Рішення № 125561208, 04.03.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2804/24

2/189/33/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.03.2025 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого суддіЛукінової К.С.

при секретаріКопиці С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної військової адміністрації, третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лимар А.В. звернувся до суду з позовом до Луганської обласної військової адміністрації, третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на спадкове майно, в якому просив суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на: земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8233 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області (Державний акт IV-ЛГ № 085592, виданий 26.02.2002 року, зареєстрований в книзі записів державних актів за №1522; земельну ділянку № НОМЕР_3 , загальною площею 3,7839 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області, кадастровий номер: 4424582200:02:002:0105 (Державний акт ЛГ № 123309, виданий 29.03.2005 року; грошовий вклад в розмірі 4320,25 грн., який знаходиться у ТВБВ № 5449 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_2 на підставі ощадної книжки від 22.02.2005 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України». Позов мотивований наступним. 11.01.2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою Ольгою Миколаївною заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_1 № 1/2023 відносно майна його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11.05.2023 року нотаріусом винесено Постанову № 44/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В зазначеній постанові нотаріуса було зазначено, що до неї звернувся ОСОБА_1 , з проханням видати свідоцтва про право на спадщину за законом на: земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8233 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області (Державний акт IV-ЛГ № 085592, виданий 26.02.2002 року, зареєстрований в книзі записів державних актів за № 1522); земельну ділянку № НОМЕР_3 , загальною площею 3,7839 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області, кадастровий номер: 4424582200:02:002:0105 (Державний акт ЛГ № 123309, виданий 29.03.2005 року); грошовий вклад з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходяться у ТВБВ № 5449 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_2 на підставі ощадної книжки від 22.02.2005 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України». 25 лютого 2023 року нотаріусом була сформована заява про надання витягу з Державного земельного кадастру за № 9913286372023 щодо земельної ділянки № НОМЕР_3 з кадастровим номером: 4424582200:02:002:0105. 10 травня 2023 року Держгеокадастр надав відповідь на запит, в якій зазначив, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 4424582200:02:002:0105 відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» не відкрита, що унеможливлює формування витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. На земельну ділянку № 7 відсутній кадастровий номер, що унеможливлює отримати відомості про таку ділянку з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, нотаріусом здійснені пошуки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за результатами яких відсутня інформація про право власності спадкодавця на вищезазначені земельні ділянки. Щодо грошового вкладу зазначає наступне. 11 січня 2023 року нотаріусом був здійснений запит до АТ «Державний ощадний банк України» про надання інформації, за результатами якого отримана відповідь про відсутність рахунків у національній та іноземній валютах на ім?я спадкодавця. Нотаріусом згідно вказаної Постанови будо відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не можливо встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, отримати відомості про земельні ділянки з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових на нерухоме майно щодо права власності на такі земельні ділянки, та встановити склад спадкового майна, а саме: розмір грошового вкладу на рахунках в банківській установі на ім?я померлого. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2023 року у справі № 127/17920/23 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . 12.01.2024 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою Ольгою Миколаївною було надано позивачу лист № 18/01-16 щодо надання інформації. Згідно наданого листа: 29.12.2023 року нотаріусом на прохання позивача був зроблений повторний запит в АТ «Ощадбанк» щодо надання інформації про наявність грошового вкладу, до якого була додана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та копія ощадної книжки, видана у ТВБВ № 5449 філій - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» по рахунку НОМЕР_4 на ім?я ОСОБА_2 . 10.01.2024 АТ «Ощадбанк» надав відповідь на вищезазначений запит, в якому повідомив, що в установах АТ «Ощадбанк» відсутні рахунки у національній та іноземній валютах на ім?я померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, у відповіді на запит додатково зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 7 листопада 2014 р. №1085-р визначено перелік установ АТ «Ощадбанк», діяльність яких зупинена на підставі постанови правління АТ «Ощадбанк» від 22 листопада 2014 року № 943, у т.ч., було зупинено діяльність ТВБВ № 10012/030 філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» (колишнє ТВБВ № 5449, смт Слов`яносербськ). Також у відповіді на запит додатково зазначено, що перевірка наявності компенсаційного рахунку 19760/15040 (ТВБВ № 5449, смт Слов?яносербськ) можлива лише після відновлення роботи тимчасово непрацюючих відділень на не підконтрольній українській владі території. В зв`язку з чим, просить позов задовольнити. Представник відповідача Луганської обласної державної адміністрації військової адміністрації Геращенко О.І. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно. Посилаючись на те, що позивачем визначено облдержадміністрацію в якості відповідача, але при цьому у позові не обґрунтовано, які його права та законні інтереси облдержадміністрація порушила. Також зазначає, що облдержадміністрація є неналежним відповідачем у справі. Відповідачем у даній справі має бути орган місцевого самоврядування, повноваження якого поширюються на територію територіальної громади села Жовте, тобто лише Жовтенська сільська рада. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 717-р визначені адміністративні центри та території територіальних громад Луганської області, згідно яких Жовтенська територіальна громада входить до складу територіальної громади м. Луганська. Жовтенська сільська військова адміністрація не утворювалася, тому жоден орган державної влади на підконтрольній українській владі території не здійснює повноважень Жовтенської сільської ради. Луганська обласна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади повноваження та порядок діяльності якого визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації», а Жовтенська сільська рада - це орган місцевого самоврядування, повноваження та порядок діяльності якого визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Облдержадміністрація не наділялася законом правом здійснювати повноваження Жовтенської сільської ради, як і не наділялася повноваженнями органу місцевого самоврядування, а тому не може бути належним відповідачем у цій справі. Представник позивача ОСОБА_1 адвокатЛимар А.В.надав досуду відповідьна відзив,в якомузазначає відзивнеобґрунтованим,зазначивши,що натериторії с.Жовте Слов`яносербськогорайону Луганськоїобласті станомна теперішнійчас органимісцевого самоврядуванняне здійснюютьсвої повноваження,було оголошеновоєнний станта створеномісцеву військовуадміністрацію,відповідачем уданій справіє компетентнаустанова -Луганська обласнадержавна адміністраціяяк військоваадміністрація. Наведена відповідачем судова практика жодним чином не спростовує правомірність позовних вимог та належність відповідача у даній справі. Представник третьої особи АТ «Державний ощадний банк України» - Тихонов В.В. надав до суду письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання права власності на грошовий вклад в розмірір 4320, 25 грн, який знаходиться у ТВБВ № 5449, смт. Слов`яносербськ (нова назва ТВБВ № 10012/030 Філії-Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк») на рахунку № НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_2 на підставі Ощадної книжки від 22.02.2005 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України». Зазначивши, що питання збереження, відновлення реальної вартості та компенсації знецінених грошових заощаджень громадян України, які зберігалися на рахунках Ощадного банку колишнього СРСР до 02.01.1992 року регулюються Законом України «Про державні) гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21.11.1996 року. Установи Ощадного банку України на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» провели одноразову індексацію вкладів громадян і на проіндексовані суми, що в даний час знаходяться на позабалансовому рахунку Банку, видали вкладникам ощадні книжки, на підставі яких виникає право на отримання компенсаційних сум в майбутньому за рахунок Державного бюджету. Суми коштів, зафіксовані в ощадних книжках (компенсаційних рахунках), вкладниками фактично на зберігання до Банку не вносились, а зазначені суми держава планує виплатити поступово, у якості компенсації втрат від знецінення заощаджень на виконання ст. 1 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». У вказаному законі передбачено, що кошти для компенсації заощаджень визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону заощадження підлягають поверненню межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний piк. Порядок проведення компенсаційних виплат, у тому числі перерахування коштів з Державного бюджету України установам АТ «Державний ощадний банк України» визначаються Кабінетом Міністрів України. На даний час Законом України «Про Державний бюджет України» статтю видатків для проведення компенсаційних виплат не передбачено. При здійсненні перевірки в наявних автоматизованих банківських системах АТ «Ощадбанк», в яких наразі здійснюється облік та ведення рахунків вкладників (клієнтів), на ім?я померлого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) рахунків в установах АТ «Ощадбанк» не виявлено. Запитуваний рахунок № НОМЕР_4 у НОМЕР_5 /030 Філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» (колишня назва ТВБВ № 5449, смт. Слов?яносербськ), відкритий відповідно до проведеної одноразової індексації на підставі Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян» № 537/96-ВР від 21.11.1996 року. Здійснення перевірки наявності зазначеного рахунку в Центральному реєстрі компенсаційних рахунків не вбачається за можливе. Організація роботи при здійсненні операцій з компенсаційними рахунками та облік таких операцій регулюється Порядком формування центрального реєстру компенсаційних рахунків та здійснення установами АТ «Ощадбанк» операцій компенсаційними вкладами, затверджений постановою Правління АТ «Ощадбанк» від 21.12.2016 року за № 1110 (у редакції постанови Правління від 03.02.2017 № 87). Відповідно до Порядку: п. 3.2 Перед початком створення ЦРКР: проводиться звірка баз даних компенсаційних рахунків за даними локальної автоматизованої аналітичної системи обліку вкладних (депозитних) операцій та бази даних компенсаційних рахунків подальшого контролю. Інвентаризація рахунків вкладників здійснюється згідно Положення про облікову політику АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління від 21.01.2013 року за № 63 (зі змінами та доповненнями); - департаментом інформатизації забезпечується формування копій всіх архівних баз даних АСВО; п. 3.11 Дані по компенсаційних вкладах, з АСВО або інших локальних баз установ Банку, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території, до ЦРКР не передаються та відповідно обслуговування клієнта, рахунок якого був відкритий в вищезазначених установах, не здійснюється. Суми коштів, зафіксовані в ощадних книжках (компенсаційних рахунках), це суми компенсаційних виплат, які держава зобов?язалась виплатити через установи АТ «Ощадбанк» в порядку, визначеному Закону України «Про державні гаранті відновлення заощаджень громадян України», а не сума грошового вкладу, яка знаходиться на рахунках в АТ «Ощадбанк». З огляду на викладене, вимога про визнання права власності на грошовий вклад в розмірі 4 320,25 грн., не грунтується на нормах чинного законодавства

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лимар А.В. в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Представник відповідача Луганської обласної державної адміністрації військової адміністрації Геращенко О.І. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника, разом з тим позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення. Представник третьої особи АТ «Державний ощадний банк України» - Тихонов В.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, крім того просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків. Відповідно дост. 129 Конституції Українисуддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадкахна касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення. Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно ч.ч. 1, 2ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відповідно ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно доКонституції Україниусі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92). Згідно ст.41,55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Главою 29 ЦК України( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що згідно копії спадкової справи № 1/2023 від 11.01.2023 року, ОСОБА_1 , звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 158-159).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 123309, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,7839 га, що розташована на території Жовтенської сільської ради Слов`яносербського району Луганської області, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 19).

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ №085592, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,8223 га, що розташована на території Жовтенської сільської ради Слов`яносербського району Луганської області, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 23-24).

11.01.2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою Ольгою Миколаївною заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_1 № 1/2023 відносно майна його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71130969 (а.с.18). 11.05.2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою Ольгою Миколаївною було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відносно ОСОБА_1 , який 11.01.2023 року, звернувся з проханням видати свідоцтва про право на спадщину на: земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8233 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області (Державний акт IV-ЛГ № 085592, виданий 26.02.2002 року, зареєстрований в книзі записів державних актів за №1522; земельну ділянку № НОМЕР_3 , загальною площею 3,7839 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області, кадастровий номер: 4424582200:02:002:0105 (Державний акт ЛГ № 123309, виданий 29.03.2005 року; грошовий вклад з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходиться у ТВБВ № 5449 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_2 на підставі ощадної книжки від 22.02.2005 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України», оскільки спадкоємцем не було надано документів, які б могли підтвердити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем на день смерті та документів, які б могли підтвердити коло спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем (а.с.48). Разом з тим, приватним нотаріусом зазначено, що неможливо встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, отримані відомості про земельні ділянки з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на такі земельні ділянки, та встановити склад спадкового майна, а саме розмір грошового вкладу на рахунках в банківській установі на ім`я померлого.

Згідно копії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2023 року у справі № 127/17920/23 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50-52).

12.01.2024 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцовою Ольгою Миколаївною надано позивачу лист № 18/01-16, відповідно якого 29.12.2023 року нотаріусом на прохання позивача зроблено повторний запит в АТ «Ощадбанк» щодо надання інформації про наявність грошового вкладу, до якого була додана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та копія ощадної книжки, видана у ТВБВ № 5449 філій - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» по рахунку НОМЕР_4 на ім?я ОСОБА_2 . 10.01.2024 АТ «Ощадбанк» надано відповідь на вищезазначений запит, в якому повідомлено, що в установах АТ «Ощадбанк» відсутні рахунки у національній та іноземній валютах на ім?я померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 7 листопада 2014 р. №1085-р визначено перелік установ АТ «Ощадбанк», діяльність яких зупинена на підставі постанови правління АТ «Ощадбанк» від 22 листопада 2014 року № 943, у т.ч. було зупинено діяльність ТВБВ № 10012/030 філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» (колишнє ТВБВ № 5449, смт Слов`яносербськ). Перевірка наявності компенсаційного рахунку 19760/15040 (ТВБВ № 5449, смт Слов?яносербськ) можлива лише після відновлення роботи тимчасово непрацюючих відділень на не підконтрольній українській владі території (а.с.35).

Згідно ощадної книжки від 22.05.2005 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України» у ТВБВ № 5449 філії Луганського обласногог управління АТ «Ощад Банк» станом на 22.02.2005 залишок 4320,25. Згідност. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідност. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1-2ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Згідно ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Прийняття спадщинице акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі. Згідно абзацу 3 пункту 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. Відповідно до п.24Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»при розгляді цих справ, судомперевіряєтьсянаявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з положеннямист. 48 ЦПК Українисторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок. Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. За приписамистатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача. У пункті 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномустаттею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 (батька позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилися земельні ділянки: № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8233 га та № НОМЕР_3 , загальною площею 3,7839 га, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Жовтенської сільської ради Слов?яносербського району Луганської області. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб?єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (абзац шостий статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, відповідачем у даній справі має бути орган місцевого самоврядування, повноваження якого поширюються на територію Жовтенської сільської ради. Однак, в процесі розгляду справи ні позивач, ні його представник не зверталися до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача належним, хоча таке право, як і хто в даній категорії справ є належним відповідачем було роз`яснено судом стороні позивача.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. (постанова Верховного суд 759/19779/18 провадження № 61-4523св21 10 листопада 2021 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду №697/2052/17-ц провадження № 61-3014св19, 04 грудня 2019 року. Так, пред`явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків Жовтенської сільської ради та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останню не було залучено відповідачем, оскільки лише за наявності належного відповідача у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного відповіда позовні вимоги не можуть бути вирішені. Зазначене узгоджується з позицією Верховного суду, яка викладена в постанові № 315/236/21 28 грудня 2022 року. Щодо визнання права власності на грошовий вклад, суд зазначає наступне. Згідно ч. 1ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1059 ЦК України). Вклад (депозит)- це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Відповідно до ч. 1ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (ч. ч. 2, 3ст. 1060 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 5ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Так, згідностатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини п`ятоїстатті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно частин першої, другоїстатті 1228 ЦК Українивкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним. Так, в позовних вимогах ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на грошовий вклад в розмірі 4 320,25, який знаходиться у ТВБВ № 5449, смт. Слов`яносербськ на рахунку № НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_2 на підставі ощадної книжки від 22.02.2005р., виданої АТ «Державний ощадний банк України». Питання збереження, відновлення реальної вартості та компенсації знецінених грошових заощаджень громадян України, які зберігалися на рахунках Ощадного банку колишнього СРСР до 02.01.1992 регулюються Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21.11.1996 року. У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» встановлені зобов`язання держави щодо компенсації вкладів громадянам, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження залучені в період до 02.01.1992 в установи Ощадбанку колишнього СРСР, що діяли на території України. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» держава зобов`язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку. На виконання вимог ст. 5 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка. У вказаному законі передбачено, що кошти для компенсації заощаджень визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону заощадження підлягають поверненню у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Порядок проведення компенсаційних виплат, у тому числі перерахування коштів з Державного бюджету України установам АТ «Державний ощадний банк України» визначаються Кабінетом Міністрів України. На даний час Законом України «Про Державний бюджет України» статтю видатків для проведення компенсаційних виплат не передбачено. Разом з тим, як зазначено представником третьої особи, при здійсненні перевірки в наявних автоматизованих банківських системах АТ «Ощадбанк», в яких наразі здійснюється облік та ведення рахунків вкладників (клієнтів), на ім`я померлого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) рахунків в установах АТ «Ощадбанк» не виявлено. Суми коштів, зафіксовані в ощадних книжках (компенсаційних рахунках), це суми компенсаційних виплат, які держава зобов`язалась виплатити через установи АТ «Ощадбанк» в порядку, визначеному Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», а не сума грошового вкладу, яка знаходиться на рахунках в АТ «Ощадбанк». Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луганської обласної військової адміністрації, третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на спадкове майно. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі відмови в задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача. На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 13, 48, 51, 81, 258, 264, 265, 268, 273ЦПК України, ст. ст. 1058, 1059, 1060, 1061, 1216-1220, 1222, 1228,1263,1268 ЦК України, ЗУ «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доЛуганської обласноївійськової адміністрації,третя особа:Акціонерне товариство«Державний ощаднийбанк України»про визнанняправа власностіна спадковемайно - відмовити. Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору покласти на позивача. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.С. Лукінова

04.03.2025