Рішення № 125556884, 20.02.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/85/25

Провадження № 2/535/208/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

за участі: секретаря судового засідання Васильченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411, ЄДРПОУ: 41084239)до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягненнязаборгованості закредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

29.01.2025 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 , у якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 256164,04 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 14.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Договір №498901-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 14.06.2024 року направлено ОСОБА_2 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 498901-КС-004 про надання кредиту.

14.06.2024 року ОСОБА_2 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту)щодо укладення Договір № 498901-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1113, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 14.06.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір №498901-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 71000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 71000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 .

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_2 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 14.01.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 498901-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 256 164,04 грн, що складається з:

- Суми прострочених платежів по тілу кредиту 71 000,00 грн;

- Суми прострочених платежів по процентах 174 514,04 грн;

- Суми прострочених платежів за комісією 10 650,00 грн.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості на рахунок кредитора ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за кредитним договором № 498901-КС-004 від 14.01.2025 в розмірі 256 164,04 грн.

Тому позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити їх на підставі наявних доказів і матеріалів (а.с.9 зворот).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав частково - в частині тіла кредиту, в іншій частині просив відмовити та розгляд провести за його відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності їх достатності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

14.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Договір №498901-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.16-25).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 14.06.2024 року направлено ОСОБА_2 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 498901-КС-004 про надання кредиту (а.с.26-35).

14.06.2024 року ОСОБА_2 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту)щодо укладення Договір № 498901-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.36-45).

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1113, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 14.06.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір №498901-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Інформаційною довідкою №2994/01 від 20.01.2025 підтверджується факт перерахування коштів банком на картковий рахунок ОСОБА_2 кредит у розмірі 71000,00 грн. (а.с. 49).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед банком станом на 14.01.2025 склала: по кредитному договору №498901-КС-004 - 256164,04 грн., з яких: 71000,00 грн. заборгованість за кредитом; 174514,04 грн. заборгованість процентами; 10650,00 грн. заборгованість за комісією (а.с. 14).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №498901-КС-004 від 14.06.2024 виконані, але відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав.

Станом на 14.01.2025 заборгованість склала: по кредитному договору №498901-КС-004 від 14.06.2024 - 256164,04 грн., з яких: 71000,00 грн. заборгованість за кредитом; 174514,04 грн. заборгованість процентами; 10650,00 грн. заборгованість за комісією.

Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Водночас суд відхиляє посилання позивача на пункт 10 частини першої статті 12 Закону України Про споживче кредитування в якості обґрунтування стягнення комісії за кредитними договорами з огляду на відсутність вказаної норми права у редакції закону, чинної на момент укладення договорів.

Відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договорів в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Згідно із частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія за надання кредиту за кредитним договором №498901-КС-004від 14.06.2024 була визначена ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" одноразово при видачі кредиту у розмірі 10650,00 грн. від суми кредиту (а.с.16).

Отже, суд приходить до висновку, що встановивши у Договорі №498901-КС-004від 14.06.2024 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту банк не повідомив, за які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що вказані умови кредитного договору є несправедливими.

При цьому, згідно з розрахунком заборгованості за комісією, вона складає 10650,00 грн., що є суттєвим порівняно з розміром заборгованості відповідача за кредитом у розмірі 71000,00 грн., тому, таку умову договору, вочевидь, не можна визнати справедливою та розумною.

Водночас ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" не було позбавлене можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема, з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які банком встановлена комісія.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 10650,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України . У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналізуючи положення ч.1 ст. 638, ст. 1054, ст. 1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (Закон №1734- VІІІ) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний надати споживачу інформацію щодо умов кредитування для прийняття споживачем усвідомленого рішення. Така інформація серед іншого має містити порядок повернення кредиту та сплати процентів, власних комісій та інших платежів (за наявності) згідно Графіку платежів, а також попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов`язання за договором.

Згідно з ч.3 ст. 12 Закону №1734- VІІІ забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №363/1834/17 від 13.07.2022 сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим ст.3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (п. 6 ч. 1 вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

У частині 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім цього, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-ІХ від 22.11.2023, набрав чинності 24.12.2023) забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем допущена заборгованість за вище згаданим кредитом, то з нього підлягають стягненню і проценти за кредитним договором №498901-КС-004 від 14.06.2024 в розмірі 174514,04 грн.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних допустимих доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованостей за вище вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного, та оскільки судом встановлено безпідставність вимог позивача про стягнення комісії за кредитним договором №498901-КС-004 від 14.06.2024, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договорам підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 245514,04 грн., з яких: 71000,00 грн. заборгованість за кредитом; 174514,04 грн. заборгованість процентами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково, а саме на 95,84%, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2946,09 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«БІЗНЕС ПОЗИКА»(місцезнаходження:01133,м.Київ,б.ЛесіУкраїнки,буд.26,офіс 411,ЄДРПОУ:41084239)до ОСОБА_1 (адресареєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 )про стягненнязаборгованостізакредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 498901-КС-004 про надання кредиту від 14.06.2024 у загальному розмірі 245514,04 (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень 04 копійки) гривень, що складається із 71000,00 грн. заборгованість за кредитом; 174514,04 грн. заборгованість процентами.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) витрати зі сплати судового збору у сумі 2946,09 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок шість грн. 09 коп.).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25.02.2025.

Суддя: Г.М. Гуляєва