Рішення № 125550689, 04.03.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/22/25

Провадження №: 2/343/177/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/22/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №05.04.2024-100004570 від 05.04.2024, у розмірі 7900 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 4 000 грн., строком на 42 дні. Процентна ставка «Економ» - у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовуються протягом первинного періоду. Процентна ставка «Стандарт» - у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, застосовується окрім первинного періоду. Кошти відповідачу були надані шляхом перерахування на його картку НОМЕР_1 . Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 7 900 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000 грн та 3 900 грн - проценти.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з`явилась, хоча про місце, дату і час судового засідання був повідомленим у встановленому законом порядку. Безпосередньо у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі та зазначив про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представники адвокати Працевитий Г.О. і Липський М.І. у судове засідання повторно не з`явились, хоча про місце, дату і час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

07 січня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження за участю сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г.О. 27.01.2025 через систему «Електронний суд» подав клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено.

06 лютого 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г.О. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 04.03.2025 постановлено провести заочний розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Беручи до уваги предмет спору, його значення для сторін, враховуючи, що відповідач був повідомленим у встановленому законом порядку про місце, дату і час судового засідання, однак в таке повторно не з`явився, представник позивача щодо ухвалення заочного рішення не заперечив, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що 05.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №05.04.2024-100004570 від 05.04.2024, шляхом підписання заявки електронним підписом з одноразовим ідентифікатором №Е912, яка є невід`ємною частиною даного договору (а.с. 16-17).

Згідно із копією квитанції ID платежу 2446269819 від 05.04.2024 (а.с. 10), відповідачу ОСОБА_1 , на його картку НОМЕР_2 було надано кошти у розмірі 4 000 грн., призначення платежу - видача за договором №05.04.2024-100004570.

Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №05.04.2024-100004570 від 05.04.2024 (а.с. 9), заборгованість ОСОБА_1 становить 7900 грн., з яких: 4000 грн основний борг; 3900 грн проценти, які нараховані за період з 05.04.2024 по 16.05.2024.

Таким чином, загальна сума боргу по кредитному договору №05.04.2024-100004570 від 05.04.2024 становить 7 900 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед позивачем ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

ІV. Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що пред`явлений позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 05.04.2024 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №05.04.2024-100004570 від 05.04.2024.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 4 000 грн.

Перерахування коштів за кредитним договором було здійснено безготівково, шляхом переказу на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією.

Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 7900 грн.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00000395 від 06.01.2025 (а.с. 21).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 280, 282-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.04.2024-100004570 від 05.04.2024, у розмірі 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) гривень та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: І.М.Андрусів