Рішення № 125574247, 04.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 рокуСправа №160/1113/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047250019627 від 07.12.2023 року щодо відмови в призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 13.11.2023 року, зарахувавши при призначенні пенсії додатково до визнаного стаж роботи позивача за списком № 2 з 01.09.1990 року по 14.09.1992 року, з 07.10.1997 року по 31.01.2000 року та з 01.02.2000 року по 23.10.2000 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2. Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010223-8/200492 від 12.12.2023 року позивачу було повідомлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047250019627 від 07.12.2023 року їй відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності пільгового стажу. Спір з приводу достатності загального страхового стажу відсутній. Зокрема, відповідно до оскаржуваного рішення позивач має страховий стаж 35 років 7 місяців 7 днів. Пільговий стаж - 5 років 6 місяців 29 днів. Оскільки частина пільгового стажу позивача становила на підприємстві, що ліквідовано, позивач звернулася до Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Комісії від 10 листопада 2023 року № 11 позивачу було зараховано її пільговий стаж лише частково: з 19.10.1992 року по 11.03.1993 року. Такі дії відповідачів позивач вважає протиправною бездіяльністю, яка порушує її право на гарантоване державою пенсійне забезпечення за наявності відповідного віку, страхового та пільгового стажу, зважаючи на наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11 лютого 2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що позивачка 06.12.2023 звернулася із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до частини другої ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. На момент звернення позивачці виповнилось 54 роки 06 місяців 24 дні. Страховий стаж складає 35 років 07 місяці 07 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 складає - 5 років 06 місяців 29 днів. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 07.12.2023 № 047250019627, винесеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області повідомлено Позивачку про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах станом на дату звернення, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку 55 років. Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 01.09.1990 по 14.09.1992, з 07.10.1997 по 31.01.2000 та з 01.02.2000 по 23.10.2000. В довідці ТОВ Запорізький інструментальний завод (зберігач архіву) зазначено, що в документах архівного фонду ліквідованого підприємства значиться ОСОБА_1 з 01.09.1990 по 14.09.1992 - шліфувальником цеху центрів і метчиків. В період з вересня 1990 року по вересень 1992 року заробітна плата нараховувалася. В довідці архівного відділу Нікопольської міської ради від 21.06.2022 № 1227 зазначено, що за документами архівного фонду № 249 ПАТ Нікопольський південнотрубний завод ОСОБА_1 значиться: з 19.10.1992 по 11.03.1993 різальником труб на обробці; з 07.10.1997 переведена шліфувальником металоведення та термообробки з 01.02.2000 - переведена шліфувальником до інженерного центру (лабораторія металоведення та термообробки ЦЗЛ); з 23.10.2000 звільнена. У відомостях нарахувань заробітної плати вказана кількість відпрацьованих днів (годин) та суми нарахованої заробітної плати з жовтня 1992 року по березень 1993 року. Відповідач, уважає, що підставою для зарахування певного періоду роботи до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах є насамперед наявність посади (професії та виробництва) у відповідному Списку. Згідно наказу від 08.12.1994 № 1896 ПАТ Нікопольський південнотрубний завод за результатами атестації робочих місць трубпрокатного цеху № 2 різальники труб на обробці атестовані за Списком № 2. Шліфувальники металоведення центральної заводської лабораторії не атестовані. В період роботи з 01.09.1990 по 14.09.1992, з 07.10.1997 по 31.01.2000 факт роботи на посадах, які дають право на пільгову пенсію не підтверджуються. Робоче місце не атестовано. Враховуючи вищевикладене, Комісією прийнято рішення підтвердити періоди роботи з 19.10.1992 по 11.03.1993, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2. Крім того, зазначили, що Позивачці було відомо про результати розгляду Комісією документів про підтвердження пільгового стажу, проте позивачка не оскаржила вищезазначене рішення у встановлені строки. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє в межах та спосіб передбачений діючим законодавством.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.12.2023 звернулася із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до частини другої ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 07 грудня 2023 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

На обґрунтування рішення зазначено, на момент звернення позивачці виповнилось 54 роки 06 місяців 24 дні. Страховий стаж складає 35 років 07 місяці 07 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 складає - 5 років 06 місяців 29 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу зараховані всі періоди роботи. За наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини другої ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, матиме після досягнення 58 річного віку. В разі надходження додаткових документів право на призначення пенсії буде переглянуте.

Позивачка не погодившись із вказаним рішенням відповідача звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Крім того, 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148, що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених робота.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам

Законом № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ №1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788 з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про те, що відповідно до ст. 5 Закону № 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон № 1058.

Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням пенсійного органу на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, відповідно до якого положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку пенсійного органу, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788 відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788 всі інші положення, чого зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи встановлено, що на момент звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком від 06 грудня 2023 року вона досягла понад 54-річного віку.

Суд наголошує, що відповідно до п. «б» статті 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, жінки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за умови досягнення ними 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених робота,

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06 грудня 2023 року, досягла необхідного віку (50 років згідно п. «б» ст. 13 Закону № 1788).

Вирішуючи питання наявності пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах суд, виходить з такого.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Підпунктом 2 пункту 4.2. Порядку № 22-1 передбачено що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За унормуванням п. 1.8, 1.9 Порядку 22-1 звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Правилами п. 3 Порядку № 383 обумовлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Отже, лише за відсутністю у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу підтверджується уточнюючими довідками з підприємства.

Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 працювала: у ВАТ Запорізький інструментальний завод (00222232) з 01.09.1990 по 14.09.1992 - шліфувальник 2р цеху центрів і метчиків;

на Нікопольському південнотрубному заводі, який перейменовано у ПАТ Нікопольський південнотрубний завод: з 19.10.1992 по 11.03.1993 різальником труб на обробці трубопрокатного цеху № 1; з 07.10.1997 по 31.01.2000 шліфувальником лабораторії металоведення і термообробки центральної заводської лабораторії; з 01.02.2000 по 23.10.2000 шліфувальником інженерного цеху.

ТОВ Запорізький інструментальний завод (00222232) та ПАТ Нікопольський південнотрубний завод (05393108) припинена у зв`язку з банкрутством.

Таким чином, підтвердження стажу роботи, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням від 10.11.2023 № 11 про результат розгляду заяви при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено наступне. Відповідно до Порядку, що регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, щодо пільгового стажу ОСОБА_1 , який не зарахований відповідачем через відсутність атестації робочого місця у період роботи з 01.09.1990 по 14.09.1992 шліфувальником лабораторії металоведення і термообробки центральної заводської лабораторії, з 07.10.1997 по 31.01.2000 шліфувальником інженерного цеху.

Позивачка вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 № 11 не оскаржує.

Водночас, рішенням комісії від 10.11.2023 № 11 підтверджено період роботи з 19.10.1992 по 11.03.1993 на посаді різальника труб на обробці трубопрокатного цеху № 1 для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки така посада атестована за таким списком.

Отже, підставою для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 , яка дає право на пенсію на пільгових умовах є насамперед наявність посади (професії та виробництва) у Списку № 2.

Судом не встановлено, а позивачкою не доведено, що посада шліфувальник лабораторії металоведення або шліфувальник інженерного цеху віднесенні до посад за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, або доказів атестації такого робочого місця, що давало б право на пільговий стаж за Списком № 2, тому відсутні підстави для зарахування такого періоду роботи до пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047250019627 від 07.12.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 2 є правомірним, а позовні вимоги позивача необгрнтованими, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову не відшкодовуються.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 133, 139, 243-246, 250, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев