Вирок № 125550619, 03.03.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/182/25

03 березня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю : прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024090000000321 від 02 травня 2024 року, яке надійшло до суду з Івано-Франківської обласної прокуратури з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості від 11 лютого 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Івано-Франківськ,зареєстрованої тапроживаючої по АДРЕСА_1 ,громадянка України, освітасередня спеціальна,не працює, розлучена, інвалід ІІ групи, відповідно до ст. 89 КК України не судима, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України ,

в с т а н о в и в :

11 лютого 2025 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024090000000321 від 02 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України та угода про визнання винуватості від 11 лютого 2025 року.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року призначено підготовче судове засідання на 03 березня 2025 року.

Встановлено, що ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільну небезпеку, умисно у невстановлений слідством час та обставинах, незаконно придбала у невстановленої досудовим розслідуванням особи прекурсор та обладнання з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини амфетамін, які в подальшому незаконно зберігала в приміщенні будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , чим грубо порушила вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

06 листопада 2024 року в ході проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено: пляшку із рідиною жовтого кольору в середині, яка згідно висновку експерта є прекурсором фенілнітропропеном, поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини жовтого кольору яка згідно висновку експерта є прекурсором фенілнітропропеном в загальній кількості 3,1858 грама, що відповідно до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 є великим розміром.

Зазначені прекурсори ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, придбала та зберігала за місцем свого проживання, з метою використання для виготовлення психотропної речовини амфетамін, без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою виготовлення психотропних речовин обіг яких обмежено, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбала обладнання призначене для виготовлення психотропних речовин обіг яких обмежено, яке вона зберігала за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого незаконного виготовлення психотропних речовин обіг яких обмежено, чим грубо порушила вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

06 листопада 2024 року в ході проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено: пляшку із рідиною жовтого кольору в середині, яка згідно висновку експерта є прекурсором фенілнітропропеном, поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини жовтого кольору яка згідно висновку експерта є прекурсором фенілнітропропеном в загальній кількості 3,1858 грама, скляну банку із рідиною в середині, яка відповідно до висновку експерта є прекурсором - сірчаною кислотою з концентрацією 22,99 %, залишки порошкоподібної речовини білого кольору на електронних вагах, двох дзеркалах, полімерній трубці синього кольору, частині пластикової картки, шести шприцах, та частині шприца містять психотропну речовину обіг якої обмежено амфетамін, поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини обіг якої обмежено амфетамін в кількості 2,1200 грама, рулон фольги, лакмусові смужки, пакет із надписом «Кріт», 5 таблеток «Вугілля активоване», два паперові стаканчика із фольгою, чотири голки, шість шприців, частина шприца, дротик для миття посуду із синьою мотузкою, скляну колбу із залишками речовини, скляний хімічний холодильник із залишками речовини, пляшку із надписом «ізопропіловий спирт» із рідиною всередині, скляну колбу із залишками речовини, що є лабораторним посудом, скляний хімічний холодильник із залишками речовини що є лабораторним посудом.

Зазначене обладнання, призначене для виготовлення психотропних речовин, ОСОБА_4 придбала та зберігала за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 діючи умисно, організувала та утримувала місце для незаконного виготовлення психотропних речовин за адресою:

АДРЕСА_1 , чим грубо порушила вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Зокрема, ОСОБА_4 розмістила обладнання для виготовлення психотропних речовин, обіг яких обмежено за місцем свого проживання у власному домоволодінні, по АДРЕСА_1 , склавши компоненти вищевказаного обладнання таким чином, що утворилась кустарна нарколабораторія по виготовленні психотропної речовини обіг якої обмежено амфетамін.

Не припиняючи злочинних дій, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою виготовлення та зберігання психотропних речовин у великих розмірах, у власному домоволодінні, по АДРЕСА_1 у невстановлений час, незаконно виготовила та зберігала психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін, без мети збуту, чим грубо порушила вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

06 листопада 2024 року в ході проведення обшуку за адресою:

АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено: залишки порошкоподібної речовини білого кольору на електронних вагах, двох дзеркалах, полімерній трубці синього кольору, частині пластикової картки, шести шприцах, та частині шприца містять психотропну речовину обіг якої обмежено амфетамін, поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини обіг якої обмежено амфетамін в загальній кількості 2,1200 грама, що відповідно до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 є великим розміром, яку ОСОБА_4 незаконно виготовила та зберігала без мети збуту.

11 лютого 2025 року прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному проваджені прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому відповідно до ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони, та обвинувачена ОСОБА_4 , з другої сторони, за участі захисника останньої адвоката ОСОБА_5 , уклали угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024090000000321 від 02 травня 2024 року.

В Угоді вказано, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованих їй дій, що викладені у повідомленні про підозру, у вчиненому щиро розкаюється та зобов`язується:

- беззастережно визнати вину у вчиненні злочинів у судовому провадженні;

- сприяти Івано-Франківській обласній прокуратурі та органу досудового розслідування щодо викриття всіх відомих осіб, причетних до вчинення злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження;

- у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з Івано-Франківської обласною прокуратурою та іншими правоохоронними органами області у викритті та виявленні відомих їй правопорушень, у тому числі у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження.

Сторонами погоджена кваліфікація інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України, яка не підлягає подальшому оспорюванню.

Сторони узгодили призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, на що ОСОБА_4 дала свою згоду. При вирішенні питання щодо виду та міри покарання сторони врахували фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, щире каяття та активне сприяння розкриттю, як обставини, що пом`якшують покарання. Крім того на підставі ч.2 ст. 66 КК України сторони погодили віднести до обставин, що пом`якшують покарання, відсутність потерпілих від кримінального правопорушення, відсутність матеріальних та моральних збитків. Відсутність обставин, що обтяжують покарання. Стан здоров`я, наявність 2 групи інвалідності та позитивну харатеистику за місцем проживання. Зважаючи на ці обставини сторони узгодили покарання ОСОБА_4 :

за ч. 2 ст. 309 КК України 1 рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 311 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 313 КК України 2 роки обмеження волі;

за ч. 1 ст. 317 КК України 4 роки позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити їй іспитовий строк.

Керуючись ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки визначені п. п. 1, 2 частини 1 даної статті, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

В Угоді також наведені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання Угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю та беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України, відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого їй в обвинувальному акті, що надійшов до суду. Підтвердила обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті. Також зазначила, що вона розуміє вид та розмір покарання, визначений в угоді.

Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості, просив суд її затвердити.

Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав і просив суд про її затвердження.

Під час судового засідання суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю розуміє, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а вона має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид і міру покарання та умови звільнення від його відбування з випробуванням, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї в разі затвердження Угоди судом. Обвинуваченій ОСОБА_4 роз`яснені і їй зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши матеріали, про які заявили сторони, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 1частини 4 статті469КПК Українивизначено,що угодапро визнаннявинуватості міжпрокурором таобвинуваченим можебути укладенау провадженніщодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Суд вважає, що сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення, яке відтворене і в Угоді, відображає усі істотні обставини вчинення діянь, які узгоджуються із кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_4 ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України, яка є правильною, а саме : за ч.2 ст. 311 КК України, як незаконне придбання, зберігання прекурсорів у великих розмірах з метою використання для виготовлення психотропних речовин; ч. 1 ст. 313 КК України, як незаконне, придбання, зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин обіг яких обмежено; за ч. 1 ст. 317 КК України, як організація та утриманні місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів; за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту.

З огляду на правила частини четвертої статті 469 КПК України, суть діяння, в якому обвинувачено ОСОБА_4 , обставини, описані в обвинувальному акті, та підтвердження обвинуваченою цих обставин, сторони мають право укласти угоду про визнання винуватості в цьому кримінальному провадженні.

Зміст підписаної сторонами угоди про визнання винуватості від 11 лютого 2025 року відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки в ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання, згода обвинуваченої на його призначення та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання Угоди.

Кримінальний процесуальний закон (пункти 3,4 частини першої статті 470 КПК України) зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

У цьому кримінальному провадженні, інтерес суспільства в затвердженні Угоди полягає у проведенні швидкого судового розгляду кримінального провадження (обвинувальний акт надійшов до суду 11 лютого 2025 року), зменшенні часу судового розгляду кримінального провадження щодо злочинів; зменшенні навантаження на судові органи і органи прокуратури; забезпеченні невідворотного покарання ОСОБА_4 в міру її вини за вчинення кримінальних правопорушень; досягненні мети покарання; попередженні вчинення подібних кримінальних правопорушень обвинуваченою та іншими особами.

На думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок судового розгляду до обвинуваченої ОСОБА_4 , зважаючи на беззаперечне визнання нею своєї винуватості, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, в яких її обвинувачують, її особу, негативне ставлення до вчиненого, належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування і судового провадження, що вказує на бажання обвинуваченої виправитись.

Під час укладення цієї Угоди був присутній захисник обвинуваченої ОСОБА_6 (на виконання вимоги пункту 9 частини другої 52 КПК України) та її умови не є невиправдано обтяжливими для кожної зі сторін.

Укладена угода не спрямована на вирішення питань про права, свободи чи інтереси осіб, які не є учасниками цього судового провадження.

Отже, суд встановив відсутність порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила своє бажання щодо укладення угоди та просила суд затвердити її, вказавши, що вона уклала таку угоду у присутності захисника та зробила це добровільно.

Також обвинувачена та її захисник повідомили, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_4 ніхто не застосовував. Зі скаргами на дії сторони обвинувачення з приводу цих обставин під час здійснення даного провадження вони не зверталися.

Прокурор ОСОБА_3 вказав на спільне узгодження всіх зафіксованих в Угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення з боку обох сторін.

У зв`язку з наведеним суд переконаний, що укладення угоди сторонами є добровільним, і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Досліджені обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, угода про визнання винуватості, а також надані в цьому судовому засіданні пояснення обвинуваченої дають суду можливість дійти висновку, що існують фактичні підстави для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України.

