Рішення № 125548997, 06.02.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4040/24

Провадження № 2/191/1415/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 лютого 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи : Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса ), ОСОБА_3 , Шевченківський відділ ДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що з 2009 року з відповідачкою вони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 . Однак шлюб вони не зареєстрували. В РАЦСі відповідачка, без його відома, записала доньку на своє ім`я, а саме : ОСОБА_3 ». У липні 2016 року вони з відповідачкою розійшлися і стали проживати окремо. З 2017 року донька ОСОБА_3 проживала разом з бабусею, тобто з матір`ю цивільної дружини, а відповідачка одружилася та переїхала проживати до свого чоловіка в с. Олександрівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. З 2019 року він зі своєю офіційною дружиною - ОСОБА_5 почали забирати доньку до себе на канікули у місто Запоріжжя. Між донькою, ним та його дружиною склалися добрі стосунки. На даний час, доньці виповнилося 14 років, вона отримала паспорт, закінчила 8 клас в с. Василівка на Дніпрі. Донька вважає його своїм батьком та бажає мати його прізвище та по-батькові, та бажає проживати з ними та вчитися в м. Запоріжжі, де вони з дружиною і мешкають. Він з дружиною підтримують бажання доньки. Згідно висновку про біологічне батьківство №MGU0769 від 17.07.2024 року ймовірність батьківства становить : 99,9999961442%. Тобто його впевненість, що він є батьком, знайшла своє підтвердження у висновку про біологічне батьківство від 17.07.2024 року.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Запоріжжя; Внести відомості до актового запису про народження №464, складеного 22.04.2010 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме зазначити батьком дитини : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП : НОМЕР_1 , який народився у м. Запоріжжя, громадянина України, змінити прізвище дитини з «ОСОБА_3» на « ОСОБА_3 » та по-батькові з « ОСОБА_3 », на « ОСОБА_3 » та видати нове свідоцтво про народження.

Позивач до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася хоча про день та час судового розгляду була належним чином повідомлена, що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber».

Представник третіх осіб в судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Серія НОМЕР_2 , її батьками зазначені : «Батько - ОСОБА_10 », «Мати - ОСОБА_2 ». Дані відомості внесені в Книгу реєстрації народжень 22.04.2010 року за актовим записом №464. Місцем реєстрації зазначений Шевченківський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції.

Відповідно Висновку про біологічне батьківство № MGU 0769 від 17.07.2024 року , ґрунтуючись на результатах, отриманих при аналізі нижчезазначених 23 генетичних систем (локусів), біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_3 » не може бути виключно, оскільки у них виявлено збіг алелів по всім 21 інформативним локусам… Вважаючи апріорну ймовірність батьківства рівною 50%, ймовірність в цьому випадку становить 99,9999961442%.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ст. 126 СК України вбачається, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1ст. 135 СК).

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою собою, а утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п.п. 4,9 даної постанови справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині 3 статті 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина 1 статті 135 СК України). Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Крім того, ЄСПЛ звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див. рішення від 22 березня 2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» («Kautzor v. Germany», заява № 23338/09), та від 22 березня 2012 року у справі «Аренс проти Німеччини» («Ahrens v. Germany», заява № 45071/09, § 74)).

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що позивач є рідним (біологічним) батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено висновком № MGU 0769 від 17.07.2024 року, а біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, і це відповідає інтересам дитини, тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведеними.

Крім того, згідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача. У зв`язку з чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн..

На підставі викладеного та ст.51 Конституції України, ст.15 ЦК України, ст.ст.5, 125, 126,128, 134, 136 Сімейного Кодексу України, п.4,9,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81,141, 206, 259, 263, 264, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, РНОКПП : НОМЕР_1 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України.

Внести зміни до актового запису № 464, що зроблений 22 квітня 2010 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінивши відомості :

- в графі «Прізвище, ім`я, по батькові» дитини з прізвища : « ОСОБА_3 » на прізвище : « ОСОБА_3 », по батькові з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

- в графі «батько» замість « ОСОБА_10 » записати « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Запоріжжя, РНОКПП : НОМЕР_1 , громадянин України», про що видати нове свідоцтво про народження.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП : НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Прижигалінська