Ухвала суду № 125552882, 03.03.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/1103/25

Провадження №: 1-кс/332/53/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2024 за № 42024082370000544 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шелюги Якимівського району Запорізької області, громадянина України, військовослужбовця НГУ, який проходив службу на посаді стрільця 2 відділення 3 патрульного взводу 2патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

встановив:

Слідчий СВВідділення поліції№ 1Запорізького районногоуправління поліціїГУНП вЗапорізькій областілейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженнямз прокуроромЗапорізької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону ОСОБА_7 ,звернувся досуду зклопотанням прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 ,підозрюваного увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, без визначення застави.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.08.2023 № 197 військовослужбовця за мобілізацією, ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 2 відділення 3 патрульного взводу 2 патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому званні «солдат».

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому відповідними Указами Президента України правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби, солдат ОСОБА_5 згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

В свою чергу, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин:

12 березня 2024 року солдат стрілець 2 відділення 3 патрульного взводу 2 патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме військовий об`єкт СП № ЗП04 в м. Запоріжжя.

Так, в період з 12 березня 2024 року по 01 березня 2025 року солдат ОСОБА_5 свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконного перебував за межами місця служби до моменту затримання правоохоронними органами 01.03.2025.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за викладенихвище обставин,підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.408КК України, дезертирстві,тобто самовільномузалишенні місцяслужби зметою ухилитисявід військовоїслужби,вчиненому вумовах воєнногостану.

02.03.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також може незаконно впливати на свідків, що обумовлюється тим, що всі свідки на даному етапі досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлені та відповідно не допитані у встановленому процесуальним кодексом порядку. Крім того, слідчий вказує на існування також ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. За наведених підстав слідчий вважає, що менш суворі запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, тому просить суд обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, а саме, до 02.05.2025.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що підозра є обґрунтованою, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів, застосованих до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що на початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну він добровільно у лютому 2022 року звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де записали відомості про нього і сказали чекати повістку. У квітні 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил Україні. У квітні 2024 року він залишив військову частину через необхідність лікування та відновлення після встановленого йому діагнозу гепатиту В.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя доходить такого висновку.

Відповідно ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5ст. 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024082370000544, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.408 КК України.

ОСОБА_5 01.03.2025 затримано в порядкуст.208КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 408 КК України.

Слідчим СВ Відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 408 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході розгляду слідчим суддею клопотання, зокрема:

- повідомленням військової частини НОМЕР_1 НГУ про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_5 ;

- протоколами допитів свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ, які пояснили обставини відсутності ОСОБА_5 на службі;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурором доведено існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри підозрюваного вже свідчить його поведінка, оскільки, достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме, самовільно залишення місця несення служби, яке по своїй суті являється переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління з метою невиконання обов`язків військової служби.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження встановити всіх свідків не виявилося можливим, однак, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак ОСОБА_5 у випадку обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на свідків, які, враховуючи початковий етап досудового розслідування, ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак, підлягають обов`язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.

При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, необхідно взяти до уваги, що підозрюваний є військовослужбовцем, у зв`язку із покладеними на нього обов`язками військової служби має доступ до зброї, що може призвести до її використання для впливу на свідків шляхом залякування та погрозою застосування насильства.

Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_5 є військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим може повторно покинути місце служби, чим фактично вчинить нове кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України.

Тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість пред`явленої йому підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров`я, норми ч. 7 ст. 176 КПК України, тому слідчий суддя доходить висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

У зв`язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

За приписами ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Оскільки затриманий ОСОБА_5 був 01.03.2025, то граничним строком дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є 29 квітня 2025 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи (несення військової служби);

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177,178,199,314,315,376 КПК України,

постановив:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою настрок до 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме, до 29 квітня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме, з 01 березня 2025 року.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 29 квітня 2025 року.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 родичів останнього.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Одночасно ОСОБА_5 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи (несення військової служби);

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 10 годині 00 хвилин 04 березня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1