Ухвала суду № 125572194, 19.02.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/39496/24

Провадження № 1-кс/947/296/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024162480001243 від 07.11.2024 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ, Донецької області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 07.11.2024 року приблизно 13:00 годин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) знаходячись біля будинку №1Б по просп. Адміральський в м. Одесі, побачила ОСОБА_7 , майно якої визначила предметом свого кримінально-протиправного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, строк дії якого продовжено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_7 та розпочала з нею розмову. В ході бесіди ОСОБА_4 представилась знайомою її доньки та повідомила що на неї наведена «порча» і для її зняття необхідно провести відповідний ритуал. В свою чергу ОСОБА_7 , будучи введеною в оману щодо наявності у ОСОБА_4 спеціальних здібностей для проведення ритуалу зняття порчі, якими вона насправді не володіє, запросила її до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому, знаходячись у приміщенні вищевказаної квартири ОСОБА_4 зазначила, що обов`язковим елементом при проведенні обряду зі «зняття порчі» є грошові кошти, які зберігаються у квартирі. Будучи введеною в оману, помиляючись про дійсні наміри ОСОБА_4 сприйнявши її як особу, що має наміри надати їй допомогу шляхом проведення ритуального обряду, ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 2150 доларів США (що станом на 07.11.2024 згідно офіційного курсу НБУ становило 89130,83 грн.), 200 Євро (що станом на 07.11.2024 згідно офіційного курсу НБУ становило 8867,48 грн.), а також 20000 доларів США (що станом на 07.11.2024 згідно офіційного курсу НБУ становило 829124 грн.), які належать її доньці ОСОБА_8 .

Скориставшись спантеличеним станом потерпілої, ОСОБА_4 заволоділа вказаними грошовими коштами, після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 97998,31 гривень, a потерпілій ОСОБА_8 на суму 829124 гривень.

За вищевикладених обставин, 24.12.2024, в установленому законом порядку, на підставі ст. 135 КПК України, шляхом публікації повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

25.12.2024 постановою слідчого, погодженою прокурором, ОСОБА_4 оголошено у розшук та досудове розслідування кримінального провадження № 12024162480001243 від 07.11.2024 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

У зв`язку із неможливістю встановити місце знаходження ОСОБА_4 , 06.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках даного кримінального провадження.

18.02.2025 ОСОБА_4 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді було затримано та досудове розслідування кримінального провадження № 12024162480001243 від 07.11.2024 було відновлено.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор підтримав подане клопотання у повному обсязі, просив його задовольнити.

Крім того, повідомив, що на розгляді у Суворовському районному суді м. Одеси перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинувачення у аналогічних злочинах.

На запитання слідчого судді щодо підстав не визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, прокурор повідомив, що сторона обвинувачення вважає, що застава не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної, при цьому, не спромігся навести відповідні положення, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, а тому щодо питання визначення підозрюваній розміру застави поклався на розсуд суду.

Захисник підозрюваної заперечувала проти задоволення клопотання, вважаю його та повідомлення про підозру підзахисній необґрунтованими. Просила відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана з підозрою не погоджується, просила відмовити. Повідомила, що її чоловік хворіє, лікується у різних містах, у зв`язку із чим вони не мають постійного місця проживання, оскільки місто, де вони проживали знаходиться під окупацією.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч.1ст.177КПК України метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

24.12.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами: оглядом місця події, протоколами оглядів, протоколами допиту свідка, протоколами допитів потерпілих, протоколами оглядів предметів, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування, на думку слідчого судді, є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вище було зазначено, на переконання слідчого судді, в рамках даного кримінального провадження існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими злочином, та з огляду на те, що підозрювана є внутрішньо переміщеною особою, та як остання сама повідомила у судовому засіданні: не має постійного місця проживання, а також враховуючи тяжкість покарання, яке передбачено зокрема за вчинення такого злочину, на переконання слідчого судді може свідчити про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

18.02.2025 ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді було затримано з метою її приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже досудове розслідування кримінального провадження наразі фактично знаходиться на своєму початковому етапі, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні, у тому числі й грошові кошти, якими ймовірно незаконно заволоділа остання. Зазначене, на думку слідчого судді, вказує на обґрунтованість посилання сторони обвинувачення щодо існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів підозрюваним, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які наразі не встановлені органом досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя також вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення щодо існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваною ОСОБА_4 на потерпілих та свідка в рамках даного кримінального провадження.

Так, слідчий суддя враховує, що зокрема показаннями потерпілих та свідка у даному кримінальному провадженні на теперішній час у тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_4 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно підозрюваної до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Слідчий суддя також не може залишити поза увагою, те, що було встановлено у судовому засіданні: ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, а також, як було повідомлено прокурором та не заперечувалося захисником та підозрюваною відносно ОСОБА_4 наразі на розгляді Суворовського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень. Викладене, на думку слідчого судді, може свідчити про те, що саме ймовірне шахрайство може бути єдиними джерелом доходу для підозрюваної. А відтак, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Водночас, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та слідчого у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.

Так, враховуючи, наявність обґрунтованої підозри, наявність всіх встановлених ризиків, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу підозрюваної, а також зухвалість ймовірно вчинених ОСОБА_4 кримінально-протиправних дій, вчинених в умовах воєнного стану та якими було спричинено матеріальну шкоду потерпілим у загальній сумі 927122,31 гривень, наявні у вказаному проваджені інтереси суспільства, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_4 , а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться в тому числі до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, на думку слідчого судді, більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та не буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним на думку слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який необхідно застосувати до підозрюваної.

7. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_4 відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В цьому розрізі, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення ані у письмовому клопотанні, ані у судовому засіданні не було наведено жодного обґрунтування можливості невизначення підозрюваній відповідного розміру застави та, тим більше, щодо існування обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану шахрайства в особливо великих розмірах.

Так, органом досудового розслідування було встановлено, що кримінально-протиправними діями, у вчиненні яких наразі підозрюється ОСОБА_4 , спричинено потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 97998,31 гривень, a потерпілій ОСОБА_8 на суму 829124 гривень.

Так, згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддявраховуючи викладеніобставини,прийшов довисновку,що відноснопідозрюваної є доцільним застосування запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваної, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

8. Висновки слідчого судді.

Таким чином, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 17.04.2025, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком до до 17.04.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин даного кримінального провадження;

5. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1