Рішення № 12555060, 16.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 10/218-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/218-10

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»,

м. Чернігів

до                              товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Схід»,

м. Вишгород

про                               стягнення 472704,80 доларів США.

Представники:

від позивача:           Мовчан Т.М. - довіреність № 01/20-98 від 16.02.2010 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Cхід»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 472704,80 доларів США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р. та Договорів про внесення змін до нього, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 388888,92 доларів США та заборгованість за відсотками у сумі 68584,14 доларів США, з огляду на наявність яких позивачем нараховано 9674,28 доларів США пені за кредитом та 5557,46 доларів США пені за відсотками.

Ухвалою суду від 04.10.2010 р. порушено провадження у справі № 10/218-10 та призначено її до розгляду.

В судових засіданнях 26.10.2010 р. та 16.11.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання від 26.10.2010 р. та від 16.11.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 04.10.2010 р. та відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 26.10.2010 р., направленої на адресу відповідача вказану в позовній заяві, які є тотожними з адресою, вказаною у Довідці з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 443985, наданої позивачем; вимоги ухвал суду від 04.10.2010 р. та від 26.10.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»(банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря-Схід»(позичальник), укладено Кредитний договір № 704, відповідно до умов п. 3.1 якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 500000,00 доларів США, строком до 30.06.2009 р. та порядком погашення заборгованості, згідно з Додатком № 1 до договору.

Згідно із Статутом публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», банк є правонаступником усіх прав і обов’язків комерційного акціонерного банку «Демарк», створеного у формі відкритого акціонерного товариства за рішенням загальних зборів акціонерів, шляхом реорганізації закритого акціонерного товариства комерційного акціонерного банку «Демарк». Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29.09.2009 р. відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк»перейменоване на публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», яке є правонаступником всіх прав і обов’язків відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк».

Умовами п. 3.5.1 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 16,5 % річних. Відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місця.

Пунктом 3.7.3 договору передбачено, що у разі якщо сума, яка вноситься в рахунок погашення кредиту та сплати відсотків недостатня для погашення кредиту разом з відсотками, то в першу чергу сплаті підлягають відсотки, а після їх погашення сплачується сума кредиту.

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 1 до Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р. «Графік погашення кредиту», яким сторони дійшли згоди щодо строків повернення кредиту та суми, що підлягають сплаті в доларах США.

30.05.2008 р. між позивачем та відповідачем підписаний Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р., відповідно до умов якого сторони погодили порядок погашення суми основної заборгованості згідно з Додатком № 2, який є невід’ємною частиною договору. Крім того, між позивачем та відповідачем узгоджено, що, починаючи з 01.06.2008 р., позичальник за користування кредитом сплачує банку відсотки у розмірі 17 % річних.

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 2 до Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р. «Графік погашення кредиту», яким сторони дійшли згоди щодо строків повернення кредиту та суми, що підлягають сплаті.

29.08.2008 р., 10.03.2009 р., 22.04.2010 р. 01.06.2010 р. між позивачем та відповідачем були підписані Договори №№ 2, 3, 4, 5, якими сторони вносили зміни до Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р.

Так, відповідно до останніх змін, банк надає позичальнику кредит в розмірі 388888,92 доларів США, строком користування до 03.08.2010 р. і що, починаючи з 01.09.2008 р., позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 18 % річних, а уразі порушення кінцевого строку погашення кредиту, банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену проценту ставку - 25 % річних.

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання згідно з умовами Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р., перерахувавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

На підтвердження повноважень щодо здійснення позивачем операцій в іноземній валюті, останнім надана банківська Ліцензія № 47, зареєстрована Національним банком України 10.07.1992 за № 122, на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також Дозвіл № 47-3 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертої ст. 47 Закону України «Про банки та банківські діяльність»з додатком до нього із зазначенням переліку операцій, які має право здійснювати відрите акціонерне товариство «Банк «Демарк».

Проте, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за умовами Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р. та Договорів про внесення змін до нього, у встановлений строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 388888,92 доларів США та заборгованість за відсотками у сумі 68584,14 доларів США.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 10561 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 2 ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем в порушення умов Кредитного договору № 704 від 20.07.20086р. та Договорів про внесення змін до нього, у встановлений строк, не здійснено повернення кредиту та не сплачено відсотки за його користування, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 388888,92 доларів США та заборгованість за відсотками у сумі 68584,14 доларів США. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із порушенням відповідачем строків повернення кредиту та відсотків за користування кредитом позивач, на підставі п.п. 7.4, 7.5 Кредитного договору № 704 від 20.07.2006 р., просить стягнути з відповідача пені за кредитом у сумі 9674,28 доларів США та пені за відсотками у сумі 5557,46 доларів США.

Умовами п. 7.4 договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховуються на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.5 договору, у разі порушення строків сплати відсотків за кредитом, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховуються на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення заборгованості за відсотками, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення відповідачем кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом є арифметично вірним, суд дійшов висновку щодо задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Схід»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 6; код ЄДРПОУ 33317306) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28; код ЄДРПОУ 19357516) заборгованості за кредитом у сумі 388888,92 доларів США, заборгованості за відсотками у сумі 68584,14 доларів США, пені за кредитом у сумі 9674,28 доларів США, пені за відсотками у сумі 5557,46 доларів США, а також судові витрати: 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                 А.І. Привалов

Повне рішення складено - 26.11.2010 р.