Рішення № 125573693, 28.02.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13805/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Ніка-2010» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Ніка-2010» (далі ФГ «Ніка-2010») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області, комісія регіонального рівня) від 06 серпня 2024 року №11570714/38541503 та від 06 серпня 2024 року №11570713/38541503; зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за фактом купівлі ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» згідно з договором купівлі-продажу від 17 травня 2024 року №1705/997922 пшениці 4 клас (2023 року) у кількості 25 т на суму 133772,00 грн (сума ПДВ 18728,08 грн) позивач склав та направив податкову накладну від 17 травня 2024 року №1, а за фактом купівлі пшениці 4 класу (2023 року) у кількості 139,094 т на суму 805280,54 грн (сума ПДВ 112739,27 грн) податкову накладну від 21 травня 2024 року №2. Проте реєстрацію податкових накладних було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) з підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Як зазначив позивач, він у встановленому порядку ним були подані письмові пояснення щодо вказаних накладних. Однак Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення від 06 серпня 2024 року №11570714/38541503 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 травня 2024 року №1 та рішення від 06 серпня 2024 року №11570713/38541503 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 травня 2024 року №2.

Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями, які, на його думку, є протиправними та підлягають скасуванню. Зокрема, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не були конкретизовані документи, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних. Натомість надані Комісії ГУ ДПС у Волинській області пояснення та копії документів розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено ці податкові накладні, та вони є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ФГ «Ніка-2010» (виробник) і покупцем ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», та на відсутність у сформованих контролюючим органом квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретного переліку документів, які слід подати платнику податків для прийняття рішення про їх реєстрацію, а також оскільки зупинення реєстрації податкової накладної не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, позивач вважає, що в контролюючого органу не було підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних, а тому прийняття відповідачем оскаржуваних рішень з підстав неподання позивачем окремих документів є неправомірним. Враховуючи, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області прийняті безпідставно, то вони підлягають скасуванню.

З метою відновлення його прав та інтересів позивач також просив суд зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву (а.с.157-159) представник відповідачів просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зазначивши, що реєстрацію податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач надав пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких ФГ «Ніка-2010» направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, зокрема щодо придбання/походження пшениці, товаросупровідних документів (ТТН) та розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки). Позивач такі документи не надав, тому комісією ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення від 06 серпня 2024 року №11570713/38541503 та №11570714/38541503 про відмову в реєстрації податкових накладних від 17 травня 2024 року №1, від 21 травня 2024 року №2.

Інші заяви по суті спору від сторін не надходили.

Сторони не зверталися у встановленому порядку із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ «Ніка-2010» 29 грудня 2012 року зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якої є, зокрема, 01.13 вирощування овочів і баштанових культур, кореноплодів і бульбоплодів; 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та ін. (а.с.174).

17 травня 2024 року між ФГ «Ніка-2010» (продавець) та ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1705/995170 (а.с.10-11), відповідно до якого продавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язується продати у власність покупця зернові та олійні культури врожаю 2023 року.

У специфікації від 17 травня 2024 року №1 сторонами договору від 17 травня 2024 узгоджено купівлю-продаж товару пшениці 4 класу (2023 року) у кількості 25 т на суму 152500,08 грн (ПДВ 18728,08 грн), передача якої відбулася згідно з видатковою накладною від 17 травня 2024 року №1 (а.с.125), а часткова оплата у сумі 133772,00 грн на підставі платіжної інструкції від 17 травня 2024 року №ВЗП7044 (а.с.127).

За наслідками вказаної господарської операції ФГ «Ніка-2010» склало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 17 травня 2024 року №1 на суму 152500,08 грн, у т.ч. ПДВ у сумі 18728,08 грн (а.с.10).

Також у специфікації від 21 травня 2024 року №2 сторонами договору узгоджено купівлю-продаж товару пшениці 4 класу (2023 року) у кількості 139,094 т на суму 918019,82 грн (ПДВ 112739,28 грн). Про передачу товару складено видаткову накладну від 21 травня 2024 року №2 (а.с.126); платіжною інструкцією від 22 травня 2024 року №ВЗП7271 покупець перерахував позивачу кошти у сумі 604271,50 грн на часткову оплату товару (а.с.128).

ФГ «Ніка-2010» склало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 21 травня 2024 року №2 на суму 918019,82 грн, у т.ч. ПДВ у сумі 112739,28 грн (а.с.15).

Згідно із квитанціями від 18 червня 2024 року №9166625045 та від 18 червня 2024 року №9166623369 зупинено реєстрацію податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 відповідно на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України з тієї причини, що обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.11, 16).

ФГ «Ніка-2010» подало повідомлення від 23 липня 2024 року №1 про надання пояснень щодо податкової накладної від 17 травня 2024 року №1 та копій документів (16 додатків) (а.с.12) та повідомлення від 24 липня 2024 року №2 про надання пояснень щодо податкової накладних від 21 травня 2024 року №2 та копій документів (17 додатків) (а.с.17).

У повідомленнях від 29 липня 2024 року №11498057/38541503 та від 29 липня 2024 року №11498106/38541503 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Комісією ГУ ДПС у Волинській області в обох випадках запропоновано надати: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а в графі «Додаткова інформація» вказано надати підтверджуючі документи щодо придбання/походження пшениці, товаросупровідні документи (ТТН) та розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати (а.с.160-161, 162-163).

Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 06 серпня 2024 року №11570714/38541503 та від 06 серпня 2024 року №11570713/38541503 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17 травня 2024 року №1 та у реєстрації податкової накладної від 21 травня 2024 року №2 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку (а.с.166, 167).

Ці рішення є предметом оскарження у цьому спорі.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 3 Порядку №1165 установлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації). Однією з таких ознак є: у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13) … Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» (підпункт 5).

У цьому контексті необхідно зазначити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 350 тисяч євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро включно; середня кількість працівників - до 10 осіб включно, є мікропідприємствами. Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро включно; середня кількість працівників - до 50 осіб включно.

За приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 зазначеного Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Як установлено пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанцій від 18 червня 2024 року встановлено, що реєстрацію податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 зупинено з тієї причини, що обсяг постачання товару/послуг 1001 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання (показник «D»=0,0000%, показник «Рпоточ»=0), що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 яких вказано: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/ послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/ Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Необхідно зауважити, що податкові накладні від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 складені виключно щодо товару, який відповідає коду УКТЗЕД 1001, а як уже було зазначено вище, одним із видів діяльності ТзОВ «Ніка-2010» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

Відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2023 році (форма №29-сг, річна) ФГ «Ніка-2010» вирощувало пшеницю на площі 52,17 га (обсяг виробництва після доробки 1645,98 ц) (а.с.60-65).

Відповідач не надав переконливих доказів про наявність підстав для зупинення реєстрації спірних податкових накладних про продаж пшениці 4 класу (2023 року) у кількості 164,094 т.

Складення мікропідприємствами/малими підприємствами протягом дії воєнного стану податкових накладних з наведеними вище ознаками є ознакою безумовної реєстрації згідно з підпунктом 5 пункту 3 Порядку №1165.

Поряд з тим, визначаючи у квитанціях як підставу зупинення реєстрації податкових накладних конкретну підставу, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість надіслані позивачу квитанції містить загальну вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є формальною та дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така неконкретизована пропозиція щодо надання документів може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, зі змінами), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації таких податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: Платник податку, який склав податкову накладну/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації таких податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/ розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/ умовним кодом товару/ Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а, від 20 січня 2022 року у справі №140/4162/21, від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21).

У розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Разом з тим позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями копії документів, які розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірні податкові накладні, та які вважав достатніми для їх реєстрації в ЄРПН (з огляду на те, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно подати).

Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами, для реєстрації податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2.

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги» (пункт 3 Порядку №520).

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається із рішень Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 06 серпня 2024 року №11570714/38541503 та №11570713/38541503, у реєстрації податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 відмовлено у зв`язку із ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення.

Суд не погоджується із вказаними підставами прийняття спірних рішень та зауважує, що зі змісту договору купівлі-продажу від 17 травня 2024 року №1705/997922 (а.с.120-122) є можливим встановити учасників договірних правовідносин, предмет договору (його ідентифікаційні ознаки), умови та порядок здійснення розрахунків.

При цьому необхідно нагадати, що відповідачі не надали доказів, які підтверджують наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, однак попри це позивач за фактом здійснення господарських операцій, щодо яких складено податкові накладні, надав письмові пояснення та документи, що розкривають зміст правовідносин із контрагентом ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» та які вважав достатніми для реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні складені за номенклатурою «пшениця 4 клас (2023 року)», отримувачем (покупцем) якої є ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (а.с.10, 15).

Відносини між ФГ «Ніка-2010» (продавець) та ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (покупець) існують у зв`язку із виконанням договору від 17 травня 2024 року №1705/997922 (а.с.120-122).

Так за умовами цього договору продавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язується продати у власність покупця зернові та олійні культури врожаю 2023 року; покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором; кількість товару, ціна, інші умови продажу (переходу права власності на товар) товару обумовлюється сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару (додатках до цього договору), які є невід`ємними частинами цього договору; продавець гарантує, що є виробником товару (пункт 1).

Згідно з пунктом 3 договору вартість однієї тонни товару вказана в договорі та/або в накладних, специфікаціях (додатках до договору), які є невід`ємними частинами цього договору на кожну партію товару, яка не може бути змінена в односторонньому порядку; загальна вартість товару за договором становить суму всіх накладних по вартості та підтверджується ними; розрахунки сторонами договору здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривні) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний продавцем; днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь продавця; покупець зобов`язується провести розрахунок з продавцем товару шляхом оплати 86% вартості кожної конкретної партії товару після поставки товару та отримання покупцем оригіналів наступних документів від продавця: а) видаткової накладної на відповідну вартість товару, виписану на ім`я покупця; б) електронної податкової накладної на відповідну вартість поставленого товару, заповненої у відповідності до діючого податкового законодавства України; решта 14% вартості кожної конкретної партії товару оплачується продавцем покупцем після реєстрації податкової накладної відповідно до чинного законодавства в ЄРПН.

Як обумовлено у пункті 4.1 договору, передача товару здійснюється на складі-елеваторі ТзОВ «Волинь-зерно-продукт».

У специфікації від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 предметом купівлю-продажу є пшениця 4 класу (2023 року): 25 т на суму 152500,08 грн (ПДВ 18728,08 грн) та 139,094 т на суму 918019,82 грн (ПДВ 112739,28 грн) (а.с.123-124).

Факт передачі товару від позивача (продавця, виробника) до покупця ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» підтверджується видатковими накладними від 17 травня 2024 року №1 (а.с.125) та від 21 травня 2024 року №2 (а.с.126), а факт часткової оплати покупцем на умовах договору - платіжними інструкціями від 17 травня 2024 року №ВЗП7044 (а.с.127), від 22 травня 2024 року №ВЗП7271 (а.с.128).

Суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події.

Зміст письмових пояснень ФГ «Ніка-2010» та поданих документів та дозволяє встановити умови здійснення господарських операцій купівлі-продажу власне вирощеної продукції позивачем сільськогосподарської продукції, визначити спосіб передачі товару та перехід права власності на товар від продавця до покупця, ідентифікувати вид товару, його кількісні та вартісні показники.

Так передача товару на підставі видаткової накладної від 17 травня 2024 року №1 (а.с.125) зумовлювала складання податкової накладної від 17 травня 2024 року №1, а передача товару на підставі видаткової накладної від 21 травня 2024 року №2 (а.с.126) спричинила складання податкової накладної від 21 травня 2024 року №2.

Оплата за товар проведена покупцем (платіжні інструкції від 17 травня 2024 року №ВЗП7044, від 22 травня 2024 року №ВЗП7271 частково (а.с.127, 128), оскільки умовою проведення повної оплати є складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна.

Вид господарської діяльності позивача (01.10 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних) пов`язаний із предметом договору.

Суд також зазначає, що організаційно-правовою формою позивача як юридичної особи є фермерське господарство, яке відповідно до статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином.

На підтвердження можливостей продажу за договором від 17 травня 2024 року №1705/997922 власне вирощеної продукції (пшениці врожаю 2023 року) позивач надав комісії регіонального рівня копії договорів оренди земельних ділянок (паїв) та витяги про реєстрацію вказаних договорів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, які були укладені в період 2017 2019 років (а.с.23-56). Щодо вказаних земельних ділянок позивачем згідно з квитанцією від 17 червня 2024 року №2 було подано до ГУ ДПС у Волинській області повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма №20-ОПП) (а.с.57-59). Також ФГ «Ніка-2010» було подано звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2023 році (форма №29-сг, річна), у якому відображено засіяні площі пшениці (52,17 га) пшениці озимої, обсяг виробництва (валовий збір) у початково оприбуткованій масі (1706,80 ц), обсяг виробництва у масі після доробки (1645,98 ц). Вказаний звіт був доставлений до Системи електронного звітування органів державної статистики України 29 січня 2024 року та прийнятий, що підтверджується квитанцією від 29 січня 2024 року №2 (а.с.60-66).

Судом із матеріалів справи встановлено, що для посіву пшениці позивач на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2023 року №27/03/2023 (а.с.75) було придбано у ФГ «Перлини Турії» насіння пшениці у кількості 1 т, що також підтверджено видатковою накладною від 06 квітня 2023 року №94 (а.с.76), товарно-транспортною накладною від 06 квітня 2023 року №Р94 (а.с.77), рахунком на оплату від 27 березня 2023 року №48 (а.с.78), платіжним дорученням від 30 березня 2023 року №1955 (а.с.79).

Як слідує з договору поставки від 02 травня 2023 року №566/23/204 та додатку до вказаного договору від 02 травня 2023 року (а.с.67-70), для вирощування пшениці позивач закупив у ТзОВ «Фірма Ерідон» засоби захисту рослин, що підтверджується рахунком на оплату від 04 травня 2023 року №34485 (а.с.71), товарно-транспортною накладною від 08 травня 2023 року №ТЕ-404904 (а.с.72), видатковою накладною від 08 травня 2023 року №37725 (а.с.73). Оплата за засоби захисту рослин була проведена згідно з платіжним дорученням від 04 травня 2023 №1961 на суму 65632,66 грн (а.с.74).

Як пояснював позивач, згідно з договором оренди сільськогосподарської техніки від 01 січня 2017 року та додатку до цього договору (а.с.80-81), акту прийому-передачі транспортних засобів від 01 січня 2017 року (а.с.82) збір пшениці здійснювався за допомогою техніки ПП «Новофрост», а відповідно до договору про надання послуг від 01 серпня 2023 року (а.с.85), акту прийняття-передачі робіт від 31 серпня 2023 року (а.с.87) ФОП ОСОБА_1 були надані послуги з обмолоту сільськогосподарським комбайном. За вказані послуги обмолоту було сплачено 130000,00 грн, про що слідує з платіжних інструкцій від 15 грудня 2023 року №1987, від 14 листопада 2023 року №1984, від 11 жовтня 2023 року №1977 (а.с.88-92).

Відповідно до договору складського зберігання від 19 липня 2023 року №1907/994729 та на підставі актів приймання-передачі від 21 травня 2024 року №В3П3В000191 №В3П3В000192, від 17 травня 2024 року №В3П3В000187, від 21 травня 2024 року №474, від 30 квітня 2024 року №1180, від 31 березня 2024 року №747, від 29 лютого 2024 року №692, від 31 січня 2024 року №449, від 31 грудня 2023 року №396, від 30 листопада 2023 року №681, від 31 жовтня 2023 року №938, від 30 вересня 2023 року №1094, від 31 серпня 2023 року №1201, від 30 серпня 2023 року №2911 пшениця 2023 року була передана на зберігання ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (а.с.93-110). Факт транспортування зерна підтверджується товарнотранспортними накладними за серпень 2023 року та договором на перевезення автомобільним транспортом від 10 серпня 2023 року №1008/995170 (а.с.111-119).

Відповідач 1 з огляду на подані комісії документи не пояснив причини не прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а направив повідомлення від 29 липня 2024 року №11498057/38541503 та №11498106/38541503 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків). Не має логічного пояснення вимога у графі «Додаткова інформація» про надання документів щодо придбання/походження пшениці, товаросупровідних документів (ТТН) та розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати.

На думку суду, контролюючий орган застосував формальний підхід до вирішення питання реєстрації податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2, оскільки документи, які стосуються господарських операцій, щодо яких складено податкові накладні, були надані позивачем до повідомлень від 23 липня 2024 року №1 (а.с.12) та від 24 липня 2024 року №2 (а.с.17), з приводу чого у відзиві на позов відсутні заперечення.

Подані позивачем первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Суд також наголошує на тому, що під час реєстрації податкової накладної проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України (постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі №380/4146/22, від 13 грудня 2023 року у справі №500/4191/22).

Відповідачами не підтверджено факт виявлення об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем продажу власне вирощеної продукції (обсяг виробництва не перевищує обсяг продажу) та відповідність господарських операцій ознакам ризиковості.

На підставі аналізу норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі, зокрема, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів стосовно господарських операцій, які обумовлюють складання податкових накладних від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2, надання ним достатніх документів для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН, в контролюючого органу не було обґрунтованих причин для відмови у її реєстрації.

Отже, суд дійшов висновку про те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 06 серпня 2024 року №11570714/38541503 та від 06 серпня 2024 року №11570713/38541503 прийняті безпідставно та підлягають скасуванню, тому позов у цій частині позовних вимог суд задовольняє.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Тобто, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірних рішень, а подані позивачем пояснення та документи підтверджують здійснення господарських операцій, за якими відповідно до положень пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 ПК України складено податкові накладні від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2021 року №2, передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію цих податкових накладених в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено, то з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, похідні позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН такі податкові накладні також належить задовольнити.

На думку суду, відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач.

Частини п`ята та шоста статті 246 КАС України не встановлюють обов`язку суду у резолютивній частині рішення суду встановлювати судовий контроль за його виконанням.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю може мати місце і на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі. Окремо слід вказати, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами. У цій справі позивачем не наведено обставин, які б вказували на те, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18 серпня 2022 року у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір-доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року (а.с.131), додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року (а.с.132), акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09 жовтня 2024 року (а.с.133), детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат для надання правничої допомоги (а.с.134), рахунок від 09 жовтня 2024 року №29 (а.с.135), платіжну інструкцію від 14 жовтня 2024 року №2022 (а.с.136).

Надаючи оцінку наданим доказам, суд виходить із того, що за змістом пунктів 1.1, 1.2 договору про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року (далі договір), укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АФК», останнє бере на себе зобов`язання з виконання функцій представника у судових справах з участю клієнта, а клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за надання правничої допомоги. Правнича допомога надається у справі про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Для надання правничої допомоги клієнту Адвокатське об`єднання призначає адвокатів зі свого складу.

Як обумовлено пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору, за надання правничої (правової) допомоги клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за домовленістю згідно з обсягом наданих послуг відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі наданої правової допомоги незалежно від гіпотетичного досягнутого результату у кожній конкретній справі. Оплата за надання правової (правничої) допомоги погоджується сторонами, виходячи з розрахунку вартості однієї робочої години адвоката Адвокатського об`єднання в розмірі 1350,00 грн без ПДВ. Розмір гонорару у кожній конкретній справі визначається сторонами у додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. Оплата за договором здійснюється не пізніше трьох днів з моменту отримання клієнтом рахунку від Адвокатського об`єднання шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений у виставленому рахунку.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зауважує, що додатком №1 до договору визначено зміст послуг та їх ціна за годину, а також орієнтовна вартість за узгодженим переліком послуг (а.с.132). В детальному описі наданих послуг вказано про надання таких послуг вартістю 20000,00 грн: зустріч з клієнтом, ознайомлення з документами (з рішеннями ГУ ДПС у Волинській області, з первинними та договірними документами), їх аналіз на предмет відповідності змісту, що стали підставою для винесення таких рішень, роз`яснення клієнту його прав та обов`язків в адміністративному процесі та можливих наслідків прийнятих ним рішень, підготовка адміністративного позову у справі та подання його до суду; ознайомлення з відзивом до позовної заяви, підготовка відповіді на відзив. Акт приймання-передачі послуг правничої допомоги від 09 жовтня 2024 року (а.с.133) підтверджує надання вказаних вище послуг.

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), наявність судової практики у такій категорії справ, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, їх обсяг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, а також зважаючи на зазначення в детальному описі наданих послуг окремих дій, які Адвокатським об`єднанням «АФК» не надавалися (зокрема, підготовка відповіді на відзив), а такі послуги як ознайомлення з документами у справі (первинними та договірними документами) та їх аналіз по суті передбачають підготовку позовної заяви (тобто такі послуги дублюють одна одну), суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) визначено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, кожна вимога про визнання протиправним та скасування рішення як акта індивідуальної дії разом із вимогою зобов`язального характеру повинна бути оплачена судовим збором у сумі 3028,00 грн, що у підсумку становить 6056,00 грн.

Водночас частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Цей позов подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору. У цьому разі розмір судового збору становить 4844,80 грн (6056,00 грн х 0,8).

Звертаючись до суду з позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22 листопада 2024 року №2036 (а.с.9), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.152).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області (комісією якого прийняті протиправні рішення) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8844,80 грн (4844,80 грн - витрати зі сплати судового збору та 4000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу). Питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, відповідно до статті 7 Закону№3674-VI.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства «Ніка-2010» (45313, Волинська область, село Будятичі, вулиця Іваничівське шосе, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 38541503) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 серпня 2024 року №11570714/38541503 та від 06 серпня 2024 року №11570713/38541503.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Фермерського господарства «Ніка-2010» від 17 травня 2024 року №1 та від 21 травня 2024 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Ніка-2010» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 8844,80 грн (вісім тисяч вісімсот сорок чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЖ.В. Каленюк