Вирок № 125550659, 04.03.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/168/25

Провадження № 1-кп/938/57/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024091130000129 від 08.11.2024 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з спеціальною освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 240 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.

ОСОБА_4 07.11.2024 року близько 22.30 годин, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу на користування ділянкою надр та гірничого відводу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, за допомогою екскаватора марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Автокомплекс Верховина», здійснив видобування піщано-гравійної суміші (гравію) з русла річки «Чорний Черемош» в с. Ільці Верховинського району Івано-Франківської області та подальше завантаження її на вантажні автомобілі марки «ЗИЛ» модель «131», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , марки «ЗИЛ» модель «131 В», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ТОВ «Автокомплекс Верховина», марки «УРАЛ» моделі «5557» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , власники яких не були обізнані зі злочинними намірами ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта від 15.12.2024 року зразки ґрунту відібрані з русла річки «Чорний Черемош» та кузовів вантажних автомобілів марки «ЗИЛ» модель «131» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , марки «ЗИЛ» модель «131 В» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , марки «УРАЛ» моделі «5557» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 та ковша екскаватора марки «LIEBHERR А900» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 є некарбонатним пилуватим піском з камінням, в якому кількість гравію становить відповідно 75,6%, 76,1%, 67,1%,67,9%,65,2%,62,9%, тобто є піщано-гравійною сумішшю, подібні між собою за комплексом ознак: кольором, механічним складом, карбонатністю, якісним і кількісним мінеральним складом, якісним і кількісним складом вільних гумінових речовин і мають спільну родову належність.

Таким чином, ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних вимог законодавства України, не маючи передбаченого законодавством спеціального дозволу на користування ділянкою надр, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є сировиною піщано-гравійною (гравієм) та належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

Внаслідок незаконного видобування піщано-гравійної суміші ОСОБА_4 заподіяв шкоду довкіллю та державним інтересам в особі Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області відповідно до проведеного розрахунку від 07.01.2025 року на загальну суму 34755,3 гривень.

Отже, своїми умисними діями, які виразилися в незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що дійсно 07.112024року він попросив у ОСОБА_6 , який є директором фірми, позичити йому трактор (ескаватор), щоб викопати рівці. Виїхавши на дорогу, зустрів ОСОБА_7 , який попросив загрузити в машину шутер. Він, тобто, обвинувачений погодився, а ОСОБА_8 нічого про це не сказав. Поїхав трактором до річки Чорний Черемош у с.Ільці, де ковшом загрузив шутер на вантажні автомобілі марки «Урал», «ЗИЛ» та «ЗИЛ». Виїхав з берега річки на дорогу, де побачив, що їдуть працівники поліції, ,тому залишив автомобілі на обочині, а сам втік. Обвинувачений попросив його суворо не карати, призначивши покарання у виді штрафу, який має можливість сплатити, оскільки у нього наявний дохід від орендування полонини.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, то не заперечував щодо того, щоб суд не допитував свідків по даній справі, не досліджував письмові докази. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку (а.с.48).

Представник потерпілого та прокурор у судовому засіданні не заперечували щодо розгляду даного кримінального провадження без дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим не оспорюються. Представник потерпілого просив суд суворо не карати обвинуваченого, вказавши, що ОСОБА_4 добровільно відшкодовано збитки, завдані довкіллю вчиненням ним злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, в сумі 34755,3 гривень.

Враховуючипоказанняобвинуваченого, атакож те, що він неоскаржуєфактичні обставини справи, яківказані в обвинувальномуакті,правильно розуміє змістцихобставин, ненаполягає надослідженнііншихдоказів усправі, розумієнеможливість вподальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, усуду немає сумнівів в добровільності таправдивості його позиції, томувідповідно до ч. 3 ст. 349 КПК Українидослідженнядоказів відноснофактичнихобставин справи визнаносудом недоцільним, у зв`язку з чим суд обмежив їхдослідження допитомобвинуваченого та матеріалів, якіхарактеризуютьособу обвинуваченого та/або стосуються речових доказів по справі, а також, дослідженням досудової доповіді, складеної працівником Верховинської РС філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.

При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Як вбачається з обвинувального акта (а.с.4), обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є те, що він щиро розкаявся у вчиненному, активно сприяв розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого злочину, з чим суд погоджується.

Як вбачається з обвинувального акта (а.с.4), обставин, які обтяжують покарання відповідно дост. 67 КК України, не встановлено.

Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.49), раніше не судимий ( а.с.53), на психіатричному та наркологічному обліку не знаходиться (а.с.57), не працює, одружений (а.с.55), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.54).

Згідно з досудовою доповіддю Верховинського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від14.02.2025 року - ризиквчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства - середній, виправлення обвинуваченогобезпозбавлення воліабо обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку Верховинського РС у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушникавід відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним накладення на правопорушника обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомлятиуповноваженийорган з питань пробації про зміну місця проживання,роботиабонавчання;не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питаньпробації ( а.с. 39-43).

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч.2 ст.240 КК України ( в редакції закону, що діяв на час вчинення інкримінованогог ОСОБА_4 , тобто станом на 07.11.2024 року) незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину та по час ухвалення судом вироку щодо нього не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за вчинення цього злочину або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в межах санкції ч.2 ст. 240 КК України, обравши одне з альтернативних покарань, передбачених у санкції цієї статті КК України.

Враховуючи, що обвинувачений у судових дебатах просив призначити йому покарання у виді штрафу, яке є найменш суворим видом покарання, передбаченим у санкції ч.2 ст.240 КК України, зазначивши, що є фінансово спроможним, то суд, керуючись положення ч.2ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів, приходить, що таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні становлять 5571,30 гривень (а.с. 5, 60), а саме за судову експертизу грунтів (висновок експерта від 11.12.2024 року №СЕ-19/109-24/16166-ФХД).

Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Також відповідно до ч.4ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про скасування арешту майна та про долю речових доказів у порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Зокрема, постановою від 11.11.2024 року (а.с.61-62) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024091190000129 від 08.11.2024 року вилучені в ході проведення огляду місця події 08.11.2024 року в с.Ільці Верховинського району Івано-Франківської області

* екскаватор марки «LIEBHERR А900» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 жовтого кольору

* вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» моделі «131» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 із завантаженою в кузов даного автомобіля піщано-гравійною сумішшю

* вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» моделі «131 В» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 зі завантаженою в кузов даного автомобіля піщано-гравійною сумішшю

* вантажний автомобіль марки «УРАЛ» моделі «5557» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 зі завантаженою в кузов даного автомобіля піщано-гравійною сумішшю

* зразки піщано-гравійної суміші, відібрані із ковша екскаватора марки «LIEBHERR А900» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , які упаковані в спецпакет №PSP2245924

* зразки піщано-гравійної суміші з русла річки Чорний Черемош в місці забору екскаватором марки «LIEBHERR А900» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , які упаковані в спецпакет №PSP 2245925

* зразки піщано-гравійної суміші з кузовів вантажних автомобілів марки «ЗИЛ» моделі «131» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , «ЗИЛ» моделі «131 В» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , «УРАЛ» моделі «5557» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , які упаковані в спецпакети №WAR1083019, № WAR1083017, №WAR1083020.

Вищевказані зразки піщано-гравійної суміші після проведення експертизи упаковано у попередні спецпакети в кількості 5 штук, які опломбовано полімерними пломбами з номерами L87366571, L87366572, L87366573, L87366574, L87366575 (а.с.88 зворот) та передано на зберігання до кімнати речових доказів Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області (а.с.80).

Ухвалами слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2024 року (а.с.65-67,71-73) накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпоряджання та/або користування на майно, а саме:

* екскаватор марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та завантажену в кузов даного автомобіля піщано-гравійну суміш; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131 В», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 та завантажену в кузов даного автомобіля піщано-гравійну суміш, які належать ТОВ «Автокомплекс Верховина», що за адресою: с.Ільці, провулок Центральний, 327/А, Верховинського району, Івано-Франківської області;

*зразки піщано-гравійної суміші із русла річки Чорний Черемош в місці забору екскаватором марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, та зразки із кузовів вантажних автомобілів ЗИЛ» модель «131», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , «ЗИЛ» модель «131 В», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , «УРАЛ» модель «5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , та зразки відібрані із ковша екскаватора марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що були вилучені в ході проведення огляду місця події 08.11.2024 року в с.Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Надалі ухвалами слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 13.01.2025 року (а.с.68-69,74-75) скасовано арешт на майно в частині користування, а саме:

* екскаватор марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131 В», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , в частині заборони користування власнику майна ТОВ «Автокомплекс Верховина», яке знаходиться за адресою: с.Ільці, провулок Центральний, 327/А, Верховинського району Івано-Франківської області

* вантажний автомобіль марки«УРАЛ», модель «5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , в частині заборони власнику користання майна ОСОБА_9 , жителю с. Замагора Верховинського району Івано-Франківської області.

