Рішення № 125588716, 04.03.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4583/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОСОЮЗ", 02160, м. Київ, пр-т. Соборності 15, оф. 701 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", 61098, м. Харків, вул. Кашуби,10 простягнення 293 991,97 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОСОЮЗ" звернулось до Господарського суд Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" про стягнення заборгованості за договором дистрибуції № ДСТ/38/2024 від 11.01.2024 року 207 674,67 грн., а також штрафні санкції за невиконання умов договору (інфляційне збільшення, штраф 20% від суми боргу, та 24% річних) складає: 17 137,81 + 41 534,93 +27 644,56 = 86 317, 30 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОСОЮЗ" (вх. № 4583/24) залишено без руху.

24.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 32306/24) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4583/24. Клопотання позивача викладене у 1 пункті прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження - задоволено. Розгляд справи № 922/4583/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

08.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 384/25) про вступ у справу представника.

05.02.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 3209/25).

Як вбачається із Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет, у зв`язку із чим, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в його електронний кабінет, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 30.12.2024 року у справі № 922/4583/24 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 30.12.2024 року о(б) 17:13 год.».

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання відповідачем у справі ухвали суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у справі про розгляд справи у суді.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 04.03.2025 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 11.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОСОЮЗ" (позивач, компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (відповідач, дистриб`ютор) було укладено договір дистрибуції № ДСТ/38/2024.

Пунктом 1.2. договору, сторони погодили, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, компанія зобов`язується, на підставі погоджених нею заявок дистриб`ютора, передавати у власність дистриб`ютора товар для подальшого його продажу (реалізації) дистриб`ютором на території третім особам, а дистриб`ютор зобов`язується надати компанії заявки, приймати у власність товар, переданий компанією за погодженими компанією заявками, своєчасно оплачувати прийнятий у власність товар, та продавати (реалізувати) цей товар на території третім особам. Крім цього, сторони зобов`язується виконувати інші умови передбачені цим договором.

Підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. договору визначено, що компанія, крім інших прав, визначених цим договором має право на своєчасну та повну оплату товару, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункт 3.2. договору, за кожними заявками факт передання компанією дистриб`ютору окремих партій товару підтверджується видатковими накладними, які компанія надає дистриб`ютору.

Ціна товару, в асортименті (рекомендована ціна), станом на дату укладання та підписання цього договору вказана у додатку № 1 до цього договору )(пункт 5.1. договору).

Ціна товару в асортименті, яка вказана в додатку № 1 до договору, не є сталою (не є твердою) і може змінюватися компанією у випадку якщо курс продажу євро станом на робочу дату, що передує даті виставлення рахунку (ків) (у тому числі нового (вих.) рахунку (ків) на оплату (попередню оплату) товару змінюється по відношенню до гривні у порівнянні з курсом, що зазначений у пункті 5.3. даного договору. У такому випадку ціна товару, в асортименті, змінюється пропорційно зміні курсу продажу євро по відношенню до гривні і розраховується за наступною формулою: Ц= )Ко/Кз) х Цс. Ц ціна товару в асортименті; Ко курс продажу євро (ринковий курс продажу (євро) по відношенню до гривні на міжбанківському валютному ринку України (міжбанк) на робочу дату, що передує даті виставлення рахунку (у тому числі нового рахунку) на оплату (попередню оплату) товару; Кз курс продажу євро по відношенню до гривні, який зазначений у пункті 5.3. цього договору; Цс ціна товару, в асортименті (рекомендована ціна), яка вказана у додатку № 1 до договору (пункт 5.2. договору).

Під «курсом» у цьому договорі розуміється та використовується ринковий курс євро по відношенню до гривні, зафіксований на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України (міжбанк), відповідно до даних, які зазначені на веб-сайті (сторінці веб-сайту) http://minfin.com.ua/currency/mb/eur/ не буде зазначено ринковий курс продажу євро по відношенню до гривні, зафіксований на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України (міжбанк), то під «курсом» у цьому договорі розуміються та використовується відповідні лані щодо курсу продажу євро по відношенню до гривні на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України (міжбанк), які зазначені на веб сайті (сторінці веб сайту) http://mezhbank.orq.ua/ (пункт 5.3. договору).

Умовою оплати товару за цим договором є повна (100%) попередня оплата товар, за відповідною погодженою заявкою (партії товару). Усі розрахунки за товар здійснюються у безготівковому вигляді на поточний рахунок компанії в національній валюти України гривні, згідно з виставленим компанією дистриб`ютору рахунком, у спосіб, передбачений пунктом 5.6. цього договору. Рахунок на оплату (попередню оплату) товару виставляється компанією дистриб`ютору за допомогою однієї із програм ЕДО: М.Е.Doc або «Вчасно». У випадку технічної не можливості направлення рахунку за допомогою програм ЕДО, компаніє надає дистриб`ютору рахунок у сканованому електронному вигляді, із електронної пошти компанії, вказаної у договору на електрону адресу дистриб`ютора, вказану у договорі, або в інший спосіб. Оригінал такого чинного рахунку може передаватися дистриб`ютору разом із видатковими накладними або у будь-який інший спосіб. До моменту отримання дистриб`ютором відповідно чинного рахунку його копія (чинний рахунок в сканованому електронному вигляді) має юридичну силу (пункти 5.4., 5.5., 5.6. договору).

Пунктом 5.7. договору, сторони визначили, що за кожною окремою заявкою, на оплату кожної окремої партії товару, компанія виставляє дистриб`ютору рахунок у спосіб, передбачений пунктом 5.6. договору. У такому рахунку зазначається сума до сплати за товар на дату виставлення цього рахунку, відповідно до ціни товару, яка визначається у порядку, передбаченому пунктом 5.2. договору, і цей рахунок дійсний до сплати (чинний) протягом трьох робочих днів з моменту його виставлення. Якщо дистриб`ютор не здійснює за таким рахунком повну сплату протягом трьох робочих днів, з моменту його виставлення, то компанія має право виставити (виставляти) дистриб`ютору у спосіб передбачений пунктом 5.6. договору, новий рахунок (нові рахунки), з зазначенням суми до сплати за товар.

За умови, коли виставлений рахунок на оплату (попередню оплату), визначеної в погодженій заявці партії товару дистриб`ютором повністю не буде сплачений, компанія має право (може) притримати (не відвантажувати, не передавати) дистриб`ютору відповідну партію товару (постава товару за попередньою оплатою). Якщо компанія з власної ініціативи (на власний розсуд) здійснила поставку (передання, відвантаження) конкретної партії товару без попередньої оплати дистриб`ютором за таку партію товару, то дистриб`ютор зобов`язаний оплатити таку партію товару на умовах договору, протягом трьох банківських (робочих) днів, з моменту отримання ним відповідної партії товару, на підставі рахунку. При цьому, у разі якщо станом на робочу дату, що передує виставленню такого рахунку (ів), курс продажу євро збільшився по відношенню до гривні у порівнянні із курсом, що зазначений у пункті 5.3. даного договору, більше ніж на 3 ;% ціна за товар в рахунку збільшується пропорційно зміні курсу продажу євро по відношенню до гривні і розраховується за формулою наведеною у пункті 5.2. договору. Вказаний порядок виставлення рахунку (ів) за поставлений, але не оплачений на умовах цього договору товар, зберігається у подальшому за умови не оплати товару та виставлення компанією нового (их) рахунку (ів) (пункт 5.8. договору).

Також, між сторонами було погоджено додаток № 1 до договору, а саме найменування, асортимент ат ціна товару, додаток № 2 до договору. а саме мотиваційні виплати, форма № 1 до договору, зразок довіреності, форма № 2 до договору, зразок звітів.

Як зазначає позивач, останнім на виконання умов договору було виставлено відповідачу рахунок № 757 від 28.05.2024 року на загальну суму 635990,40 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 762 від 29.05.2024 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 635990,40 грн.

Проте, відповідачем в порушення умов договору, розрахунок за отриманий від позивача товар було здійснено частково, а саме: 17.09.2024 року на суму 100000,00 грн., 11.10.2024 року на суму 135990,40 грн.

Також, позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено вимогу вих. № 345 від 25.10.2024 року до якої було додано новий рахунок на оплату № 1418 від 25.10.2024 року на суму 407674,67 грн.

Відповідачем відповідно до платіжних доручень, було здійснено часткову оплату, а саме 31.10.2024 року на суму 100000,00 грн., 11.11.2024 року на суму 100000,00 грн.

За розрахунком позивача, станом на день подачі позову до судуу відповідача наявна заборгованість за договором дистриб`юції № ДСТ /38/2024 від 11.01.2024 року у загальному розмірі 207 674,67 грн., а також позивачем нараховано штрафні санкції за невиконання умов договору (інфляційне збільшення, штраф 20% від суми боргу, та 24% річних) складає: 17 137,81 + 41 534,93 +27 644,56 = 86 317, 30 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно достатті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і устатті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зістаттею 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числіГлави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно достатті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно частини 1статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу Українивстановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором дистрибуції № ДСТ/38/2024 від 11.01.2024 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми у розмірі 207 674,67 грн. є обґрунтованими, та не спростованими відповідачем.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції за невиконання умов договору відповідно до надано розрахунку суми позовних вимог, а саме:

- 17137,81 грн. інфляційне збільшення,

- 41534,93 грн. штраф 20% від суми боргу;

- 27 644,56 грн. 24% річних.

Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем 17137,81 грн. інфляційного збільшення за період з червня 2024 року по листопад 2024 року та 27 644,56 грн. 24% річних (за період з 51.05.2024 року по 19.12.2024 року) відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 6.3. договору, сторони погодили, що за умови прострочення дистриб`ютором строку оплати поставленого товару, компаніє має право вимагати від дистриб`ютора сплатити 24 % річних від простроченої суми оплати за весь час прострочення (згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено перевірку надано позивачем розрахунку заявленої до стягнення із відповідача суми 17137,81 грн. інфляційного збільшення за період з червня 2024 року по листопад 2024 року та суми 27 644,56 грн. 24% річних за період з 51.05.2024 року по 19.12.2024 року (відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог) в онлайн системі "Ліга Закон" та встановлено, що нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем суми у розмірі - 41534,93 грн. штрафу 20% від суми боргу, відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у цій частині, позивач зазначає, що пунктом 6.2. договору визначено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару дистриб`ютором більше ніж на тридцять днів компанія має право вимагати від дистриб`ютора сплати штрафу у розмірі 20 % від розміру заборгованості.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми у розмірі - 41534,93 грн. штрафу 20% від суми боргу (відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог) в онлайн системі "Ліга Закон" та встановлено, що нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме про стягнення із відповідача суми боргу у розмірі 207 674,67 грн., інфляційних втрат у розмірі - 17137,81 грн., 24 % річних у розмірі 27 644,56 грн. та штрафу 20% від суми боргу у сумі 41534,93 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 4409,88 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, ЄДРПОУ 37875888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОСОЮЗ" (02160, м. Київ, пр-т. Соборності 15, оф. 701, ЄДРПОУ 35840303) суму заборгованості за договором дистрибуції № ДСТ/38/2024 від 11.01.2024 року у розмірі - 207 674,67 грн., а також штрафні санкції за невиконання умов договору (інфляційне збільшення, штраф 20% від суми боргу, та 24% річних) складає: 17 137,81 + 41 534,93 +27 644,56 = 86 317, 30 грн.) та 4 409,88 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОСОЮЗ" (02160, м. Київ, пр-т. Соборності 15, оф. 701, ЄДРПОУ 35840303);

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, ЄДРПОУ 37875888). )

Повне рішення складено "04" березня 2025 р.

СуддяО.О. Ємельянова