Ухвала суду № 125556847, 03.03.2025, Козельщинський районний суд Полтавської області

03.03.2025 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/19/25

Провадження № 2-а/533/1/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Оксенюк М.М. розглянувши у спрощеному письмовому позовному провадженні без виклику учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа інспектор Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Дробаха О.В. про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ

06 січня 2025 року представник позивача адвокат Коваль С.М. в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до ГУ НП в Полтавській області, третя особа інспектор СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Дробаха О.В., в якому прохав скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.10.2024 серії БАА №989210 за адміністративні правопорушення, передбачені за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

На обґрунтування позову представником позивача зазначено, що 13.10.2024 о 18 годині 30 хвилин інспектором СПД №1 ВП№2 Кременчуцького РУПГУ НП старшим лейтенантом поліції Дробахою О.В. було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, а саме 13.10.2024 ОСОБА_1 їхав на власному автомобілі по селі Йосипівка по вулиці Полтавська, від свого знайомого. Увесь шлях позивача склав близько 30 метрів та був безпідставно зупинений представниками патрульної поліції. Позивачу було пред`явлено обвинувачення у адміністративних правопорушеннях, а саме: керування т/з без увімкнення ближнього світла фар в темну пору доби, був непристебнутий ременем безпеки, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач вважає, що постанову серії БАА №989210 винесено безпідставно та з істотними порушеннями порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення.

Справа за вищезазначеним позовом розподілена судді Козир В.П.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07.01.2025 позовна заява залишена без руху.

17.01.2025 представником позивача адвокатом Коваль С.М. до суду направлено заяву про усунення недоліків з додатками.

Окрім цього, представник позивача прохав суд, поновити позивачу строк на звернення до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 21.01.2025 позовну заяву повторно залишено без руху.

24.01.2025 представником позивача адвокатом Коваль С.М. до суду направлено заяву про усунення недоліків.

Окрім цього, представник позивача прохав суд, поновити позивачу строк на звернення до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

29.01.2025 суддею Козир В.П. подана заява про самовідвід по справі №533/19/25.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.01.2025 заяву про самовідвід судді Козир В.П. задоволено.

29.01.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено та передано судді Оксенюк М.М.

Ухвалою суду від 31.01.2025 поновлено позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови, визнавши причину пропуску поважною.

Окрім цього, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст.286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні) на 03 березня 2025 року.

31.01.2025 від представника позивача адвоката Коваль С.М. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме замінити неналежного відповідача Департамент патрульної поліції на належного відповідача ГУ НП в Полтавській області.

Ухвалою суду від 31.01.2025 клопотання представника позивача адвоката Коваль С.М. про заміну неналежного відповідача задоволено, замінено неналежного відповідача Департамент патрульної поліції на належного відповідача ГУ НП в Полтавській області.

12.02.2025 від представника відповідача Пуніної Л.В. до суду надійшов відзив, з якого вбачається, що 13.10.2024 приблизно 18:10 год. інспектором поліції Дробахою О.В. було виявлено, що водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби та був не пристебнутий ременем безпеки, не пред`явив посвідчення водія. Отже позивачем було порушено п.2,3 ПДР. Працівником поліції було ознайомлено ОСОБА_1 з його правами визначеними у ст.268 КУпАП та Конституцією України, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та складено постанову серії БАА №989210 за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП.

Окрім цього, представник відповідача повідомила суд, що враховуючи вимоги Інструкції №1026 відсутня можливість надати до суду відеозапис вчиненого правопорушення так як з моменту складання постанови минуло більше 30 діб. Враховуюче вищезазначене просила адміністративний позов залишити без задоволення, оскільки позивач дійсно порушив правила ПДР (а.с.71-72).

13.02.2025 від представника позивача адвоката Коваль С.М. надійшла відповідь на відзив, з якого вбачається, що відсутність відеозапису позбавляє відповідача ключового доказу правомірності його дій. Крім того, у постанові немає показів свідків, пояснень позивача, а також інших доказів вчинення правопорушення. Також, відповідач не надав підтвердження, що позивачу була надана копія постанови або, що він належним чином повідомлений про можливість її оскарження. Далі представник позивача зазначив, що відсутність протоколу та негайне винесення постанови позбавило позивача можливості належним чином підготувати свій захист. Оскільки ОСОБА_1 не отримав своєчасно копію постанови, строк звернення не є пропущеним (а.с.79-80).

13.02.2025 від представника відповідача Пуніної Л.В. надійшло клопотання про дослідження матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП по справі 533/927/24 зокрема відеозапис вчинення адміністративних правопорушень (а.с.84).

13.02.2025 надійшли пояснення від третьої особи ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 допустив порушення вимоги безпеки дорожнього руху, в саме: 13.10.2024 в селі Йосипівка по вулиці Центральна, 8, керував т/з ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_2 в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, був не пристебнутий ременем безпеки тане мав при собі посвідчення водія на право керування т/з, реєстраційного документа на т/з та поліса обов`язкового страхування, чим порушив вимоги 19.1 (а), 2.3 (в), 2.1 (а), 2.1 (б), та 2.1 (ґ) ПДР України. Далі зазначив, що було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст.279 КУпАП. На місці розгляду справи водія було ознайомлено з усіма правами передбаченими ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, однак від позивача жодних заяв та клопотань не надходило. ОСОБА_1 не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, але жодних дій спрямованих саме на прибуття адвоката на місце зупинки т/з не вчиняв. Від позивача не надходило клопотання про перенесення розгляду справи з метою залучення адвоката. Отже, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримані всі вимоги чинного законодавства України, порушень не допущено. Беручи до уваги, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с.91-98).

За правилами ч.4 ст.229 КАС України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, на підставі ч.1, ч.3, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України судом здійснюється розгляд заяви без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та без участі сторін на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні письмові докази у справі, встановив наступне.

Частиною 4 ст.242 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2024 року інспектором РПП СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області Дробахою О.В., ухвалено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №989210 про те, що ОСОБА_1 13.10.2024 о 18 годині 10 хвилин селі Йосипівка по вулиці Центральна, 8, керував т/з ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_2 в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, був не пристебнутий ременем безпеки та не мав при собі посвідчення водія на право керування т/з, реєстраційного документа на т/з, чим порушив п. 19.1 (а), 2.3 (в), 2.1 (а), 2.1 (б), та 2.1 (ґ) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.10, 58).

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі -ПДР).

За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України (далі -ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п.19.1.а ПДР України водій повинен у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.3.в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами пп. а, б, ґ п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пп. "а" п.2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Виходячи з викладеного, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може

бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП, із застосуванням ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с.10, 58).

Щодо доводів представника позивача в частині того, що позивач правил дорожнього руху не порушував та був безпідставно зупинений працівниками поліції, суд зазначає наступне.

У відповідності із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення

(якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п.9 Розділ ІІІ Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 Розділ ІІІ Інструкції).

Згідно зі ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

З метою повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідно задовольнити клопотання представника відповідача Пуніної Л.В. від 13.02.2025 про дослідження матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП по справі 533/927/24 зокрема і відеозапис вчинення адміністративних правопорушень.

Далі судом встановлено, встановлено, що постановою Козельщинського районного суду Полтавської області 08.01.2025 (справа 533/927/24) позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

З дослідженого судом відеозапису зробленого з боді-камери поліцейського під час фіксації правопорушення вбачається, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар та не був пристебнутий паском безпеки.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що поліцейський мав обґрунтовані підстави зупинити автомобіль під керування позивача. Поліцейським зазначено причину зупинки транспортного засобу під керуванням позивача.

Крім того, на відеозаписі зафіксовано розмову з позивачем, в якій на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на ТЗ позивач зазначив, що посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб є, однак при собі відсутні, в застосунку на телефоні теж їх не пред`явив.

Будь-яких доказів наявності у позивача про наявність посвідчення водія та реєстраційних документів під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності останнім не надано.

Також, відеофіксація вчинених правопорушень містить дані, на підставі яких встановлено обставини допущених позивачем правопорушень п. 19.1 (а), 2.3 (в), 2.1 (а), 2.1 (б), та 2.1 (ґ) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.

Далі судом встановлено, що на місці події поліцейський за участі позивача провів розгляд справи про адміністративні правопорушення з дотриманням вимог ст. 278,279 КУпАП, та виніс оскаржувану постанову, яка відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Отже, суд вважає, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши повно, всебічно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, ст..122, 126, 121, 245, 247, 251, 280, 283 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа інспектор Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Дробаха О.В. про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено впродовж десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Апеляційна скарга у електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Оксенюк