За правилами частини п`ятої статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Сторони узгодили покарання наступним чином:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України 1 рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 311 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 313 КК України 2 роки обмеження волі;

за ч. 1 ст. 317 КК України 4 роки позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити їй іспитовий строк.

Керуючись ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки визначені п. п. 1, 2 частини 1 даної статті, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

У даному випадку сторони дотримались загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, зі змісту Угоди вбачається, що при узгодженні покарання ОСОБА_4 було враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу обвинуваченої (не судима в силу ст.89 КК України, характеризується позитивно, стан здоров`я, встановлено інвалідність ІІ групи); встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність потерпілих від кримінального правопорушення, відсутність матеріальних та моральних збитків), ст. 66 КК України), та відсутність обставин, що обтяжують покарання (ст. 67 КК України).

Суд погоджується з тим, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та мірою відповідає характеру, тяжкості вчиненого і особі винної, загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та забезпечить досягнення мети його застосування.

В Угоді сторони передбачили умову про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України. При цьому сторони обізнані, що тривалість іспитового строку та обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, визначає суд. Такі умови Угоди відповідають нормам частин другої, третьої статті 75, статті 76 КК України та статті 472 КПК України.

Щодо можливості звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України суд керується такими мотивами.

Оскільки сторони уклали угоду про визнання винуватості і узгодили покарання у виді позбавлення волі на строк не більше чотирьох років та звільнення від відбування покарання, то підлягає застосуванню частина друга статті 75 КК України і суд повинен прийняти рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, при цьому іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Ураховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та суворість узгодженого покарання, особу обвинуваченої, яка в силу ст.89 КК України є не судимою, однак вироком Богородчанського районного суду від 01 червня 2023 року 2023 році вже притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а саме: за ч.2 ст.311, ч.1 ст.313, ч.2 ст.317, ч.2 ст. 309 КК України, суд дійшов висновку про необхідність встановити максимальний строк іспитового строку ОСОБА_4 тривалістю три роки.

Відповідно до частини першої статті 76 КК України визначені обов`язки, які суд обов`язково покладає на засуджену в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Отже, суд встановив, що укладена сторонами в цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Також суд не виявив підстав для відмови в її затвердженні, передбачених частиною четвертою статті 474 КПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зазначена угода про визнання винуватості між сторонами підлягає затвердженню.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді домашнього арешту, застосованого відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати на залучення експерта, по проведенню судових експертиз, відповідно до ч. 2ст. 124 КПК Українипокласти на обвинувачену ОСОБА_4 .

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 100, 124, 174, 369-371, 373-376, 469, 473-476, 616 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 11 лютого 2025 року про визнання винуватості, яку уклали прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному проваджені прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024090000000321.

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України 1 рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 311 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 313 КК України 2 роки обмеження волі;

за ч. 1 ст. 317 КК України 4 роки позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Керуючись ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки визначені п. п. 1, 2 частини 1 даної статті, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді домашнього арешту, застосованого відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової хімічної експертизи ( висновок №СЕ-19/109-24/16077-НЗПРАПвід 27листопада 2024року) у кримінальному провадженні у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової хімічної експертизи ( висновок №СЕ-19/109-24/16072-НЗПРАПвід 25листопада 2024року) у кримінальному провадженні у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової хімічної експертизи ( висновок №СЕ-19/109-24/16074-НЗПРАПвід 27листопада 2024року) у кримінальному провадженні у розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової хімічної експертизи ( висновок №СЕ-19/109-24/17389-НЗПРАПвід 13грудня 2024року) у кримінальному провадженні у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової хімічної експертизи ( висновок №СЕ-19/109-24/16450-ФХВРвід 25листопада 2024року) у кримінальному провадженні у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової хімічної експертизи ( висновок №СЕ-19/109-24/16425-БЛвід 02грудня 2024року) у кримінальному провадженні у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн. 80 коп.

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази:

1)Поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини жовтого кольору, два дзеркала із залишками порошкоподібної речовини, частина жовтої пластикової картки із залишками порошкоподібної речовини електронна вага, синя трубка із залишками порошкоподібної речовини, чорний поліетиленовий пакет із залишками порошкоподібної речовини, каністра із рідиною, пляшка із написом ізопропіловий спирт із рідиною всередині, дві пляшки із рідиною, скляна банка із рідиною, рулон фольги, лакмусові смужки, пакет із надписом «Кріт», 5 таблеток «Вугілля активоване», два паперові стаканчики із фольгою, чотири голки, шість шприців, частина шприца, дротик для миття посуду із синьою мотузкою, скляна колба із залишками речовини, скляний хімічний холодильник із залишками речовини, матерчата сумка із гранулами схожими на порох, три предмети зовні схожі на патрони, які відповідно до постанови слідчого СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.

2)Мобільний телефон «Honor», який відповідно до постанови слідчого СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 зберігається в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області - повернути ОСОБА_4 , як власнику.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчаснький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: