Ухвала суду № 125546422, 04.02.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5811/23

Провадження № 1-кп/175/298/23

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

04 лютого 2025 рокусмт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023052390000457 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, радіотелефоніста групи інженерного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.296,ст.348КК України,- ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.348, ч.4 ст.296 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із попередньо визначеним розміром застави.

Клопотання обґрунтовано тим, що до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на теперішній час встановлені ризики, передбачені ч.ч.1,3 ст.177 КПК України не зменшились, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою не зможе запобігти заявленим ризикам.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_6 просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір визначеної судом застави до мінімальної, з огляду на тривалість застосування запобіжного заходу, втратою на сьогоднішній день актуальності встановлених ризиків, відношення обвинуваченого до вчинених ним діянь.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені двох кримінальних правопорушень, одне з яких, передбачене ст.348 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Доводи сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений може вливати на свідків у даному кримінальному провадженні, належним чином не обґрунтований і з цих підстав судом до уваги не приймаються.

Таким чином, врахувавши наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_6 раніше була визначена застава у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, однак як зазначає сторона захисту даний розмір застави є непомірним для обвинуваченого, а тому враховуючи тяжкість та обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 злочинів, дані про його особу, майновий стан та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів суд вважає за необхідне визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі - 100 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на нього певні обов`язки, з передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 178, 194, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04 квітня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302800,00 (триста дві тисячі вісімсот) грн..

Визначений розмір застави може бути внесений як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави обвинуваченим або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) не відлучатись із місця перебування без дозволу суду, прокурора;

2) повідомляти суд про зміну свого місця перебування;

3) утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по даній кримінальній справі. З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, обвинувачений вважається таким, що до цього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3