Рішення № 125565278, 03.03.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/188/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дубровицязаяву представникавідповідача ОСОБА_1 -адвоката ФінкевичаВолодимира Григоровичапро ухваленнядодаткового рішенняу цивільнійсправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю "УКРКРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

27січня 2025року Дубровицькимрайонним судомРівненської областіухвалено рішенняу справіза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю"УКРКРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28 січня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фінкевича В.Г. надійшла заява про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правової допомоги, відповідно до якої просить стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000 грн.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в судове засідання не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Фінкевич В.Г. в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд заяви без їх участі.

Відповідно до частини 4 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки, відповідно до вимог статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить таких висновків.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання, зокрема, про судові витрати.

Відповідно до рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 січня 2025 року, позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю "УКРКРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" суму заборгованості за кредитним договором №1086-5559 від 15 вересня 2022 року в розмірі 9585 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень), а також стягнуто з ОСОБА_1 накористь Товариствоз обмеженоювідповідальністю "УКРКРЕДИТ ФІНАНС", судові витратизі сплатисудового збору у розмірі 654,05 грн. (шістсот п`ятдесят чотири гривні 05 коп.).

Відповідно до заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, в порядку частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судом при ухваленні рішення вимога про стягнення витрат на професійну правову допомогу не вирішувалася.

28 січня 2025 року представник відповідача - адвокат Фінкевич В.Г. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу та надав докази на підтвердження понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 січня 2025 року, позов задоволено частково, питання про розподіл витрат пов`язаних із розглядом справи не було вирішено під час його ухвалення, суд вважає за необхідне на підставі поданих представником відповідача винести додаткове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 1-5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії для визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, представником відповідача на підтвердження оплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання професійної правової (правничої) допомоги від 20 січня 2024 року, додаткову угоду №2 до договору від 20 січня 2024 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру №01/03 від 05 березня 2024 року.

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Фінкевичем В.Г. правничої допомоги відповідно до вищевказаних документів.

З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вказаними доказами підтверджується надання адвокатом професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі.

Враховуючи вище наведене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, із врахуванням того, що позов задоволено частково, суд вважає, що вимога представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді підлягає задоволенню на суму 4000 грн.

Керуючись статтями 133 - 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор