Рішення № 12555241, 25.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10                                                                                 Справа № 19/258

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії "Донецьквуглезбут", м.Донецьк

до Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 466 грн. 60 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Загнітко Я.А., довіреність № 22-12/48-Д від 22.12.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 466 грн. 60 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.11.2010, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк розгляду справи № 19/258 на 15 днів.

Відповідно до пояснень № 401-юр від 28.09.2010 позивач зазнав збитків на загальну суму 466,60 грн. (246,60 грн., 102 грн., 118 грн.) з ПДВ, у зв”язку з недовантаженням вугілля у вагоні.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив № 10/2-14 від 28.09.2010 на позовну заяву, в якому доводи позивача відхилив, оскільки позивач не довів вини вантажовідправника у недовантажені вугілля.

В судовому засіданні 19.10.2010 представник позивача надав заперечення № 415-юр від 12.10.2010 на відзив відповідача, де проти доводів відповідача заперечив з підстав викладених у запереченні.

В судовому засіданні 25.11.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 25.11.2010, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9470100296887 та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві, між Державним підприємством „Вугілля України” (покупець, позивач) та Державним підприємством „Ровенькиантрацит” (постачальник, відповідач) 27.12.2007 було укладено договір постачання вугільної продукції №09-08/1-ЕН, за умовами якого постачальник зобов”язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в договорі (п.1.1).

Покупець зобов”язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених договором (п.1.2).

Обсяг поставки вугілля складає 9216000 тонн, орієнтовно на суму 2785701888 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.2 договору постачальник зобов”язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

В залізничній накладній постачальник вказує: масу вугілля нетто та масу тари, кг; № посвідчення якості, який є одночасно номером партії (п.2.7).

Як вбачається з п.4.1 договору сторони домовились, що приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966 р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 "Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству", ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам"яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам"яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування".

Вугілля приймається покупцем по вазі вказаній в акті звіряння, згідно з п.2.9 договору, дані до якого вносяться шляхом проведення зважування на тензометричних терезах вантажоотримувача, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України.

Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних зазначених у залізничних накладних і результатів приймання за кількістю у вантажоотримувача з врахуванням норми нестачі згідно з "Правилами перевезення вантажів".

У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними покупця та постачальника, виклик представника постачальника або вантажовідправника для проведення спільного зважування є обов"язковим. Представник постачальника/вантажовідправника зобов"язаний з"явитися на спільне зважування вугілля протягом 24 годин з моменту отримання виклику (п.4.2).

Відповідно до п.4.3 договору вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою, зазначеною в залізничній накладній і масою, визначеної при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких у наслідок їхніх властивостей зменшується під час перевезення, норми нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначається маса нетто) для вугілля складає 1% маси нетто, зазначеної в залізничній накладній.

Надлишки вантажу в порівнянні з масою нетто, зазначеної в залізничній накладній. Вважаються такими, що не перевищують норму, якщо вони не виходять за межу граничної розбіжності визначення маси нетто, що складає 0,2%.

Згідно до п.4.10 договору фактична кількість та якість вугілля що надійшло від постачальника та прийнята покупцем відображається в акті звіряння кількості та якості вугілля.

У випадку складання залізницею комерційних актів щодо недостачі вугілля у вагонах, покупець, разом з оригіналом комерційного акту, зобов"язаний передати вантажовідправникові вугілля право на звернення до залізниці з претензійно-позовними вимогами шляхом внесення переуступного підпису на документі (накладній квитанції) (п.4.15).

Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому договорі (п.6.1).

Сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та договору (п.6.2).

Відповідно до п.6.5 договору, у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені в п.4.3 та п.4.5 договору, постачальник відшкодовує витрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника постачальника, в тому числі якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений п.4.9 договору.

В разі, коли після проведення сумісної перевірки якості підтвердяться показники постачальника –покупець зобов"язаний відшкодувати витрати постачальника, пов"язані з участю у такій перевірці.

Згідно до п.6.6 договору у випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник, за наявності документально підтвердженої вини, повністю відшкодовує всі збитки покупця та вантажоотримувача, пов"язані з оплатою залізниці транспортування недовантаженого вугілля та –з оплатою транспортування надлишку вантажу ( в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

На виконання умов договору 13.04.2008 на адресу Придніпровської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" надійшов вагон № 66780263 з вугільною продукцією по накладній № 50510470 (а.с.19-20), де вказано, що зважування відвантаженого вугілля проводилося на терезах вантажовідправника і маса нетто антрациту складає 69 тон. Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Придніпровська теплова електрична станція Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" згідно до договору поставки укладеного між Державним підприємством "Вугілля України" та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" № 3-ЕН/08 від 18.07.2007.

При прийманні вугілля по кількості, зважуванням на 150-тонних тензометричних вагах Придніпровської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" виявлена нестача вугілля в вагоні № 66780263 (-15,050 тонн), яка підтверджується актом про нестачу вугілля № 257 від 13.04.2008 (а.с.21), складеним за участю представника громадськості вантажоотримувача, підписним та затвердженим заступником директора Придніпровської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" у встановленому порядку.

Вантажоотримувачем, з метою забезпечення організації приймання вугільної продукції по кількості, згідно умов договору, по факту виявлення нестачі 14.04.2008 був викликаний представник постачальника Державного підприємства "Ровенькиантрацит" для спільного визначення фактично поставленого вугілля (а.с.24-25). Представник постачальника протягом 34 годин не з"явився та не повідомив про причини неявки.

Затриманий вагон був розвантажений, вугілля оприбутковане по вазі, визначеній при прийманні вугілля по кількості зважуванням на 150-тонних тензометричних вагах на підставі акту про нестачу вугілля № 257 від 13.04.2008.

Залізницею було проведено контрольне зважування вагону, в ході якого було встановлено, що маса нетто вантажу складає 53950 кг, що є недовантаженням вагону (69 тонн) на 15050 кг, про що було складено комерційний акт № БН 755057/73 від 16.04.2008 (а.с.22).

За час затримки вагону в очікуванні представника постачальника, відповідно до ст.119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, вантажоодержувачем було додатково сплачено залізниці 246,60 грн. за користування вагонами, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 17040173 (17040173) (а.с.23).

В свою чергу Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго", як вантажоотримувач звернувся до господарського суду м.Києва про стягнення з Державного підприємства "Вугілля України" збитків у умі 246,60 грн.

Рішенням від 20.02.2009 у справі № 52/170 господарський суд м.Києва стягнув з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” збитки в сумі 246 грн. 60 коп. з ПДВ та судові витрати: держмито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

На виконання рішення суду № 52/170 Державне підприємство "Вугілля України" перерахувало на банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" згідно платіжних доручень № 16016, 16018, 16017 від 08.05.2009 вищезазначені суми (а.с.31-32).

Як зазначено у накладній та комерційному акті вантаж був завантажений та зважений засобами відправника. На станції Ігрень Придніпровської залізничної дороги вагон пройшов переваження, у результаті якого виявилося нестача вугілля. Беручи до уваги те, що маса вугілля, яка зазначена у накладній № 50510470 вагон № 66780263 не відповідала дійсності відбулася з вини Державного підприємства "Ровенькиантрацит" підприємство, відповідно до ст.224 Господарського кодексу України зобов"язане компенсувати всі витрати тепловій електричній станції вантажоотримувача та покупця.

На адресу відповідача позивач направив претензію № 20-10-08/10-17 від 20.10.2008 (а.с.11), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Під час розгляду зазначеної справи було доведено нестачу поставленої вугільної продукції у вагоні.

Позивач, сплатив кошти, стягнуті за рішенням господарського суду м.Києва в рамках справи № 52/170, тому він вважає, що це для нього є збитками, які повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду, із даним позовом за яким просить стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 466,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля та порушення ним вимог договору щодо кількості товару.

Виходячи з матеріалів справи № 52/170, господарським судом м. Києва був зроблений висновок, що заподіяння збитків Відкритому акціонерному товариству “Дніпроенерго” в результаті поставки Державним підприємством “Вугілля України” вугілля неналежної кількості, позивач поніс витрати через простій вагонів, на загальну суму 246,60 грн.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Державне підприємство "Ровенькиантрацит” у справі № 52/170 приймало участь та рішенням господарського суду м.Києва в рамках цієї справи був встановлений факт поставки неналежної кількості вугілля, а вказаний вагон відправлявся саме відповідачем (Державним підприємством "Ровенькиантрацит") на виконання умов договору № 9-08/1-ЕН від 27.12.2007.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Виходячи з цієї норми одним з основних способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч.3 ст.174 Господарського кодексу України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За правилами п.4 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України, згідно з п.1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Оскільки збитки в сумі 246,60 грн. були підтверджені рішенням господарського суду м.Києва та матеріалами справи, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до п.119 Статуту залізниць України за час простою вагонів в очікуванні прибуття представника постачальника Державного підприємства "Ровенькиантрацит" була сплачена плата за користування вагонами, що підтверджується відповідними відомостями, яка була стягнута з позивача за судовим рішенням.

Суд погоджується з доводами позивача щодо підстав для стягнення заявлених збитків: протиправність дій полягає у порушенні договірного зобов'язання, оскільки вугілля було поставлене відповідачем у невідповідній кількості, факти невідповідності доведені Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" та визнані господарським судом м.Києва.

Заподіяння збитків в результаті неправомірних дій полягають в тому, що позивач поніс витрати з відшкодування витрат Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" по сплаті залізниці коштів за користування вагонами за час простою в сумі 246,60 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом.

          Про наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача і збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо поставки вугілля, що призвело до заподіяння збитків у вигляді понесених витрат.

          Вирішуючи цей спір, суд дійшов висновку, що підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди відповідачем є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки відповідача, який заподіяв шкоду, причинний зв'язок між ними, вина, склад цього правопорушення доведений позивачем наявними у справі доказами.

Стосовно заявлених до стягнення збитків у розмірі 220,00 грн. (судових витрат по понесених позивачем по справі № 52/170), слід відмовити, оскільки така вимога безпідставна з огляду на те, що зазначена сума не є збитками в розумінні діючого законодавства та умовами договору не передбачено відшкодування таких витрат.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем частково доведено розмір збитків, що виникли з вини відповідача та склад цивільного правопорушення за спірними правовідносинами.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.11.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, д.6, код 32320704 на користь Державного підприємства "Вугілля України", м.Київ, вул.Б.Хмельницького, б.4, код 32709929 збитки у сумі 246 грн. 60 коп., державне мито у сумі 53 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 124 грн. 73 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.11.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова