Рішення № 125568886, 11.02.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/424/22 Провадження № 2/450/123/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

за участі прокурора Жукровського В.І.

представника відповідача Гай О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Пустомитівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», Державна екологічна інспекція у Львівській області про предмет спору : про стягнення з відповідача на користь держави в особі Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №728/0/5-20 від 02.09.2020 виділено ОСОБА_1 у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,6 га, розташовану в кварталі НОМЕР_1 виділ 5 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» терміном на 10 років. Рішенням Солонківської сільської ради №3192 від 10.09.2019 погоджено надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки лісового фонду площею 0,60 га, яка знаходиться в постійному користуванні Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Поршнянського старостинського округу в кварталі НОМЕР_1 виділ 5, тощо. Вказану земельну ділянку передано ОСОБА_1 в користування згідно Акту про передачу лісової ділянки в користування від 01.12.2020.

У п. 10.1 Договору №19 від 01.12.2020 вказано, що на тимчасового лісокористувача, що використовує лісову ділянку діють норми Лісового кодексу України, інших нормативно-правових актів лісового і природоохоронного законодавства. Поряд з цим, п. 12 Договору передбачено, що після припинення дії договору тимчасовий лісокористувач повертає постійному лісокористувачу лісову ділянку. У випадку погіршення стану і корисних властивостей лісової ділянки, що була виділена в довгострокове тимчасове користування, пов`язаних з використанням лісових ресурсів, тимчасовий лісокористувач відшкодовує постійному лісокористувачеві збитки у розмірі, визначеному сторонами відповідно до законодавства. Окрім цього, п.18 Договору зазначено, що тимчасовий лісокористувач зобов`язаний виконувати встановлені обмеження в обсязі, передбаченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, тощо; забезпечити охорону лісу від самовільних рубок і пожеж. Водночас, 29.03.2021 заступником керівника лісничого Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» Ільчуком В.М. та майстром лісу ОСОБА_2 при обстеженні кварталу 17 виділ 5 виявлено незаконну порубку 47 дерев різних порід, що підтверджується Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 29.03.2021 з долученням Відомості переліку пнів самовільної рубки в кв.17 вид.5, площа 0,6 га, Переліку дерев по породах лісосіки №1,1, Матеріально-грошовою оцінкою лісосіки №1,1, Розрахунку розміру шкоди, а також протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події від 19.06.2021 ( у кримінальному провадженні). Як вбачається з вищевказаних документів, від підписання Акту огляду та Відомості переліку пнів Відповідач відмовився.

У протоколі огляду місця події від 19.06.2021, проведеного ст. слідчим СВ ВП №6 ЛРУП ГУНП у Львівській області Ровдич Ю.М. в присутності понятих, зазначено, що на вищевказаній лісовій ділянці виявлено 47 пнів різних порід дерев.

Водночас, Держекоінспекцією у Львівській області на адресу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області скеровано листа №06-3660 від 30.06.2021 із розрахунком шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, визначеної на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, розмір якої становить 275694,38 грн. Розмір шкоди, згідно Розрахунку, проведеного Пустомитівським ДЛГП «Галсільліс» складає - 115810,19 грн.

Відповідно до статті 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, від 22.07.2019 у справі №909/374/18.

З огляду на це, земельні ділянки в кварталі НОМЕР_1 виділ НОМЕР_2 відносяться до Пустомитівського лісництва Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» та перебувають у відповідача ОСОБА_1 у довгостроковому тимчасовому користуванні (для рекреаційних цілей) на підставі договору №19 від 01.12.2020, пунктом 18 якого передбачено, що саме тимчасовий лісокористувач забезпечує охорону лісу від самовільних рубок, який в порушення норм ст. ст.20, 63, п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев у кількості 47 шт.

Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на переданій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування дерев, а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 275694,38 грн. (правові позиції, висловлені КГС/ВС у постановах від 20.12.2018 справа №924/12/18, від 24.04.2018 справа №910/6277/16, від 15.02.2018 справа №927/1096/16, від 20.08.2018 справа №920/1293/16, від 20.02.2020 справа №920/1106/17 та у постанові ОП КГС/ВС від 09.08.2018 у справі № 909/976/17). Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами. Аналогічні висновки КГС/ВС при розгляді цієї категорії справ містяться й у постановах від 23.08.2018 справа №917/1261/17, від 20.09.2018 справа №909/495/17, від 07.06.2019 справа №914/1960/17 та у постанові ОП КГС/ВС від 09.08.2018 у справі № 909/976/17). На підставі викладеного просив задоволити позовні вимоги.

Представник Державної екологічної інспекції у Львівській області подав додаткові пояснення у справі, в якому вказав, що висновок комплексної судової інженерно-лісогосподарської експертизи не може вважатися належним та достовірним доказом, оскільки за наданою інформацією Департаментом експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Макарчук В.Г включений до Реєстру та має кваліфікацію судового експерта, однак ОСОБА_4 у такий реєстр не внесений. В наданому висновку не вказано та не розмежовано, які саме дослідження і в якому обсязі провів експерт ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України або за відмову від надання висновку за ст.385 КК України попереджений лише ОСОБА_5 , а ОСОБА_4 лише за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України. У висновку не вказано, які безпосередньо матеріали експерт використовував при проведенні експертизи. Згідно висновку експертизи, експерт досліджував 68 пнів, тобто існує невідповідність в кількості пнів, які досліджувались експертом та які виявлені Пустомитівським ДЛГП «Галсільліс» при проведенні перевірки 29.03.2021р. На аркушах 22-37 містяться таблиця 4.1 фото знімків пнів, біля яких знаходиться електронний прилад (трекер), та не зазначено його характеристики, повірки.

Прокурор подав письмові пояснення в яких вказав, що висновок комплексної судової інженерно-лісогосподарської експертизи не може вважатися належним та достовірним доказом у даній справі, оскільки виконання даної експертизи було доручено ОСОБА_5 , провідному експерту товарознавчих та економічних досліджень та ОСОБА_4 , експерту, доценту кафедри Національного лісотехнічного університету. Однак за даними Реєстру ОСОБА_4 у такому не значиться. Відтак даний висновок експертизи не може відповідати статусу «комплексна». ОСОБА_4 попереджений лише за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України. У висновку експертом не вказано, які безпосередньо матеріали він використовував при проведенні експертизи, зокрема на аркушах 22-37 містяться таблиця № 4.1 із фотознімками пнів, біля яких знаходиться електронний прилад (трекер) без зазначення його характеристики, проведення повірки. Експертом для визначення ступеня розкладу мертвої деревини не вказано предмету, яким визначалась трухлявість мертвої деревини. Згідно висновку експерта, експерт досліджував 68 пнів, разом з тим існує невідповідність в кількості пнів, які досліджувались експертом та які виявлені Пустомитівським ДЛГП «Галсільліс» при проведенні перевірки 29.03.2021р. Наявність вказаних розбіжностей експерт у висновку нічим не обгрунтовує та не спростовує, що ставить під сумнів його достовірність. Окрім того, відповідно до інформації, наданої на запит прокурора ДЛГП «Галсільліс» від 24.07.2023р. № 111, за період з 01.01.2015р. по 01.12.2020 в кварталі 17 виділ 5 незаконної рубки деревини не виявлялось. Не видавались лісорубні квитки на жоден вид рубки і рубки не проводились.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях. Вказав, що висновок комплексної судової інженерно-лісогосподарської експертизи не може вважатися належним та достовірним доказом у даній справі, а також долученими доказами підтверджується завдання шкоди ОСОБА_1 , яка підлягає відшкодуванню.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 Гай О.О. проти задоволення позовних вимог заперечив. Позивач вказує, що зазначена шкода підлягає відшкодуванню лісокористувачем ОСОБА_1 , однак для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди необхідно з`ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою. В даному випадку позивачем повинна бути доведена неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому, така бездіяльність повинна мати конкретне вираження, тобто позивачем має бути доведено, які саме дії не вчинив відповідач, вчинення яких входить до його обов`язків відповідно до закону. В той же час з Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 29.03.2021р. не вбачається яких саме заходів ОСОБА_1 не вжив та/або дій направлених на попередження порушення вимог законодавства не вчинив. Водночас не вбачається й невжиттям відповідачем заходів направлених на охорону та збереження лісових ресурсів, оскільки як зазначено в самому акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 29.03.2021р. вказана земельна ділянка лісу огороджена колючим дротом, що свідчить про вчинення відповідачем дій, які унеможливлюють вільний доступ на ділянку сторонніх осіб та упередження розкраданню лісових ресурсів. Вважає, прокурором (позивачем) не визначено та не доведено, які конкретні дії, виконання яких покладено на відповідача законом, не були ним вчинені. Вказані обставини свідчать про відсутність в діях відповідача елементу протиправності, вини, що виключає протиправну поведінку останнього та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою, як обов`язкового елементу покладення на відповідача відповідальності.

Окрім цього, вирішальною є та обставина, що самовільна рубка дерев, на яку як на підставу заявленого позову посилається позивач, відбувалась взагалі не у той період протягом якого лісовою ділянкою користується відповідач. Так, у відповідності до Висновку експертів від 24.04.2023р. №4354-Е виконаного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, складеного за результатами проведеної комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи, за яким експерти надали суду наступні відповіді: Рубка 68 дерев (за кількістю виявлених пнів), а саме: - граб звичайний, кількість 20 шт.; - липа дрібнолиста, кількість 31 шт.; - дуб звичайний, кількість 4 шт.; - осика, кількість 6 шт.; - вільха чорна, кількість 1 шт.; - береза, кількість 2 шт.; -клен-явір 4 шт. на земельній ділянці площею 0,6 га, яка розташована у Пустомитівському ДЛГП «Галсільліс» (квартал №17 виділ №5) та перебуває у тимчасовому користуванні ОСОБА_1 відповідно до договору № 19 від 01.12.2020 р. на право довгострокового тимчасового користування лісами, була проведена в період часу до фактичної передачі останньому лісової ділянки в користування 01.12.2020 року. Таким чином, незаконна рубка дерев на зазначеній земельній ділянці відбулась задовго до передачі її у користування відповідачу. Також зазначив, що прокурором долучались до справи зокрема акти ревізій лісових обходів проведених в період з 01.01.2015р. по 01.12.2020р. в кварталі 17 виділ 5 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс», які нібито свідчать про те, що в період з 02.02.2015р. по 01.12.2020р. незаконної рубки деревини не виявлялось. Однак, слід вказати, що такі докази не відповідають вимогам ст.ст.77,78 ЦПК України щодо їх належності та допустимості. Так, в акті ревізії №10 від 15.04.2015р. зазначено, що він складений на підставі наказу від 01.04.2015р., однак затверджений директором Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» 01.03.2015р., тобто раніше дати його складання; акт ревізії №14 від 20.11.2015р. не містить підпису лісника обходу №2; акт ревізії №18 від 13.03.2016р., як зазначено у такому акті проведено на підставі наказу від 14.03.2016р., тобто ревізія проведена раніше самого наказу на її проведення, окрім того акт затверджений директором Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» 02.03.2016р., тобто раніше дати його складання, акт не містить підпису головного лісничого, що входив до складу комісії; акт ревізії від 04.04.2016р. не містить підпису усіх членів комісії, що входили до її складу. Наведене свідчить, що зазначені акти створювались позивачем вже в процесі розгляду справи судом, задля штучного створення доказів на підтвердження позиції позивача, однак такі не відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства. Вказав, що прокурором/позивачем не доведено належними та допустимими доказами причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідача та заподіянням шкоди, оскільки така заподіяна не діями відповідача, а викликана іншими обставинами, а відтак у задоволенні позивних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В попередньому судовому засіданні представник третьої особи Ільчук В.М. позовні вимоги підтримав. Вказав, що представники ЛГП «Галсільліс» виїхали за повідомленням сусідів. 29.03.2021р., коли прибули на земельну ділянку, передану в користуванні ОСОБА_1 останній перебував там з бензопилою та вони виявили пні дерев, самої деревини на території земельної ділянки не було виявлено. Попередніми ревізіями, які працівники ЛГП «Галсільліс» проводять двічі на рік самовільних рубок не було виявлено, рубки не проводились у період 2015-2020р. Таксаціні описи проводяться один раз на 10 років, останній проводився у 2012р. Матеріали з приводу незаконної рубки було передано в поліцію. На місці виявлення складали акт огляду, від підписання якого ОСОБА_6 відмовився. Вважає позовні вимоги підставними.

Представник Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, представник третьої особи Державної екологічної інспекції у Львівській області у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомленні про місце та час проведення такого.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів та пояснень експертів, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини :

розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №728/0/5-20 від 02.09.2020 року виділено ОСОБА_1 у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,6 га, розташовану в кварталі 17 виділ 5 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» на території Солонківської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району, терміном на 10 років для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей.

Рішенням Солонківської сільської ради № 3192 від 10.09.2019 погоджено надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки лісового фонду площею 0,60 га, яка знаходиться в постійному користуванні Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Поршнянського старостинського округу в кварталі НОМЕР_1 виділ 5.

01.12.2020р. між Постійним лісокористувачем: Пустомитівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП «Галсільліс» та Тимчасовим лісокористувачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 19 на право довгострокового тимчасового користування лісами.

Згідно п.1 Договору постійний лісокористувач виділяє, а тимчасовий лісокористувач приймає в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для рекреаційних цілей. В тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 0,6га, яка розташована лісництво: Пустомитівське квартал № 17, виділ 5, площа 0,6га, склад 4Лпд3Бп1Дз2Гз+Яв, клас бонітету 1, вік 75 років, діаметр 36см, висота 25м., повнота 0,7, загальний запас на 1 га- 260 м.куб.

У п. 12 Договору передбачено, що після припинення дії договору тимчасовий лісокористувач повертає постійному лісокористувачу лісову ділянку. У випадку погіршення стану і корисних властивостей лісової ділянки, що була виділена в довгострокове тимчасове користування, пов`язаних з використанням лісових ресурсів, тимчасовий лісокористувач відшкодовує постійному лісокористувачеві збитки у розмірі, визначеному сторонами відповідно до законодавства.

В п.18 Договору зазначено, що тимчасовий лісокористувач зобов`язаний виконувати встановлені обмеження в обсязі, передбаченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, тощо; забезпечити охорону лісу від самовільних рубок і пожеж.

Також 01.12.2020р. між Постійним лісокористувачем: Пустомитівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП «Галсільліс» та Тимчасовим лісокористувачем ОСОБА_1 було підписано акт про передачу лісової ділянки в користування до Договору № 19 на право довгострокового тимчасового користування лісами.

В акті зазначено що в тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 0,6га. яка розташована лісництво: Пустомитівське, квартал № 17, виділ 5, площа 0,6га, склад 4Лпд3Бп1Дз2Гз+Яв, клас бонітету 1, вік 75 років, діаметр 36см, висота 25м., повнота 0,7, загальний запас на 1 га- 260 м.куб. Лісова ділянка, яка передається в користування при огляді сторонами не має недоліків та інших особливостей, що можуть перешкоджати її ефективному використанню або вплинути на нього.

У протоколі огляду місця події від 19.06.2021р. зазначено, що проведеним оглядом встановлено: огляд проводиться на території Поршнянського старостинського округу, а саме у дачному кооперативі «Мрія», що знаходиться неподалік. Неподалік вказаного кооперативу розташована ділянка, вкрита лісом площею 0,6га. Вказана ділянка по периметру огороджена колючим дротом. Заходячи на територію ділянки наявні лісові насадження, а саме дерева липи, берези, граба, дуба. Також на вказаній ділянці наявні пні з явними ознаками зрізу. Лісопродукція на вказаній ділянці відсутня. Під час огляду виявлено 47 пнів різних порід та різних діаметрів.

Обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Галсільліс» 29.03.2021р. складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства в якому зазначено, що 29.03.2021р. о 15 год. 30 хв. квартал 17 виділ 5 на площі 0,6га в рекреаційно-оздоровчих лісах виявлено незаконну рубку дерев в кількості 47 штук, відповідальність за яке передбачена ст.65 КУпАП. На місці вчинення правопорушення лісового законодавства в графі виявлено та вилучено зазначено не вилучались.

В графі «Обсяг лісопродукції, виявленої на місці вчинення правопорушення» зазначення видів лісопродукції відсутня, вказано: дивись додаток.

У результаті цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству 115 810, 19 грн.

У таблиці у графі вид правопорушення зазначено: незаконна рубка дерев. У графах діаметр дерева, кількість дерев, маса дерев, таксована вартість, розмір шкоди, одиниці виміру - зазначення відсутні. В графі «Порода дерев (чагарників)» вказано дивись додаток.

Головним лісничим ОСОБА_3 та майстром лісу ОСОБА_7 29.03.2021р. складено відомість переліку пнів самовільної рубки в кв.17 вид 5 площа 0,6га, в якому зазначено: граб звичайний кількість пнів 20; черешні - кількість пнів 30, липа дрібнолиста - кількість пнів 9; дуб звичайний - кількість пнів 2; осика - кількість пнів 6; вільха чорна - кількість пнів 6; береза - кількість пнів 3.З розрахунку розміру шкоди, незаконної рубки заподіяної пошкодженням до ступеня припинення росту дерев незаконної рубки в обході № 2 в кварталі 17 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» (додаток до протоколу № 1) вказано збитків з урахуванням індексації на 2021р. в сумі 115810 ,00 грн.

Головним лісничим ОСОБА_3 та майстром лісу ОСОБА_7 складено перелік дерев лісосіки № 1,1, де зазначено рік рубки 2021, Лісництво Пустомитівське ДЛГП, квартал 17, виділ 5, площа 0,6га, вид рубки самовільна рубка, склад до рубки - 4Лпд3Бп1Дз2Гз+Яв, після рубки зазначення відсутнє, запас на 1га - 260/225; перелік дерев по породах: граб 20, вільха 6, дуб 2, липа 9, черешня 1, осика 6, береза 3.

Як вбачається з розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною вирубкою дерев породи дуб, граб, осика, вільха чорна, черешня, липа в кварталі 17 виділ 5 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» відповідно до листа Львівського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області відділу поліції № 6 від 17.06.2021р. № 5830/43/08-4, проведений старшим держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області від 13.06.2021р., визначено розмір шкоди у сумі 275694,38грн.

З інформації, наданої ДЛГП «Галсільліс» вих. № 111 від 24.07.2023р. вбачається, що за період з 01.01.2015р. по 01.12.2020р. лісорубні квитки на жоден вид рубки не видавались і рубки, відповідно не проводились.

З інформації, наданої ДЛГП «Галсільліс» вих. № 111 від 24.07.2023р. вбачається, що розрахунок Пустомитівським ДЛГП «Галсільліс» проводився в день виявлення лісопорушення 29.03.2021р. в польових умовах, в місці вчинення правопорушення, з метою складання Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства» та його підписання лісопорушником ОСОБА_1 ; на час складання Акту огляду, протоколи про лісопорушення мали право складати лісові інспектори державної лісової охорони, перелік яких передбачено в «Методичних рекомендаціях щодо оформлення державною лісовою охороною матеріалів про адміністративні правопорушення та приписів про усунення порушень вимог лісового законодавства» п.1.6, тобто вони не мали права складати протокол про лісопорушення і відповідно розрахунок розміру шкоди, який іде додатком до протоколу; ОСОБА_1 відмовлявся від підписання документів без означення суми збитків, тому в лісі, використовувались знімки з телефонів (вайбер) та телефонний калькулятор, обраховувалась суми збитків. В кінцевому результаті ОСОБА_1 від підпису відмовився, а матеріали були передані в Пустомитівський відділ поліції. В подальшому під час відбору пояснень слідчою, було вказано, про допущені помилки в обрахунку збитків та необхідності перерахунку державною екологічною інспекцією у Львівській області.

Львівським НДІСЕ проведено комплексну судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизу, за результатами якої складено висновок експертів за результатами проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи в цивільній справі № 450/424/22 за договором між ЛНДІСЕ та адвокатом Гай О.О. № 4354-Е від 24.04.2023р.

Як вбачається з даного висновку експертів зроблено висновки: протягом часу 2015 року до березня 2020 року на досліджуваній орендованій земельній ділянці площею 0,6га виділу 5 кварталу 17 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс», яка перебуває у тимчасовому користуванні ОСОБА_1 згідно Акту про передачу лісової ділянки в користування від 01.12.2020р. відповідно до договору № 19 від 01.12.2020р. на право довгострокового тимчасового користування лісами, кількість зрубаних деревних порід (відповідно до кількості виявлених пнів) становить - 68 шт., а саме: граб звичайний кількість 20 шт., липа дрібнолиста кількість 31 шт., дуб звичайний кількість 4 шт., осика кількість 6 шт., вільха чорна кількість 1 шт., береза кількість 2 шт., клен-явір - кількість 4 шт.

Рубка 68 дерев (за кількістю вирубаних пнів), а саме: : граб звичайний кількість 20 шт., липа дрібнолиста кількість 31 шт., дуб звичайний кількість 4 шт., осика кількість 6 шт., вільха чорна кількість 1 шт., береза кількість 2 шт., клен-явір кількість 4 шт. на земельній ділянці площею 0,6 га виділу 5 кварталу 17 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс», яка перебуває у тимчасовому користуванні ОСОБА_1 відповідно до договору № 19 від 01.12.2020р. на право довгострокового тимчасового користування лісами, була проведена в період часу до фактичної передачі останньому лісової ділянки в користування 01.12.2020р.

Виходячи з вищевикладеного встановити відповідність дій осіб, причетних у досліджуваному випадку до рубки на земельній лісовій ділянці площею 0,6га, яка розташована у Пустомитівському ДЛГП «Галсільліс» (квартал № 17 виділ №5) у періоді часу 2015 рік березень 2020 року вимогам нормативних документів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовище та використання природних ресурсі не вважається можливе, оскільки виходить за межі експертного завдання.

Прокурором до матеріалів справи долучено висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи за № 425021142270000025 від 08.11.2023р. № 1212/23-28. На вирішення експертизи було поставлено питання: 1. Яким є розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільної рубки 47 дерев, а саме: граб звичайний кількість 20шт, черешня кількість 1шт;, липа дрібнолиста кількість 9шт; дуб звичайний кількість 2 шт; осика кількість 6шт; вільха чорна кількість 6шт; береза кількість 3шт, на земельній ділянці площею 0,6га, яка розташована на території Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» Львівської області (квартал № 17, виділ №5)?; 2. В який період часу (місяць, рік) відбулась рубка 47 дерев, а саме: граб звичайний кількість 20шт, черешня кількість 1шт;, липа дрібнолиста кількість 9шт; дуб звичайний кількість 2 шт; осика кількість 6 шт; вільха чорна кількість 6шт; береза кількість 3шт, на земельній ділянці площею 0,6га, яка розташована на території Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» Львівської області (квартал № 17, виділ №5)?

Експертом зроблено наступні висновки: 1. Розмір шкоди, завданої внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки 47 дерев різних порід та діаметрів на території кварталу 17 виділ 15 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» в урочищі «Поршна» становить 290 677, 40 грн. 2. Дати відповідь на друге питання не видається за можливим, оскільки відповідно до п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р № 53/5, поставлене питання виходить за межі компетенції експерта.

Згідно Акту ревізії № 10 від 15.04.2015р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) зазначено квартал 27, виділи 5, 1.

Згідно Акту ревізії № 14 від 20.11.2015р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) зазначено квартал 26, виділ 1.

Згідно Акту ревізії № 18 від 23.03.2016р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення. (відсутній підпис голови комісії головного лісничого).

Згідно акту ревізії № 22 від 11.11.2016р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Згідно акту ревізії б/н від 23.03.2017р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення. (відсутній підпис члена комісії майстра лісу ОСОБА_8 ).

Згідно акту ревізії б/н від 14.11.2017р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення. (відсутній підпис члена комісії майстра лісу Явного Р.М.).

Згідно акту ревізії б/н від 04.04.2018р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Згідно акту ревізії № 22 від 16.11.2018р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Згідно акту ревізії б/н від 29.03.2019р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Згідно акту ревізії б/н від 14.11.2019р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Згідно акту ревізії б/н від 02.04.2020р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Згідно акту ревізії №2 від 26.11.2020р. у розділі 3 Наявність самовільних рубок, не оформлених актами про лісопорушення (не заклеймовані пні) відсутні зазначення.

Листом Міністерства юстиції України від 20.06.2023р. надано витяг з державного реєстру атестованих судових експертів стосовно судового експерта ОСОБА_5 , з якого вбачається індекс та вид експертної спеціальності: 10.19 дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля. Також повідомлено, що за даними Реєстру ОСОБА_4 у Реєстрі не значиться.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що в інституті проводяться інженерно-екологічна експертиза, яка може стосуватись усіх об`єктів, зокрема, природних ресурсів. Окрім експерта установою залучається фахівець відповідного профілю, що відповідає вимогам абз. 2 ст.9 Закону України «Про судову експертизу». В результаті вивчення матеріалів справи проводилась комплексна судова інженерно-еколого-лісогосподарську експертиза, за результатами якої складено висновок експертів. Для проведення даної експертизи був залучений відповідний фахівець з НЛУ Король М.М. У висновку чітко зазначено які дослідження проводив експерт ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та висновки були зроблено ними спільно. Також ОСОБА_5 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст.384, 385 КК України, а ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України. Підтримав висновки, зроблені у висновку експертів № 4354-Е.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , вказав, що працює доцентом кафедри лісової таксації та лісовпорядкування НЛУ України, був залучений НДІСЕ як фахівець даного фахового напрямку для проведення судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи, на підставі клопотання НДІСЕ. Ним спочатку оформляється наукове обгрунтування, пізніше з експертом готується експертний висновок. Особисто проводив натурні дослідження на даній території, використовував сателітні знімки даної території різних періодів. При здійсненні натурних досліджень встановив наявність усіх пнів з фотофіксацією таких, визначив їх розміри та розташування, визначив деревний вид та пізніше визначив ступінь деструкції пнів. Підтвердив, що був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України та підтримав висновки, зроблені у висновку експертів № 4354-Е. ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Стаття 41 вищезазначеного Закону встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 цього ж Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 105 Лісового кодексу України (далі ЛК України) визначено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у: незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 5 ст.64Лісового кодексуУкраїни підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать Земельному кодексу України.

Статтею 45 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Відповідно до ст. 48 Лісового кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

У постанові Верховного суду від 16 серпня 2022 року у справі №925/1598/20зазначено, що системний аналіз положень статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105, статті 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Такий самий за змістом висновок наведений також у постанові від 18 травня 2023 року у справі №914/669/22.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зокрема, підставою для цивільно-правової відповідальності є порушення лісового законодавства, законодавства України про природно-заповідний фонд, про надра, про охорону земель (стаття 105 Лісового кодексу України, стаття 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд", стаття 65 Кодексу України про надра, стаття 56 Закону України "Про охорону земель"). До таких порушень належать незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників; нецільове використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, порушення вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; самовільне користування надрами тощо.

Сторона позивача посилається як на основний доказ, яким виявлено незаконну рубку дерев акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.

В даному акті встановлено про виявлення незаконної рубки дерев в кількості 47 штук. Натомість на місці вчинення правопорушення лісового законодавства в графі виявлено та вилучено зазначено не вилучались.

В графі «Обсяг лісопродукції, виявленої на місці вчинення правопорушення» зазначення видів лісопродукції відсутня, вказано: дивись додаток.

У результаті цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству 115 810, 19 грн.

У таблиці у графі вид правопорушення зазначено: незаконна рубка дерев. У графах діаметр дерева, кількість дерев, маса дерев, таксована вартість, розмір шкоди, одиниці виміру - зазначення відсутні. В графі «Порода дерев (чагарників)» вказано дивись додаток.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи із зазначенням, що такі являються додатком до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.

Більше того, щодо долученого стороною позивача Додатку до протоколу № 1 «Розрахунок розміру шкоди, незаконної рубки заподіяної до ступеня припинення росту дерев незаконної рубки», складеного представниками ДЛГП «Галсільліс» тозгідно інформації, наданої ДЛГП «Галсільліс» вих. № 111 від 24.07.2023р., в такому зазначено, що представники ДЛГП «Галсільліс» не мали права складати протокол про лісопорушення і відповідно розрахунок розміру шкоди, який іде додатком до протоколу. Відтак такий доказ до уваги судом не береться.

У протоколі огляду місця події від 19.06.2021, проведеного ст. слідчим СВ ВП №6 ЛРУП ГУНП у Львівській області Ровдич Ю.М. в присутності понятих, зазначено, що на вищевказаній лісовій ділянці виявлено 47 пнів різних порід дерев, переліку видів дерев та їх розміру в даному протоколі не зазначено.

Щодо долученої відомості переліку пнів самовільної рубки в кв.17 вид 5 площа 0,6га, складеного Головним лісничим Ільчук В.М. та майстром лісу Ступінським Т.С. 29.03.2021р., то в такому не зазначено, що це є додаток до Акту огляду місця вчинення правопорушення, а відтак не вбачається встановлення відповідності даного переліку з актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, оскільки в такому відомості про відповідний перелік, види дерев, їх придатність, розміри не зазначені.

Також в документі, долученого до матеріалів справи стороною позивача під назвою перелік дерев лісосіки № 1,1, складеного Головним лісничим Ільчук В.М. та майстром лісу Ступінським Т.С. вбачається наявність переліку дерев по породах із зазначенням їх виду, кількості, ступеня. Однак в такому документі відсутня дата його складання, а також не вбачається встановлення відповідності даного переліку з актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, оскільки в такому відомості про відповідний перелік, види дерев, ступені не зазначені. Окрім того, в такому документі зазначено, спосіб очистки: склад в купи 2м, однак як встановлено при розгляді справи будь-якої деревини не було виявлено. Також в такому документі не встановлено, як змінився і чи змінився склад дерев, оскільки склад після рубки не визначений та відсутні будь-які зазначення щодо такої зміни, якщо така мала місце.

Також в документі, долученого до матеріалів справи стороною позивача під назвою матеріально-грошова оцінка лісосіки № 1,1, складеного Головним лісничим ОСОБА_3 вбачається наявність переліку дерев по породах із зазначенням їх виду, кількості, об`єм деревини, таксову вартість. Однак не вбачається встановлення відповідності даного переліку з актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, оскільки в такому відомості про відповідний перелік, види дерев, об`єм деревини відсутні. Окрім того, в такому документі зазначено, спосіб очистки: склад в купи 2м, однак як встановлено при розгляді справи будь-якої деревини не було виявлено. Також в такому документі не встановлено, як змінився і чи змінився склад дерев, оскільки склад після рубки не визначений та відсутні будь-які зазначення щодо такої зміни, якщо така мала місце.

Долучені до матеріалів справи акт ревізії б/н від 23.03.2017р., акт ревізії від 14.11.2017р. Акт ревізії № 18 від 23.03.2016р. судом до уваги не беруться, оскільки такі не містять усі реквізити документу, а саме підписів усіх членів комісії, як брали участь в проведенні ревізії.

Згідно висновків експертизи за результатами проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи встановлено : протягом часу 2015 року до березня 2020 року. на досліджуваній орендованій земельній ділянці площею 0,6га виділу 5 кварталу 17 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс», яка перебуває у тимчасовому користуванні ОСОБА_1 згідно Акту про передачу лісової ділянки в користування від 01.12.2020р. відповідно до договору № 19 від 01.12.2020р. на право довгострокового тимчасового користування лісами, кількість зрубаних деревних порід (відповідно до кількості виявлених пнів) становить -68 шт, а саме: граб звичайний кількість 20шт., липа дрібнолиста кількість 31шт, дуб звичайний кількість 4шт, осика кількість 6шт, вільха чорна кількість 1щт, береза кількість 2шт, клен-явір кількість 4шт.

Рубка 68 дерев (за кількістю вирубаних пнів), а саме: : граб звичайний кількість 20шт., липа дрібнолиста кількість 31шт, дуб звичайний кількість 4шт, осика кількість 6шт, вільха чорна кількість 1щт, береза кількість 2шт, клен-явір кількість 4шт на земельній ділянці площею 0,6га виділу 5 кварталу 17 Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс», яка перебуває у тимчасовому користуванні ОСОБА_1 відповідно до договору № 19 від 01.12.2020р. на право довгострокового тимчасового користування лісами, була проведена в період часу до фактичної передачі останньому лісової ділянки в користування 01.12.2020р.

В розділі 4 Експертна оцінка дотримання вимог практичного лісівництва (лісокористування) на об`єкті дослідження при використанні корисних властивостей лісів на умовах довгострокового користування, зазначено, що проводилось дослідження на ділянці Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» у кварталі НОМЕР_1 виділ НОМЕР_2 , яка знаходиться недалеко населеного пункту Липники, Львівської області. На підставі здійснення дослідження встановлено, що на дослідній ділянці площею 0,6га заміряно 68 пнів дерев, докладний опис яких подано в таблиці 4.1 із зазначенням породи дерева, діаметр, ступеня розкладу пня, координати та фотографія такого. Крім цього досліджено динаміку деревостану за космічними знімками за допомогою програми Google Earth Pro протягом 2015 та 2021р.

Також в даному розділі зазначено виходячи із аналізу динаміки досліджуваного деревостану необхідно зазначити, що рубка дерев проходила протягом 2015-2020р. на що вказує відсутність дерев на сателітному знімку у березні 2020р. та ступені деструкції пня.

З приводу покликань прокурора та представника Державної екологічної інспекції у Львівській області, що висновок комплексної судової інженерно-лісогосподарської експертизи не може вважатися належним та достовірним доказом, суд зауважує наступне.

Як вбачається з даного висновку експертів, проведення даної судової інженерно-екологічної експертизи доручено: ОСОБА_5 , провідному судовому експерту лабораторії ІТД Львівського НДІСЕ, який має вищу екологічну освіту, науковий ступінь кандидата технічних наук зі спеціальності «Еколоічна безпека», кваліфікацію судового експерта другого кваліфікаційного класу за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля», стаж експертної роботи з 2015р.; ОСОБА_4 , експерту, доценту кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного лісотехнічного університету, кандидату сільськогосподарських наук, доценту, стаж роботи за спеціальністю з 1993р., категорія вища.

ОСОБА_5 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст.384, 385 КК України, а ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом. Таким чином залучення та проведення даної експертизи за участі ОСОБА_4 відповідає вимогам, передбаченим ч.2 ст.9 Закону України «Про судову експертизу».

Експертиза проводилась на підстави ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.02.2022р. у справі № 450/424/22 та експертам було скеровано усі матеріали даної справи.

За результатами дослідження наданих матеріалів експертом на поставлені питання надано вичерпну відповідь.

У судовому засіданні експерти дали вичерпні пояснення, що висновку судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизи № 4354-Е, підтримали зроблені ними висновки.

Відповідно до п.4.13 Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р № 53/5 опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів.

Висновки, які зроблені у висновку судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи № 4354-Е не були спростовані стороною позивача поданим з його боку висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи за № 425021142270000025 від 08.11.2023р. № 1212/23-28.

Також не спростовують висновку судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи № 4354-Е долучені стороною позивача акти ревізії, а також інформації ДЛГП «Галсільліс» наданої у листі вих. № 111 від 24.07.2023р.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2023 року у справі №924/883/21сформулював правову позицію, згідно якої не допускається включення до такого акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), він позбавлений можливості спростувати цей факт.

Також Верховний Суд у постанові від 18 травня 2023 року у справі №914/669/22зауважив, що такий доказ як акт перевірки державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності.

Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2022 року у справі №925/1598/20погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо необхідності зазначенні у акті детального опису виявленого порушення, відповідних розмірів та приладів, якими здійснено їх заміри, тощо задля правильної фіксації вчиненого порушення закону відповідно до встановлених законодавцем правил та можливості визначити точний розмір завданої шкоди.

У постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі №909/114/21також зазначено, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні статті 73 ГПК України, тому відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності.

Суд зауважує, що прокурором не надано належних доказів, яким саме чином, коли саме та за присутності кого саме проводилось замірювання діаметрів пнів зрубаних дерев, що є ключовим при вирішення питання про наявність шкоди як такої елементу складу цивільного правопорушення. Складений акт, не є належним та допустимим доказом існування шкоди, адже він не містить детального опису виявленого порушення, відсутні заміри дерев та зазначення порід таких, а також не зазначено дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди. Окрім того, станом на дату передачі лісової ділянки в користування відповідачу 01.12.2020р. на даній ділянці вже існували пні дерев, зазначені у висновку експертизи № 4354-Е.

При цьому, як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 16 грудня 2021 року у справі №922/3414/19, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

Таким чином встановлені судом обставини та наявні у справі докази виключають можливість покладення на ОСОБА_1 цивільної відповідальності у вигляді стягнення шкоди, заподіяну внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги прокурора необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні позовних вимог Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : Пустомитівська окружна прокуратура Львівської області, ЄДРПОУ 02910031, Львівська область, м. Пустомити, вул. Шевченка, 3 в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області ЄДРПОУ 04369699, Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Центральна, 3.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Третя особа : Пустомитівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», ЄДРПОУ 31300053, м. Пустомити, вул. Грушевського, 22а.

Третя особа : Державна екологічна інспекція у Львівській області, ЄДРПОУ 38057086, м. Львів, вул. Стрийська, 98.

Повний текст рішення складено 21.02.2025 року.

СуддяН. Б. Добош