Рішення № 125561481, 04.03.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1643/24

№ провадження 2/196/111/2025

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду вс-щіЦаричанка Дніпропетровськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 17.10.2023), яка була зареєстрована та постійно проживала з 17.06.1984 року і на день її смерті одна за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, 24.05.2023р. ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла їй, ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., зареєстрований в реєстрі за №566.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту КП "Новомосковське БТІ" від 15.08.2024, вказаний житловий будинок садибного типу побудований у 1956 році та відноситься до колгоспного двору.

Згідно з Випискою з погосподарської книги за 2021-2025 роки від 12.12.2024 №186, виданою виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась жителем АДРЕСА_1 , господарство померлої належить до типу колгоспного двору і дійсно померла була останнім членом та власником колгоспного двору.

Відносини щодо права власності на вищевказаний житловий будинок виникли до 01.01.2004 року, тобто на вказані відносини застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963р. Згідно Закону України "Про власність", який діяв до 15.04.1991 року, власниками вказаного будинку була і до цього часу залишається ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як член колгоспного двору, але в зв`язку з тим, що на той час державної реєстрації прав власності будинків органами БТІ в сільській місцевості не проводилась, тому і правовстановлюючого документа на будинок до цього часу не має.

Відповідно до довідки КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» від 25.04.2024 року № 147, станом на 31.12.2012 року житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстрований, архівна справа в БТІ відсутня.

Згідно з інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.05.2024 № 1957/299-24, інформація про зареєстрований Державний акт на померлу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Китайгородської сільської ради від 02.12.2024 №1416/01-26, інформація щодо наявності свідоцтва про право приватної власності, зареєстрованого за ОСОБА_2 , відсутня. Інформація щодо наявності розпорядження/рішення виконавчого комітету про присвоєння адреси житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. Інформація щодо наявності рішення/розпорядження виконавчого комітету Рудківської сільської ради щодо виділення, надання у користування земельних ділянок для ОЖБ, ОСГ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Відповідно до довідки архівного відділу Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 10.12.2024 №О1144/04-24-24, свідоцтва про право приватної власності на житлові будинки з господарськими будівлями та побутовими спорудами на державне зберігання не передавалися.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 390053888 від 07.08.2024 року, щодо пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що зареєстроване на фізичну особу ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , інформація щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно відсутня.

У грудні 2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. щодо оформлення своїх спадкових прав та було заведено спадкову справу №97/2023 від 11.12.2023.

13.05.2024р. приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення житлового будинку, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Ринкова вартість житлового будинку з господарським будівлями та спорудами складає 119 200,00 грн.

Таким чином, вона позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом і тому вимушена звертатися до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачка просить визнати за нею як спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2024 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. За клопотанням позивачки ОСОБА_1 витребувано від приватного нотаріусаДніпровського районногонотаріального округуДніпропетровської областіСало ВікторіїВолодимирівни належнимчином засвідченукопію спадковоїсправи післясмерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та якана деньсмерті булазареєстрована тапостійно проживала в АДРЕСА_1 (а.с.46-47).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доВиконавчого комітетуКитайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті провизнання прававласності намайно впорядку спадкуванняза заповітом закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.174).

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає їх задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської в судове засідання не з`явився, від сільського голови Турського С.М. надійшла до суду заява, в якій прохають провести розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так,судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 17 жовтня 2023 року (а.с.9).

За життя, 24.05.2023р. ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., зареєстрований в реєстрі за №566 (а.с.11, 69).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняла у встановленому законом порядку, подавши до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. заяву про прийняття спадщини, зареєстровану в реєстрі за №327 від 11 грудня 2023 року (а.с.55).

13 травня 2024 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія НТК №327758 (зареєстроване в реєстрі за №687) на земельну ділянку, площею 1,874 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Дніпровського (Царичанського) району Дніпропетровської області, та свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія НТК №327759 (зареєстроване в реєстрі за №688) на земельну ділянку, площею 1,8739 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Дніпровського (Царичанського) району Дніпропетровської області, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с.115, 117).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії 13.05.2024 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 в оформленні права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,у зв`язкуз відсутністюправовстановлюючих документівна спадковемайно (а.с.23, 121).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 04.12.2023 №1420/02.36, ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала з 17 червня 1984 року і на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з погосподарської книги №6 за 2023 рік), на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно мешкала одна (а.с.10).

Згідно з Випискою з погосподарської книги за 2021-2025 роки від 07.08.2024 №46, виданої виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, згідно погосподарської книги №6, особовий рахунок НОМЕР_3 за 2021-2025 роки, власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 , 1961 р.н., яка мала в користуванні земельні ділянки: для ведення ОЖБ - 0,25 га і для ведення ОСГ - 0,35 га (а.с.12).

Згідно з Випискою з погосподарської книги за 2021-2025 роки від 12.12.2024 №186, виданої виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась жителем АДРЕСА_1 (згідно погосподарської книги №6, особовий рахунок НОМЕР_3 за 2021-2025 роки). Господарство померлої належить до типу колгоспного двору і дійсно померла була останнім членом і власником колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Китайгородської сільської ради від 02.12.2024 №1416/01-26, інформація щодо наявності свідоцтва про право приватної власності, зареєстрованого за ОСОБА_2 , відсутня. Інформація щодо наявності розпорядження/рішення виконавчого комітету про присвоєння адреси житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. Інформація щодо наявності рішення/розпорядження виконавчого комітету Рудківської сільської ради щодо виділення, надання у користування земельних ділянок для ОЖБ, ОСГ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня (а.с.14).

Відповідно до довідки архівного відділу Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 10.12.2024 №О1144/04-24-24, наданої на запит позивачки ОСОБА_1 , свідоцтва про право приватної власності на житлові будинки з господарськими будівлями та побутовими спорудами на державне зберігання не передавалися (а.с.17).

Згідно з інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.05.2024 № 1957/299-24, інформація про зареєстрований Державний акт на померлу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня (а.с.19).

Відповідно до довідки КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» від 25.04.2024 року № 147, станом на 31.12.2012 року житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстрований, архівна справа в БТІ відсутня (а.с.20).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 390053888 від 07.08.2024 року, щодо пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що зареєстроване на фізичну особу ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , інформація щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно відсутня (21).

Як вбачається з Технічного паспорту, виготовленого 16.08.2024 та сформованого 03.09.2024 КП "Новомосковське МБТІ" ДОР", реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:6052-5665-3262-1985, найменування об`єкта нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: літера А1-1 житловий будинок (1956 р.) площею 100,5кв.м.; літера а2 навіс (1970р.) площею 4,5 кв.м.; літера Б1 сарай (1956р.) площею 69,5 кв.м.;. літера 62 прибудова (1956р.) площею 13,0 кв.м.: літера 63 прибудова (1956р.) площею 9,2 кв.м.: літера 64 навіс (1956р.) площею 10,2 кв.м.; літера В1 сарай (1956р.) площею 24,7 кв.м.; літера в2 прибудова (1956р.) площею 7,7 кв.м.; літера вЗ навіс (1956р.) площею 7,8 кв.м.; літера Г1 сарай (1970р.) площею 31,9 кв.м.; літера г2 навіс (1970р.) площею 15,8 кв.м.; літера Д гараж (1970р.) площею 51,5 кв.м.; N51 ворота з хвірткою (1970р.) металеві (а.с.24-39).?

Отже, судом встановлено, що позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших спадкоємців на спірне спадкове майно ні за законом, ні за заповітом, які у встановленому порядку прийняли спадщину, не має, що підтверджується копією спадкової справи №97/2023 від 11.12.2023 року, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наявними у спадковій справі №97/2023 (а.с.54-171).

Крім того, судом встановлено, що позивачка не може оформити право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до ч.1 ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1233ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно доч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, яка була чинною до 1991 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно із частиною другою статті 120 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться у користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент.

Відповідно до статті 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з наступними змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані (пункт 6 Інструкції).

Разом з тим, зазначена Інструкція передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

Відповідно до довідки КП "Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" від 17.02.2025 №26, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 - побудований до 05 серпня 1992 року, таке будівництво регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, що не є самочинним (а.с.178).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Виходячи з того, що позивачка є спадкоємцем за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю, спадщину прийняла, однак не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини та позбавлена іншої можливості захистити свої спадкові права, крім визнання її права власності на спадкове майно в судовому порядку,а томуїї вимогиґрунтуються назаконному правіна спадщинута несуперечать правамта інтересамінших осіб,відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивачки не стягувати судовий збір із відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263- 265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доВиконавчого комітетуКитайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті провизнання прававласності намайно впорядку спадкуванняза заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.12.1999р., РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судовий збір залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 березня 2025 року.

Суддя: Д.Г. Костюков