Вищевказані транспортні засоби передано на зберігання власникам - ТОВ «Автокомплекс Верховина» та ОСОБА_9 (а.с.70, 76).

Піщано-гравійні суміші, які розвантажені з вищезазначених вантажних автомобілів марки «ЗИЛ», «ЗИЛ», «УРАЛ», в кількості 32 куб.м. передано на зберігання філії «Верховинська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (а.с.81, 63,64).

У п.1 та п.5 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що майно, яке використано, як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, та/або зберегли на собі його сліди конфіскується, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання, у такому разі таке майно повертається власнику (законному володільцю), агроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

З приводу долі таких речових доказів, як вантажні автомобілі марки «ЗИЛ» моделі «131» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , марки «ЗИЛ» моделі «131 В» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , марки «УРАЛ» моделі «5557» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , суд вважає за необхідне звернути увагу, що диспозицією ч. 2 ст. 240 КК України встановлена кримінальна відповідальність за незаконне видобування корисних копалин, та за змістом цього закону, злочин є закінченим з моменту видобування корисних копалин.

Наведений склад злочину не передбачає кримінальну відповідальність за перевезення незаконно видобутих корисних копалин, тому вищевказані транспортні засоби не є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від19.11.2020 року в справі № 72/1280/20, провадження № 51-4613км20.

Враховуючи, що вищезазначений автомобілі не є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, то їх слід повернути власникам.

З приводу екскаватора марки «LIEBHERR А900» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 жовтого кольору слід зазначити, що його власником є ТОВ «Автокомплекс Верховина», представники якого не були обізнані зі злочинними намірами ОСОБА_4 , в зв`язку з чим цей транспортний засіб не підлягає конфіскації.

Інші речові докази (піщано-гравійна суміш та зразки піщано-гравійної суміші) підлягають конфіскації, як предмет злочину.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.349, 368-371,373,374КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, та призначити йомупокарання у виді штрафу в розмірі4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну) гривень 30 копійок витрат на проведення судової експертизи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2024 року, на екскаватор марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та завантажену в кузов даного автомобіля піщано-гравійну суміш; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131 В», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 та завантажену в кузов даного автомобіля піщано-гравійну суміш, які належать ТОВ «Автокомплекс Верховина», що за адресою: с.Ільці, провулок Центральний, 327/А, Верховинського району Івано-Франківської області.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2024 року, на зразки піщано-гравійної суміші із русла річки Чорний Черемош в місці забору екскаватором марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, та зразки із кузовів вантажних автомобілів ЗИЛ» модель «131», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , «ЗИЛ» модель «131 В», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , «УРАЛ» модель «5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , та зразки відібрані із ковша екскаватора марки «LIEBHERR А900» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що були вилучені в ході проведення огляду місця події 08.11.2024 року в с.Ільці, Верховинського району Івано-Франківської області.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- екскаватор марки «LIEBHERR А900» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 жовтого кольору; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» модель «131 В» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , які передано на зберігання власнику - ТОВ «Автокомплекс Верховина», - вважати повернутими йому;

- вантажний автомобіль марки«УРАЛ», модель «5557» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , який передано на зберігання власнику - ОСОБА_9 , жителю с. Замагора Верховинського району Івано-Франківської області, - вважати повернутими йому;

-піщано-гравійну суміш об`ємом 32 м. куб., що була завантажена на кузови вищевказаних транспортних засобів, а також зразки піщано-гравійної суміші, які після проведення експертного дослідження упаковані в спецпакети PSP2245924, PSP 2245925, WAR1083019, WAR1083017, WAR1083020 з бирками L87366571, L87366572, L87366573, L87366574, L87366575 - конфіскувати.

Вирок суду відповідно до вимог ч.2ст. 394КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_10