Рішення № 125570873, 04.03.2025, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/2667/24

Провадження № 2/689/139/25

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2025 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Кульбаби А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу у Хмельницькій області Стожик Наталія Василівна про визнання права власності на 1/1 частки житлового будинку в порядку спадкування,

встановив:

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ярмолинецької селищної радипро визнання за нею як спадкоємицею за законом права власності на 1/1 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона являється спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , згідно вимог закону прийняла спадщину. Домоволодіння належить до типу колгоспного двору. Однак, позивач не може оформити право власності на зазначене домоволодіння, оскільки відсутні документи на вказаний житловий будинок, який належить, відповідно до записів погосподарських книг, до колгоспного двору.

В судове засідання позивач, яка у встановленому порядку була оповіщена про час, день і місце розгляду справи, не з`явилась. Подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Ярмолинецької селищної ради, який у встановленому порядку був оповіщений про час, день і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу у Хмельницькій області Стожик Н.В. в судове засідання не з`явилась.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , складається із житлового будинку та господарських будівель та споруд та належало, відповідно до погосподарських книг територіальної громади, до типу колгоспного двору, членами якого, станом та 15.04.1991 року були батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Ярмолинецької селищної ради №230 від 19.12.2024 (а.с.12), виписками з погосподарських книг №3 за 1991-1995 роки (а.с.13-16), №242 від 30.12.2024 (а.с.20).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Борбухи Хмельницького (колишнього Ярмолинецького) району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.09.1998 (а.с. 19).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 - є його дружина, яка прийняла спадщину вступивши після смерті свого чоловіка в управління та володіння його майном, що підтверджується довідкою Ярмолинецької селищної ради №243 від 30.12.2024 (а.с.18), спадковою справою №357/2000 від 23.05.2000 заведеною після смерті ОСОБА_3 (а.с.53-58).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Борбухи Хмельницького (колишнього Ярмолинецького) району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 23.03.2023 р. (а.с. 19).

Позивач, будучи сином ОСОБА_2 , і її спадкоємцем за законом, прийняв спадщину, та через відсутність правовстановлюючих документів не може реалізувати свої спадкові права щодо вказаного нерухомого майна.

Дані обставини підтверджується: свідоцтвами про право на спадщину за законом від 25.02.2008 р. (а.с.17-18), даними спадкової справи №288/2007 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с.41-52); відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії №252/01-16 від 03.12.2024 (а.с. 6), архівною довідкою №618 від 24.03.2023 (а.с.7).

Спірний житловий будинок був побудований до 01.07.2004. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначене не впливає на виникнення і зміст права власності.

ОСОБА_3 як член колгоспного двору мав 1/2 частки у житловому будинку з господарчими будинками та спорудами (як колгоспному дворі), після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла, але не оформила його дружина ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка також була членом колгоспного двору з розміром частки 1/2. А тому, розмір частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами позивача становить 1/1.

Відповідно до ст.563 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двору не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору.

За правилами ст. 120 ЦК УРСР (у редакції 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був, відповідно до Постанови Верховної Ради Української PCP від 26.03.1991 введений в дію закон України «Про власність».

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» - право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени колгоспного двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до частини 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

За правилами частин 1 та 2 ст. 124 ЦК УРСР при виході одного або кількох членів колгоспного двору з його складу виділ частки в натурі провадиться з таким розрахунком, щоб не позбавити двір необхідних для ведення його підсобного господарства будівель, худоби та сільськогосподарського реманенту. При неможливості виділити належну членові двору частку майна в натурі її вартість виплачується йому грішми.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України - отримання свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов`язком спадкоємця.

З урахування положень ч.1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України пункту 7 Постанови від 22.12.1995 р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» - судам слід враховувати, що відповідно до статті 55 закону України «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Статті 4, 5, 30 ЦПК України вказує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної до позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Докази належності спірного будинку будь-якій іншій особі суду не надані. Крім того, відповідач Ярмолинецька селищна рада листом від 24.01.2025 проти задоволення позову не заперечує, а згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, позов слід задовольнити. У зв`язку із цим, згідно із ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 16, 328, 1218, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 206, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), право власності на 1/1частки житлового будинку загальною площею 54.6 кв.м. (літ. А-1), а також на господарські будівлі та надвірні споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Стягнути з Ярмолинецької селищноїради Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті(32100, селище Ярмолинці, Площа 600-річчя Ярмолинець,1, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ05399248)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 3019,10 грн. (три тисячі дев`ятнадцять гривень десять копійок).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА