Рішення № 12555038, 23.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 15/132-10

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «ДНД», м.Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Чайки

про           стягнення 65439,82 грн.

за участю представників:

від позивача: Григор’єва К.Є. (дов. від 06.09.2010 р.);

від відповідача: Олійник С.О. (дов. № 933 від 19.10.2010р.).

Обставини справи:

          товариство з обмеженою відповідальністю «ДНД»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі-відповідач) про стягнення 65439,82 грн., з яких 57162,64 грн. заборгованості за товар, поставлений на підставі договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. та 8277,18 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. відповідачем не в повному обсязі сплачено позивачу вартість поставленого товару на підставі зазначеного Договору, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 57162,64 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу відповідно до п.6.3. договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. нараховано 8277,18 грн. пені. Всього сума позову становить 65439,82 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2010р. надав суду відзив на позовну заяву від 15.10.2010р., в якому відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що відповідно до п.п. 4.1.,4.2. договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. розрахунок за товар проводиться протягом 30 днів з моменту надання звіту про хід реалізації, тобто договором не встановлений чіткий момент виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати товару. Відповідач зазначає, що не надавав позивачу звіти про хід реалізації товару та його залишки, тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України конкретного моменту виникнення у відповідача зобов’язання по оплаті товару, а тому розрахунок пені є необґрунтованим та не підтверджений документально, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є безпідставними. Відповідач просить суд позовну заяву залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 05.11.2010р. зобов’язано позивача надати суду інформацію з зазначенням того, коли закінчується термін придатності товару, переданого відповідачу за накладними, стягнення заборгованості за якими є предметом спору у даній справі; та докази, які підтверджують надану інформацію; зобов’язано відповідача надати суду товаросупровідні документи (в яких зазначений термін придатності товару), що передавались позивачем з товаром переданим за накладними № ДД-0001089 від 21.10.2009р., № ДД-0001295 від 09.11.2009р., № ДД-0001296 від 09.11.2009р., № ДД-0001374 від 17.11.2009р., № ДД-0001445 від 01.12.2009р., № ДД-0001632 від 25.12.2009р., № ДД-0000759 від 29.03.2010р., та довідку з перечнем реалізованого товару за цими накладними з зазначенням терміну придатності.

В судовому засіданні 23.11.2010 р. представник позивача надав суду заяву, в якій позивач відмовляється від позову в частині стягнення пені у сумі 8277,18 грн.

Представник позивача у судових засіданнях 15.10.2010р., 22.10.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, а 23.11.2010р. підтримав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Представник відповідача у судових засіданнях 15.10.2010р., 22.10.2010р., 05.11.2010р. та 23.11.2010р. проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ДНД»та товариством з обмеженою відповідальністю «Артур-К»було укладено договір № 92-р/1390ю. Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «ДНД»(Продавець) зобов’язується передати товар для продажу, а товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(Покупець) зобов’язується прийняти товар та проводити його оплату на умовах цього договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними в накладній, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до розділу 2. договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. ціна на товари, зазначена в накладній, вказується в національній валюті України. Асортимент товару, що постачається, визначається згідно поданої заявки покупця. Загальна вартість товару, що передається вказується в накладній.

Згідно з п. 4.1. Договору покупець зобов’язаний до 8 числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки.

Пунктом 4.2. договору визначено, що розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації.

Відповідно до п.5.1. договору товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем за якістю у відповідності з паспортом і іншими документами, наданими продавцем, а за кількістю –згідно накладної, після її підписання покупцем.

Згідно з п.5.5. договору покупець має право повернути продавцю не реалізовану частину товару. Товар, який повертається повинен мати товарний вигляд і не менше 4-х місяців до закінчення терміну придатності. Він не повинен мати етикетки покупця і сліди від них. Нереалізований товар, який не потрапив під умови повернення, повинен бути сплачений не пізніше кінцевої дати придатності товару.

На виконання умов договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. позивачем за період з 21.10.2009р. по 29.03.2010р. було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 70191,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № ДД-0001089 від 21.10.2009р. на суму 15447,90 грн., № ДД-0001295 від 09.11.2009р. на суму 1599,60 грн., № ДД-0001296 від 09.11.2009р. на суму 2229,00 грн., № ДД-0001374 від 17.11.2009р. на суму 9828,60 грн., № ДД-0001445 від 01.12.2009р. на суму 2757,60 грн., №ДД-0001632 від 25.12.2009р. на суму 33673,20 грн., № ДД-0000759 від 29.03.2010р. на суму 4655,70 грн. Копії зазначених накладних наявні в матеріалах справи.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності серії ААА № 579470 від 21.10.2009р., серії ААА № 579872 від 09.11.2009р., серії ААА № 928114 від 17.11.2009р., серії ААА № 784571 від 01.12.2009р., серії ААА № 785020 від 28.12.2009р., № 536 від 29.03.2010р. на ім’я Малети Сергія Івановича.

Відповідач частково сплатив вартість отриманого на підставі договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. товару, сплативши 2000,00 грн.

Частина поставленого згідно з договором № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. товару була повернута відповідачем позивачу на підставі накладної на повернення № ДД-0000018 від 05.07.2010р. на суму 11028,96 грн.

Отже, всього неоплаченим залишився товар на суму 57162,64грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. розрахунок за товар проводиться протягом 30 днів з моменту надання звіту про хід реалізації, тобто договором не встановлений чіткий момент виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати товару, а відповідач звітів про реалізацію товару позивачу не надав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Укладений між сторонами договір № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства договір поставки є оплатним договором і умова щодо оплати покупцем отриманої ним продукції є його складовою частиною.

Пунктом 4.2. договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. визначено, що розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації.

Відповідач інформацію щодо реалізації товару, отриманого від позивача за договором № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. за період з 21.10.2009р. по 29.03.2010р., ні позивачу ні суду не надав, при цьому товар позивачеві відповідно до умов п. 5.5. договору не повернув.

Згідно з ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що строк виконання зобов’язання вважається встановленим, коли чітко визначено строк (термін) виконання зобов’язання, або є вказівка на подію, яка неминуче має настати і з якою пов’язане настання такого зобов’язання.

Подія, є явищем об’єктивної реальності, яка відбувається незалежно від волі людини (стихійне лихо, народження фізичної особи, її смерть тощо), а під діями розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Як вбачається з п. 4.2 договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. настання строку виконання зобов’язання щодо повної оплати відповідачем поставленого товару, сторони поставили в залежність від надання звітів про його реалізацію відповідачем, а не від події, яка неминуче має настати. При цьому умовами договору строк реалізації відповідачем товару не встановлено, а звітів відповідач не надав ні позивачу ні суду. Відтак суд вважає, що наявність відповідного запису щодо надання звітів реалізації товару відповідачем не дозволяє дійти висновку про те, що сторони чітко встановили момент, з якого повинен відраховуватися строк виконання зобов’язання щодо повної оплати товару відповідачем.

Відсутність встановленого строку виконання відповідачем зобов’язань з оплати товару визнається відповідачем у відзиві, де він заперечуючи проти позову посилається на те, що відповідно до п.п. 4.1.,4.2. договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. розрахунок за товар проводиться протягом 30 днів з моменту надання звіту про хід реалізації, тобто договором не встановлений чіткий момент виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлений обов'язок негайного виконання зобов`язання з оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданного товару.

Відповідач в порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України товар, отриманий на підставі Договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. за період з 21.10.2009р. по 29.03.2010р., повністю не оплатив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності конкретних умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

          Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 57162,64грн. заборгованості за товар, отриманий на підставі Договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. за період з 21.10.2009р. по 29.03.2010р.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 57162,64грн. за товар, отриманий на підставі Договору № 92-р/1390ю від 04.08.2009р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 57162,64грн. підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 23.11.2010 р. представник позивача надав суду заяву, в якій позивач відмовляється від позову в частині стягнення пені у сумі 8277,18 грн.

Зазначена заява підписана представником ТОВ «ДНД»Григор’євою К.Є., повноваження якої на відмову від позовних вимог підтверджуються довіреністю від 06.09.2010р.

В судовому засіданні 23.11.2010 р. судом були роз’яснені представнику позивача наслідки відмови від позову.

Згідно частини шостої ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом приймається відмова позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 8277,18 грн., оскільки вона не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Отже, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 8277,18 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Чайки, вул. Валентини Чайки, буд.4, код 21643699) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДНД»(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код 33398305) 57162,64 грн. (п’ятдесят сім тисяч сто шістдесят дві грн. 64 коп.) боргу, 571,63 грн. (п’ятсот сімдесят одна грн. 63 коп.) витрат по сплаті державного мита та 206,15 грн. (двісті шість грн. 15 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          2. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 8277,18грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 29.11.2010р.