Рішення № 125544118, 03.03.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 359/13337/24

2-а/709/8/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03березня 2025року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шарая Л.О.,

секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА № 3615817 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА № 3615817 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у справі про адміністративне правопорушення. У позові вказує, що 06.12.2024 приблизно о 14:57 він на власному автомобілі «Volkswagen ID4 Crozz» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по пр-ту Валерія Лобановського в м. Києві по особистим справам, увімкнувши на своєму телефоні навігатор від «google maps». Коли він рухався поблизу пров. Новонародного, який знаходиться праворуч від пр-ту Валерія Лобановського, навігатор показав напрям повороту праворуч, в зв`язку з чим він перестроївся на смугу для руху маршрутних таксі, котра перед поворотом праворуч була відокремлена переривчастою лінією, що дозволяє рух по цій смузі для здійснення повороту направо, а також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу. Після цього навігатор різко змінив маршрут і показав, що потрібно рухатися прямо, а не повертати, тому він увімкнувши лівий поворот, почав перестроюватися ліворуч, щоб виїхати зі смуги для руху маршрутних таксі. В цей момент його зупинили працівники поліції. Він пояснив поліцейським, що не порушував ПДР, оскільки рухався по переривчастій лінії. Однак, інспектор Демидовець І.В., незважаючи на доводи позивача, склав оспорювану постанову за ч. 3 ст. 122 КУпАП на наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. покликаючись на приписи законодавства, просить суд скасувати постанову від 06.12.2024 серії ЕНА № 3615817 та закрити провадження у справі, визнати дії інспектора Демидовця І.В. безпідставними та неправомірними.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Департаменту патрульної поліції Нестерович А.С. просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, інспектор, реалізуючи покладені на нього службові обов`язки, зокрема, щодо припинення порушень ПДР, за результатами вчиненого правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, оцінив докази та факт вчинення позивачем правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, та виніс згідно норм чинного законодавства оскаржувану постанову за ч. 3 ст. 122 КУпАП, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Подія була зафіксована на нагрудний реєстратор інспектора № 472092, однак, відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, а тому направити відеофайл правопорушення з об`єктивних причин не вдається за можливе. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатом якого винесена оскаржувана Постанова.

Від Управління патрульної поліції у місті Києві до суду відзив на позов не надходив.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

10.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до старшого лейтенанта поліції, інспектора 1 взводу 3 роти 2 Батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Демидовця Ігоря Васильовича про скасування постанови серії ЕНА № 3615817 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюти О.Ю. від 16.12.2024 матеріали указаної позовної заяви передано до Чорнобаївського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.

Дана справа надійшла до Чорнобаївського районного суду Черкаської області 14.01.2025.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16.01.2025 адміністративний позову ОСОБА_1 залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.01.2025 від позивача надійшла до суду заява про усунення недоліків позовної заяви та адміністративний позов у новій редакції, у котрому вказаний відповідач Управління патрульної поліції в місті Києві.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.01.2025 позовна заява ОСОБА_1 прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи у порядку ст. 286 КАС України.

10.02.2025 ухвалою суду до участі у справі залучено співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України, встановлений строк для надання відзиву.

Позивач у судове засідання не з`явився, до суду скерував заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 39)

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду адміністративного позову були повідомлені заздалегідь та належним чином, шляхом направлення тексту судової повістки до електронного кабінету через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету та шляхом направлення через поштове відділення зв`язку судової повістки, що підтверджується рекомендований повідомленням про вручення.

Суд урахував, що ця справа належить до категорії термінових адміністративних справ, особливості розгляду яких визначені положеннями статей 268-272, 286 КАС України. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність у судовому засіданні представників відповідачів, оскільки явка сторін у судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, сторони не позбавлені були права та можливості подати відзив та додаткові письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів, які не були раніше подані до суду, якщо б вважали це за необхідне.

Заяви, клопотання від учасників справи не надходили.

Мотивувальна частина рішення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано до суду протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 06.12.2024 о 15:00 інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону 1 полку УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Демидовець І.В. винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3615817. Згідно цієї постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 06.12.2024 о 14:57 у м. Київ, пров. Новонародний, 7, керуючи транспортним засобом «Volkswagen ID4 Crozz», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначених дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР України на дорозі зі смугою для маршрутних ТЗ, позначеній знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших ТЗ на цій смузі.

Частиною 3 статті 122 КУпАП установлено за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 17.1 ПДР України встановлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Згідно п. 17.2 ПДР України водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Відповідно до ПДР України дорожнім знаком 5.8 позначено Дорогу із смугою для руху маршрутних транспортних засобів, 5.11 - Смугу для руху маршрутних транспортних засобів.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Статтею 280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладений обов`язок з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У п. 8 ч. 1 ст. 23 цього Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, посадові особи відповідачів є уповноваженими особами на розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження № К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) дійшов висновку про те, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Окремо слід наголосити на тому, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

До того ж, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018.

Урахувавши наведені правові норми суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, про те, що інспектор поліції, реалізуючи покладені на нього службові обов`язки, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, оцінив докази та факт вчинення позивачем правопорушення.

Як було встановлено судом, в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 3615817 від 06.12.2024 зазначено, що до неї додається БК 472092. Однак, відповідачами до суду не надано відеозапис, яким здійснено фіксацію такого порушення. Отже, суд позбавлений можливості перевірити обставини вчинення інкримінованих позивачу дій.

Разом з тим, відсутність відеозапису не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що суб`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Відтак, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, обов`язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає у порушенні правил зупинки транспортного засобу.

Як зазначив позивач, керуючи автомобілем, він мав намір здійснити маневр повороту праворуч, а тому перестроївся у праву смугу руху, позначену дорожнім знаком 5.8 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Такі дії відповідача відповідали вимогам п. 17.2 ПДР України. При зміні вказівок навігатора щодо його подальшого маршруту та виникненні необхідності подальшого руху прямо, він повернувся у смугу руху, у котрій було дозволено здійснення такого руху. Зазначені позивачем обставини не спростовані відповідачами. За цих обставин суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача умислу на порушення правил руху на смузі для маршрутних транспортних засобів.

Водночас, визнання позивачем здійснення ним виїзду на смугу для руху маршрутних транспортних засобів не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачі не надали достатніх доказів правомірності прийнятої ними постанови, тому позов підлягає задоволенню, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності - скасуванню, а провадження в справі - закриттю.

Відносно вимоги визнати дії інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем не залучено до участі у справі як співвідповідача старшого лейтенанта поліції, інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Демидовця Ігоря Васильовича, дії якого він просить визнати безпідставними та неправомірними.

Так, ґрунтуючись на правових висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 у справі № 760/9462/16-а, суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є процесуальною діяльністю суб`єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення, є предметом оцінки суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Крім того, позивач зі скаргою на дії інспектора не звертався, службова перевірка наявності в діях інспектора ознак протиправної поведінки не проводилася та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП відповідач має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч. 3 ст. 122 КУпАП, тобто останній діяв в межах своїх повноважень.

Повноваження адміністративного суду, розглядаючи справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України, диспозиція якої не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними при розгляді зазначених справ.

З огляду на наведене, для належного захисту порушеного права позивача достатнім способом буде скасування постанови про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України, а не визнання протиправними дії інспектора по складанню оскаржуваної постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наданої позивачем копії довідки до Акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 768298 позивач є особою з інвалідністю, а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА № 3615817 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3615817 від 06.12.2024, винесену інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Демидовець Ігорем Васильовичем стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ.

Управління патрульної поліції в місті Києві, вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, 03048.

Суддя Л.О. Шарая