Постанова № 12554555, 15.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" листопада 2010 р. Справа № 105/12-06/4

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді О.В. Щоткіна при секретарі С.П. Салівонському, розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом          Відкритого акціонерного товариства "Городище-Пустоварівський бурякорадгосп", с. Городище-Пустоварівське

до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Сквира

про скасування податкового рішення-повідомлення та повернення безпідставно сплачених коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Крижова Д.М. –предст., дов. №13-юр від 20.09.2010р.

від відповідача: Шкіндер О.В. –предст., дов. №1/9/000 від 11.01.2010р.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 105/12-06 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Городище-Пустоварівський бурякорадгосп” (позивач) до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000402301/0 від 14.07.2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки помилково ґрунтується на ст.65 Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” від 25.03.2005р., частина 4 якої містить відсильну норму на Постанову КМ України № 50 від 15.01.2005р., яка в свою чергу є підзаконним нормативним актом, по відношенню до якої Конституція України і законів, що мають вищу юридичну силу. Конституцією ж, як зазначає позивач, встановлений інший порядок і розмір відрахування господарськими організаціями на користь держави частини прибутку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2006р. провадження у справі було зупинено на підставі п.4 ч. 2 ст. 156 КАС України, у зв’язку з надісланим запитом до господарського суду міста Києва з метою отримання інформації щодо наявності в провадженні суду справи про визнання нечинною або скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. № 50, або окремих її норм, а також щодо стану справи на сьогоднішній день.

На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. та ухвали від 01.07.2008р. справа № 105/12-06 передана на розгляд суду у складі головуючого судді Щоткіна О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2010р. справу № 105/12-06 було прийнято до свого провадження, розгляд справи поновлено та наступне суове засідання призначено на 15.11.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

Володарським відділенням Сквирської МДПІ на підставі направлення на перевірку від 07.06.2005р. №69 працівниками Сквирської МДПІ була проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Городище-Пустоварівський бурякорадгосп” за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р. за результатами якої складено акт перевірки №63-2301-00385922 від 12.07.2005р.

Як вбачається з акту перевірки, порушення полягають у неперерахуванні до загального фонду державного бюджету України частини прибутку, яка відповідає державній частці у Статутному фонді підприємства.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2005р. №0000402301/0.

В спростування викладених в Акті перевірки обставин та висновків, позивач посилається на те, що ВАТ “Городище-Пустоварівський бурякорадгосп” є господарським товариством, діяльність якого регулюється Конституцією України, Законом України “Про господарські товариства”, Цивільним кодексом України та іншими законами України.

Спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на ст. 65 ЗУ від 25.03.2005р. № 2505-ІV “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік”, в якій зазначено, що порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України, однак, згідно зі ст. 15 ЗУ “Про господарські підприємства” чистий прибуток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Оскільки Постанова КМУ є підзаконним нормативним актом по відношенню до якої Конституція України і Закони України мають вищу юридичну силу, застосовуються положення відповідних законів.

Також, позивач, посилаючись на п. 3 ч. 2. ст. 159 Цивільного кодексу України, п. 7.3.2, 8.2.3 Статуту, стверджує, що вирішення питань розподілу прибутку належить до виключної компетенції Загальних зборів товариства. Крім того, сплата до Державного бюджету частини доходу підприємства позивача не є податковим платежем, оскільки не включена до переліку загальнодержавних податків і зборів, зазначених у Законі України “Про систему оподаткування”.

Як встановлено судом, державна частка у Статутному фонді позивача на період перевірки становила 25 %.

Відповідно до статті 65 ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України у постанові № 50 від 15.01.2005р.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. № 50 “Про затвердження порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році” передбачено, що відповідно до цих Порядку і нормативів господарські організації (крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи, державних банків та державного підприємства “Енергоринок” та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», її дочірніх підприємств і господарських товариства, пакети акцій яких передано до Статутного фонду Компанії) здійснюють відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється державними, у тому числі казенними, підприємствами (крім державного підприємства "Енергоринок") та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами у розмірі 50 відсотків, а акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5 Постанови КМУ Частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією.

Також, вищезазначеною Постановою № 50 передбачено, що визначена відповідно до цих Порядку і нормативів частина прибутку (доходу) сплачується у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

Всупереч вищезазначеним вимогам Закону ВАТ “Городище-Пустоварівський бурякорадгосп” не подано до податкового органу розрахунок та не проведено відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку з суми частки, яка належала державі та входила до статутного фонду підприємства в сумі 24041,85 грн.

Враховуючи, що держава є особливим суб’єктом господарювання, взаємовідносини з яким регулюється законодавчо, і судом при вирішенні спору встановлено наявність у Статутному фонді позивача державної частки в розмірі 25 %, до спірних правовідносин застосовуються норми закону 65 ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України та Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. № 50 “Про затвердження порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році”, які регулюють порядок сплати належних державі коштів до бюджету.

Також, суд зазначає, що при вирішенні спору враховано, що Постанова Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. № 50 на день розгляду спору чинна, її дія не зупинена, а встановлення нечинності вищезазначеної Постави є підставою для перегляду судового рішення за відповідними нововиявленими обставинами, тому перешкод для розгляду даного спору по суті немає.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, що вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не доведені, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині скасування податкового рішення-повідомлення задоволенню не підлягає.

В пункті 2 прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно стягнутих коштів в розмірі 7000,00 грн., перерахованих на підставі платіжного доручення № 68 від 31.01.2006року.

Відповідно до приписів статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Господарським судом при розгляді даної справи не встановлено, а позивачем не зазначено правової природи вказаних коштів (з чого виникли, на основі чого були сплачені), не доведено наявність тих обставин, які б обґрунтовували дану вимогу, оскільки в матеріалах справи та самій позовній заяві відсутнє посилання на норми чинного законодавства.

До того ж, в судовому засіданні при обґрунтуванні позивачем вказаних вимог, останнім взагалі не заявлялась дана вимога, у зв’язку з чим суд залишає дану вимогу без розгляду, що не позбавляє права позивача повторно звернутись з вказаною вимогою (після усунення недоліків) в загальному порядку з окремим позовом.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового рішення-повідомлення - відмовити

2.          В частині повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 7000,00 грн. адміністративний позов залишити без розгляду.

Суддя Щоткін О.В.