Рішення № 125546481, 03.03.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/11163/24

Провадження № 2/175/1835/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"03" березня 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9, ЄДРПОУ: 20113829) через свого представника за довіреністю Гусєва Павла Володимировича, РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса для листування: м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, оф. 2, звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21.03.2021 року у м. Краматорську по вул. Аероклубна біля будинку №35 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «MAN TGM 18.250», д.н.з. « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, транспортному засобу «MAN TGM 18.250», д.н.з. « НОМЕР_4 » було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля, а саме Приватному підприємству «Транс Логістик» - матеріальних збитків. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 26.04.2021 року по справі № 234/3731/21, ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «MAN TGM 18.250» ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №3000/290/010799 від 06.11.2020 року в ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна». 24.03.2021 року Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулося з заявою про страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна». ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» склало страховий акт та виплатило страхове відшкодування у розмірі 11425 грн 85 коп. 29.01.2024 року ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулося з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу до ОСОБА_1 , оскільки її цивільно-правова відповідальність не була застрахована. З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача сплачене страхове відшкодування у розмірі 11425 грн 85 коп.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 року дану позовну заяву прийнято до розглядуза правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України». Про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавала.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21.03.2021 року у м. Краматорську по вул. Аероклубна біля будинку №35 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «MAN TGM 18.250», д.н.з. « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, транспортному засобу «MAN TGM 18.250», д.н.з. « НОМЕР_4 » було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля, а саме Приватному підприємству «Транс Логістик» - матеріальних збитків.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 26.04.2021 року по справі № 234/3731/21, ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «MAN TGM 18.250» ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №3000/290/010799 від 06.11.2020 року в ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна».

24.03.2021 року Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулося з заявою про страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Згідно акту огляду від 25.03.2021 та аварійного сертифіката №103420 від 23.04.2021 року, розрахунку страхового відшкодування було розраховано розмір страхового відшкодування у розмірі 11425 грн 85 коп.

ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» склало страховий акт №103420/1 та 103420/2 та виплатило страхове відшкодування у розмірі 11425 грн 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням №34688 від 06.09.2021 року.

29.01.2024 року ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулося із претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу до ОСОБА_1 , оскільки її цивільно-правова відповідальність не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вирішуючи спір по суті,суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.

Положеннями ст. 5, п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, підлягають обов`язковому страхуванню. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 ЗУ «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП постановою суду, яка набрала законної сили та у відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.

Таким чином, у ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» у зв?язку із виплатою страхового відшкодування потерпілій особі, як її страховиком, відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу, набуло право вимоги до винної особи відповідача як заподіювача шкоди у деліктному зобов?язанні, оскільки цивільно-правова відповідальність останньої не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що заподіяна матеріальна шкода підлягає відшкодуванню саме відповідачем, у зв`язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 83, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заявуПриватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Універсальна»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9, ЄДРПОУ: 20113829) суму страхового відшкодування в розмірі 11425 (одинадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9, ЄДРПОУ: 20113829) сплачений судовий збір у розмірі 3028(три тисячі двадцять вісім) грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель