Ухвала суду № 125586800, 03.03.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.03.2025Справа № 910/1665/25за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод"

до Державного агентства резерву України

про стягнення 1730194,92 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 1730194,92 грн.

В обґрунтування позивних вимог заявник посилається на те, що відповідачем у період 01.01.2020 по 31.12.2020, не було виконано належним чином приписів Закону України "Про держаний матеріальний резерв" від 24.01.1997 №51/97-ВР в частині відшкодування фактичних витрат понесених позивачем під час здійснення відповідального зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву України.

Ухвалою суду від 18.02.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.02.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 18.02.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.03.2025.

В позовній заяві позивачем викладено клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі міститься інформація стосовно діяльності підприємства оборонно-промислового комплексу, а тому з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, існує необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання позивача, про розгляд справи у закритому судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Частина 1 статті 21 Закону України "Про інформацію" визначає, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Також статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що Інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За приписами ч.1 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.

Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.

Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).

Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається "рішенню" згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).

Враховуючи, що предмет розгляду у цій справі, з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, а також викладені вище приписи законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи №910/1665/25 у закритому судовому засіданні.

Суд відзначає, що оскільки, справа підлягає розгляду в закритому судовому засіданні, в судових (в тому числі підготовчих) засіданнях можуть бути присутні лише учасники справи, і використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.

Керуючись ст. ст. 8, 12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Здійснювати розгляд справи №910/1665/25 у закритому судовому засіданні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І.В. Усатенко