантину (карантин було запроваджено 12.03.2020 року, а завершено - 30.06.2023 року).

Більше того, на період воєнного стану у відповідності до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022. затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Щодо незгоди відповідачаіз заявленимиПозивачем витратамина правничудопомогу,Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЛІТ ФІНАНС»посилається нате,що у Постанові від28.09.2023 року по справі М686/31892/19Верховний Суд роз`яснив наступне.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.

Отже,якщо сторонадокументально доведе,що вонапонесла витратина правову допомогу,а саме:буде наданодоговір направову допомогу,акт приймання- передачі наданихпослуг,платіжні документипро оплатутаких послуг,розрахунок такихвитрат,то усуду відсутніпідстави длявідмови устягненні цихстороні,на користьякої ухваленосудове рішення.У відповідностідо данихроз`яснень ВерховногоСуду Позивачемразом зпозовною заявоюнадано всідокази,які підтверджуютьрозмір витратПозивача на правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила справу розглядати за її відсутності.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3ст. 211 п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Висновки суду:

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12та частиною1статті 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитнимдоговором банкабо іншафінансова установа(кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором абозаконом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11.05.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка 39,99 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором АТ «Альфа-Банк» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

Отримавши кредит, ОСОБА_1 належним чином взяті по договору зобов`язання не виконувала, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 20.12.2021 року становить 36398,32 грн - сума основного боргу.

20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" укладено договір факторингу № 4, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 від 11.05.2017 року.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором в сумі 42578,04 грн., яка склалася з: 36398,32 грн. - сума основного боргу; 6179,72 грн. - відсотки за користування кредитом.

В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Вимог щодо нарахування процентів у відповідності до ст.625ЦК України у позові не заявлено.

Згідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, проценти нараховувались, в тому числі, й поза межами кредитування, тобто після 11.05.2020 (а.с.26).

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, а саме за період з 11.05.2017 року по 11.05.2020 року становить 594,27 грн.

Отже, саме в такому розмірі, суд вважає доведеним суму прострочених відповідачем відсотків за користування кредитними коштами і саме в цій частині підлягають задоволенню позовні вимоги, а тому доводи представника відповідача щодо нарахування позивачем відсотків поза межами кредитування суд знаходить слушними.

Таким чином, розмір заборгованості за кредитним договором б/н від 11.05.2017 року становить 36992,57 грн, з якої: за основною сумою боргу 36398,32 грн; відсотками за користування кредитом 594,25 грн.

Вказана сума неповернутих кредитних коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд такожвідхиляє доводивідповідача щодозастосування доспірних правовідносинстроків позовноїдавності,з підставвизначених п.12розділу «Прикінцевихта перехіднихположень» ЦКУкраїни уредакції ЗаконуУкраїни від30.03.2020№ 540-ІХтак якстроки позовноїдавностіє продовженим на час дії карантину (карантин було запроваджено 12.03.2020 року, а завершено - 30.06.2023 року).

Розподіл судових витрат:

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2630,73 грн (ціна позову 42578,04 грн, задоволено позовні вимоги на 36992,57 грн, що становить 86,88% від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 3028,00 грн, а 86,88% від цієї суми = 2630,73 грн).

Відповідно дост. 133 ЦПК України судовівитрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 7100,00 грн.

Згідно з ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду копію договору про надання правничої допомоги № 05-10/23 від 05.10.2023, укладеного між адвокатом Макєєвим Віталієм Миколайовичем та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», копію акта прийому-передачі наданих послуг від 07.03.2024, згідно з яким адвокат Макєєв В.М. надав клієнту ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» такі послуги: надання первинної консультації замовнику у справі вартістю 1000,00 грн, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини вартістю 3000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви вартістю 3100,00 грн, всього на суму 7100000,00 грн.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четвертастатті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7100,00 грн не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.

Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором від 11.05.2017 року заборгованість за кредитним договором у розмірі 36992,57 грн, з якої: за основною сумою боргу 36398,32 грн; відсотками за користування кредитом 594,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія "ЕЛІТФІНАНС"судовий збір у розмірі 2630,73грн.та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Повний текст судового рішення складено 04 березня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» місце знаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ІКЮО: 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя: В.Д. Сапунцов