Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 березня 2025 р. Справа № 120/15751/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0084080410 від 05.06.2023.
Ухвалою від 17.10.2023 було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2024 провадження у даній справі було закрито.
Разом із тим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2024, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
17.07.2024 матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі Поліщук Ірину Миколаївну.
Ухвалою від 22.07.2024 суддею Поліщук І.М. прийнято до свого провадження адміністративну справу №120/15751/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 20.01.2025 витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області копію протоколу руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "УРОЖАЙ-С" від 31.10.2022 №442.
24.01.2025 представником відповідача подано заяву, в якій він зазначив, що з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку надсилає її до ДПС. Те, що ДПС прийняла податкову накладну, підтверджує квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яку орган контролю надсилає платникові протягом операційного дня. Датою і часом надання податкової накладної є дата і час, зафіксовані у квитанції. З огляду на це представник відповідача долучив до заяви копію квитанції від 16.11.2022.
Разом із тим копію протоколу руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "УРОЖАЙ-С" від 31.10.2022 №442 представником відповідача надано не було, а також не зазначено про причини його не надання.
Ухвалою від 11.02.2025 повторно витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області копію протоколу руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "УРОЖАЙ-С" від 31.10.2022 №442, а в разі неможливості його подання - надати письмові пояснення.
Даною ухвалою також запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" надати суду в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали копію протоколу руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "УРОЖАЙ-С" від 31.10.2022 №442.
17.02.2025 представником відповідача надано пояснення, в яких останній зазначив, що протокол руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної знаходиться саме у позивача, оскільки саме він є ініціатором формування та подання накладної для реєстрації в ЄРПН.
Ухвалою від 20.02.2025 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" копію протоколу руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "УРОЖАЙ-С" від 31.10.2022 №442.
21.02.2025 представником позивача подано пояснення, в яких він зазначив, що зі слів головного бухгалтера ТОВ "УРОЖАЙ-С" в системі "M.E.Dос" відсутній протокол руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної. Також, оскільки накладна подавалась через систему "M.E.Dос" протокол руху документу/звіту щодо реєстрації податкової накладної відсутній і в електронному кабінеті платника податків. У зв`язку з цим представник позивача долучив додаткові витяги із системи "M.E.Dос".
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "УРОЖАЙ-С", за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 24.04.2023 №6957/02-32-04-10/37248125.
У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної за жовтень 2022 року.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0084080410 від 05.06.2023, яким до товариства на підставі пункту 120-1 статті 120 ПК України застосовано штраф у сумі 50097,64 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішення, ТОВ "УРОЖАЙ-С" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно із підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
За приписами п.3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Як визначено пунктом 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Отже, як ПК України так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки якої платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
З викладеного слідує, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі № 820/6330/16.
З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:
1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2020 у справі № 160/5380/19.
У цьому контексті встановлена нормою п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 р. у справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 р. у справі № 0940/1600/18.
Спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строку реєстрації податкової накладної, вказаної в акті перевірки, а саме - №442 від 31.10.2022.
Як вбачається із матеріалів справи 15.11.2022 в межах операційного дня (14:17 год.) головним бухгалтером ТОВ "УРОЖАЙ-С" з використанням спеціалізованого програмного забезпечення комп`ютерної програми "M.E.Doc" було надіслано до контролюючого органу вказану податкову накладну, що підтверджується роздруківками (витягами) зі спеціалізованого програмного забезпечення комп`ютерної програми "M.E.Doc", відповідно до яких статус направлених документів: "очікується доставка: дата та час: 15.11.2022 14:37".
Із наведеного слідує, що спірну накладну №442 від 31.10.2022 позивач направив на реєстрацію 15.11.2022, тобто у термін, визначений законом і вона знаходилась в статусі "очікується доставка".
Доказів протилежного представником відповідача, як суб`єктом владних повноважень, до суду надано не було.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 по справі № 160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних.
Таким чином, долученими позивачем витягами (протоколами) із сервісу електронного документообігу "M.E.Doc" підтверджується, що позивач, надіславши податкову накладну №442 від 31.10.2022 до закінчення операційного дня, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведеного випливає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.
При цьому, вчасне направлення на реєстрацію податкових накладних у спосіб визначений законом, що в подальшому призвело до реєстрації податкової накладної із порушенням строків, свідчить про добросовісне виконання суб`єктом господарювання своїх обов`язків та відсутність вини товариства.
Оскільки штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а тому може бути застосований за умови наявності його вини.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 50097,64 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.
За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0084080410 від 05.06.2023, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 50097,64 грн., а тому вимоги даного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0084080410 від 05.06.2023, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" застосовано штрафні санкції в сумі 50097,64 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" сплачений судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай-С" (вул. Незалежності, 25, с. Біляни, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37248125)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Повний текст рішення складено 04.03.2025.
СуддяПоліщук Ірина Миколаївна
Судове рішення № 125573580, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/15751/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: