Ухвала суду № 125545228, 03.03.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1968/24

Провадження №2/155/106/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., за участю секретаря судових засідань Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» в інтересах якого діє Лазепко Валентин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 23612,00 гривні та судові витрати по справі в розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Не заперечував щодо заочного розгляду справи.

31 січня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив в якому остання зазначила, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебувала справа №903/56/22 за заявою останньої про неплатоспроможність боржника фізичної особи. Ухвалою суду від 11 травня 2022 року провадження в даній справі закрите, а вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. В даній ухвалі зазначено, що по справі не надійшло жодної кредиторської заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 . З огляду на це, відповідачка просить закрити провадження у справі.

Відповідь на відзив від позивача суду не надходила.

Сторони по справі в судове засідання 03 березня 2025 року не з`явилися.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із відзивом відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТзОВ «Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 29.11.2021 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1756458 від 29.11.2021 року в електронній формі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8 000 грн. Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконала, представник ТзОВ «Веллфін» просить стягнути з відповідачки в свою користь 23612,00 грн заборгованості, що складається з 8000,00 грн основного боргу та 15612,00 грн заборгованості за відсотками. Також позивач просить стягнути з відповідачки понесені ним у справі судові витрати на сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути кредит. Сторони приступили до виконання своїх зобов`язань.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором позики №1756458 від 29 листопада 2021 року, укладеним між ТзОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач почала користуватися кредитними коштами з 29 листопада 2021 року. Станом на загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 23612,00 гривні.

Відповідач не спростовувала наявність у неї заборгованість перед банком, проте 31 січня 2025 року до суду було надано відзив, у якому остання повідомила суд, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 було закрито, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедури банкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. З огляду на вище викладене, просила суд позовні вимоги залишити без задоволення.

Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 16 лютого 2022 року було відкрито провадження у справі №07/903/56/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року провадження у справі №903/56/22 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедури банкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, крім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Окрім того в зазначеній ухвалі було встановлено, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і до проведення попереднього судового засідання жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 як на адресу суду так і на адресу керуючого реструктуризацією боргів боржника не надходило.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно ч.6 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:

1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;

4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;

7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитом. Зобов`язання за кредитним договором у відповідача перед банком виникло з 29 листопада 2021 року (тобто до дня відкриття провадження у справі про банкрутство), заборгованість відповідача по кредиту відповідно до поданого банком розрахунку становить 23612,00 гривень.

На виконання приписів ст. 45 та ст. 119 Кодексу України з процедури банкрутства на офіційному вебсайті Вищого Господарського суду України 17 лютого 2022 року було оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 із зазначенням строку подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак, строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника фізичної особи ОСОБА_1 настав ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, розгляд майнового спору до ОСОБА_1 повинен був відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство, в межах цієї справи. Строк на подання кредиторських заяв до боржника в межах, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства сплив 19 березня 2022 року, проте в межах провадження у справі про визнання відповідача неплатоспроможним банк не скористався своїм правом та не пред`явив свої вимоги до відповідача в місячний строк з 17 лютого 2022 року до 18 березня 2022 року включно. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11 травня 2022 року провадження у справі №903/56/22 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедури банкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів.

Відтак, оскільки позивач звернувся до Горохівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення кредитної заборгованості після закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, пред`явлення та розгляд такої вимоги могли відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, а тому справа за позовом ТзОВ «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі.

Керуючись ст. 255, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв