Рішення № 12554349, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/10023.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

до 1. Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка»

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»

про стягнення 582682,45 грн.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про розірвання договору

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до 1. Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка»

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»

про стягнення 649320,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача за первісним позовом: не з’явились

від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним): не з’явились

від відповідача-2 за первісним позовом: Обманюк С.С. (довіреність від 03.12.2009р.)

від третьої особи з самостійними вимогами: Волошина Т.О. (довіреність від 06.10.2010р.)

В судовому засіданні 23 листопада 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі –позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка»(надалі –відповідач-1 за первісним позовом) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн Лтд»(надалі –відповідач-2 за первісним позовом) заборгованості, яка в гривневому еквіваленті складає 582682,45 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 65000,00 доларів США, процентів за користування кредитом в розмірі 3807,91 доларів США, комісії в сумі 5055,92 грн., та пені в сумі 3319,10 доларів США і 257,82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 свої обов’язки за договором кредитування не виконав, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування кредитом.

Відповідачі відзивів на первісний позов не надали, в судових засіданнях проти позову заперечували.

Дочірнім підприємством «Рекламне агентство «Золушка»(надалі також –позивач за зустрічним позовом) 20.04.2010 через канцелярію Господарського суду м. Києва було подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі також –відповідач за зустрічним позовом) про визнання Кредитного договору № 248/КВ-07 від 30.07.2007 неукладеним. 21.05.2010 позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про зміну позовних вимог за зустрічним позовом, за якою він просить суд розірвати Кредитний договір № 248/КВ-07 від 30.07.2007 в зв’язку з суттєвою зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору а також застосувати наслідки такого розірвання у вигляді двосторонньої реституції. 03.06.2010 позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про зміну позовних вимог за зустрічним позовом, яка містить аналогічні вимоги про розірвання Кредитного договору № 248/КВ-07 від 30.07.2007 та застосування двосторонньої реституції. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що після укладення договору внаслідок настання світової економічної кризи, економічна ситуація в Україні погіршилася, ціни на продукцію різко впали, а курс долара значно підвищився, що є істотною зміною обставин, оскільки при укладенні договору позивач за зустрічним позовом розраховував на існування в Україні стабільної економічної ситуації.

01 листопада 2010 року через канцелярію Господарського суду м. Києва Публічне акціонерне товариство «Дельта банк»(надалі –третя особа з самостійними вимогами) було подано позовну заяву до відповідачів за первісним позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 248/КВ-07 від 30.07.2007 в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку в розмірі 640652,81 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 65000,00 доларів США, пені по кредиту в сумі 3255,42 доларів США, процентів за користування кредитом в розмірі 12220,39 доларів США, пені по відсоткам в розмірі 500,58 доларів США, комісії в сумі 8409,60 грн., та пені по комісії в сумі 257,59 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем за первісним позовом та третьою особою з самостійними вимогами 02.07.2010 було укладено Договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості, за яким позивач за первісним позовом відступив право вимоги до відповідачів третій особі з самостійними вимогами, а відповідачі свої обов’язки за відступленим договором кредитування не виконали, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечили та не сплатили проценти за користування кредитом і комісію.

Крім того, ПАТ «Дельта банк»01.11.2010 подало заперечення на зустрічну позовну заяву, в якій зазначив про те, що позивачем за зустрічним позовом не дотримано порядку розірвання договору, передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України, а також про те, що укладаючи спірний договір в іноземній валюті сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу, оскільки законодавчо не закріплено незмінності курсу гривні до іноземних валют. З підстав, зазначених в запереченні, третя особа просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.03.2010 прийнята до розгляду первісна позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 08.04.2010. В судове засідання 08.04.2010 представники відповідачів не з’явилися, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 20.04.2010, на яке представник відповідача-1 також не з’явився, розгляд справи відкладено до 29.04.2010. Ухвалою від 29.04.2010 було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ДП «Рекламне агентство «Золушка»та відкладено розгляд справи до 11.05.2010. Судове засідання 11.05.2010 не відбулося у зв’язку з поданням представником відповідача-2 за первісним позовом заяви про призначення у справі колегіального розгляду. Листом В.о. Голови Господарського суду м. Києва від 11.05.2010 № 03-2/61 вказану заяву було залишено без задоволення. Ухвалою від 12.05.2010 розгляд справи призначений на 25.05.2010. Представник позивача за зустрічним позовом 25.05.2010 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 та клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з цим. Ухвалою суду від 25.05.2010 розгляд справи відкладено до 03.06.2010 та відмовлено відповідачу-1 за первісним позовом (позивачу –за зустрічним) в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2010. Судове засідання 03.06.2010 не відбулося у зв’язку зі скеруванням справи до Київського апеляційного господарського суду. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2010 відмовлено ДП «Рекламне агентство «Золушка»в прийнятті до розгляду апеляційної скарги га ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2010. Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010 вказана ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2010 залишена без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 розгляд справи призначений на 30.09.2010. В судове засідання 30.09.2010 відповідачі за первісним позовом не з’явились, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 12.10.2010, в яке представники відповідачів за первісним позовом (позивача за зустрічним) також не з’явились, розгляд справи відкладено до 21.10.2010. Ухвалою від 21.10.2010 залучено до участі у справі за первісним позовом Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; в судове засідання 21.10.2010 представники відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) не з’явилися, розгляд справи відкладено до 02.11.2010. Ухвалою від 02.11.2010 допущено до участі у справі ПАТ «Дельта банк»в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та прийнято до провадження його позовну заяву до відповідачів за первісним позовом про стягнення заборгованості; в судове засідання 02.11.2010 представники відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) не з’явилися, розгляд справи відкладено до 09.11.2010. Відповідачем-2 за первісним позовом 08.10.2010 було подане клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого ухвалою від 09.11.2010 було відмовлено. В судове засідання 09.11.2010 представники відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) не з’явилися, розгляд справи відкладено до 23.11.2010, в яке представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовні заяви надсилались відповідачу-1 за первісним позовом на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 07.04.2010р. наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2007 року між позивачем за первісним позовом (Банк) та відповідачем-1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 248/КВ-07 (надалі – Договір, Кредитний договір), згідно п. 1.1 якого позивач відкриває відповідачу-1 відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 65000,00 доларів США, строк кредитної лінії –з 30.07.2007 по 29.07.2009, процентна ставка –13% річних.

Додатковим договором №1 від 20.11.2008 про внесення змін і доповнень до Кредитного договору, пункт 1.1 викладений в новій редакції, якою встановлено сплату щомісячної комісії за управління кредитною лінією в розмірі 2% річних у доларах США від фактичної заборгованості Позичальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за Договором виконав, надав відповідачу-1 кредит у сумі 65 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 236722 від 30.07.2007 (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

30 липня 2007 року в забезпечення зобов’язань відповідача-1 за Кредитним договором між позивачем за первісним позовом і відповідачем-2 було укладено Договір поруки № 248/ПОР-07, за яким відповідач-2 поручився перед Банком за виконання відповідачем-1 (за первісним позовом) зобов’язань за Кредитним договором, за умовами якого останній зобов’язаний по 29 липня 2009 року у порядку та в строки, та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути кредит у розмірі 65000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним у розмірі 13% річних, комісії та штрафні санкції.

Згідно з п.4.1 Договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (Додаток №1 до Договору), а у випадку, якщо такий не був укладений –не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору.

У відповідності до п. 4.4 Договору, в редакції Договору №1 від 20.11.2008, сплата процентів Позичальником здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця. Сплата Позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця.

Позивач за первісним позовом стверджує, а відповідачем-1 не спростовано, що відповідач-1 не повернув отриману суму , не сплатив проценти за користування кредитом та комісію. За таких умов у відповідача-1 за первісним позовом утворилася заборгованість перед позивачем за первісним позовом по сумі отриманого кредиту в розмірі 65000,00 доларів США, процентів за користування ним, та комісії.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як свідчать матеріали справи, 02 липня 2010 року між позивачем за первісним позовом та третьою особою з самостійними вимогами було укладено Договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості (надалі – Договір відступлення права вимоги), у відповідності до якого позивач за первісним позовом передає (відступає) третій особі з самостійними вимогами права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами внаслідок чого ПАТ «Дельта банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк»як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях. (п.3.1 Договору відступлення права вимоги). Внаслідок передачі позивачем третій особі прав вимоги до боржників, третій особі переходять (відступається) право вимагати (замість позивача) від боржників належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами (п. 3.2 Договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.2 цього договору перелік кредитних та забезпечувальних договорів, право вимоги за якими передається за вказаним договором, наведений в Додатку №1 до цього договору.

Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи, правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні (Договір відступлення права вимоги) вчинений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання (Кредитний договір, Договір поруки).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.3 Договору відступлення права вимоги, третій особі з самостійними вимогами у власність переходять (відступаються) права вимоги за договорами, визначеними у п. 3.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В Додатку №1 до Договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) зазначено про передачу третій особі з самостійними вимогами заборгованості ДП «Рекламне агентство «Золушка»по Кредитному договору № 248/Ка-07 від 30.07.2007 в загальній сумі 584771,53 грн., в тому числі суми кредиту в розмірі 65000,00 доларів США (в гривневому еквіваленті –515131,50 грн.), нараховані і несплачені відсотки в сумі 8266,23 доларів США (в гривневому еквіваленті –65510,70 грн.), та комісія в розмірі 4129,33 грн. Таким чином, Додатком №1 чітко визначено об’єм прав вимоги, які переходять новому кредитору.

Зважаючи на все викладене, заборгованість відповідача-1 за первісним позовом по сплаті кредиту, відсотків за користування ним та комісії в загальній сумі 584771,53 грн. підлягає сплаті на користь третьої особи з самостійними вимогами.

Позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків сплати кредиту, відсотків та комісії, а також проценти і комісія, нараховані після отримання третьою особою права вимоги від позивача за первісним позовом на загальну суму 64548,47 грн. не підлягають задоволенню, оскільки згідно із статтею 514 ЦК України та у відповідності до умов п. 3.3 Договору відступлення права вимоги і Додатку №1 до нього, до третьої особи перейшло лише право вимоги суми кредиту, процентів та комісії в загальному розмірі 584771,53 грн. Крім того, обсяг і умови прав первісного кредитора у зобов'язанні (в тому числі їх розмір), що передаються новому кредитору визначаються моментом переходу цих прав. Як свідчать розрахунки третьої особи, пеня та частина процентів і комісії нараховані третьою особою за період по 23.10.2010, тобто вже після укладення Договору відступлення права вимоги, а не до дня його укладення (станом на момент переходу прав). При цьому умовами Договору відступлення та Додатком №1 взагалі не передбачено передачу прав первісного кредитора третій особі на стягнення пені, в тому числі і за період після переходу цих прав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами про стягнення з відповідача-1 (за первісним позовом) заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню в частині стягнення 584771,53 грн. відповідно об’єму переданих позивачем за первісним позовом прав вимоги згідно з Договором відступлення права вимоги.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя

В частині першій ст. 555 ЦК України йдеться про необхідність надання кредитором поручителю вимоги, про що поручитель зобов’язаний повідомити боржника. Про необхідність надання кредитором вимоги поручителю випливає і з частини другої вказаної статті, де йдеться про те, що поручитель може висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник.

В матеріалах справи відсутня окрема вимога третьої особи з самостійними вимогами до відповідача-2, як поручителя, про сплату 584771,53 грн. заборгованості по Кредитному договору.

Крім того, під час вирішення спору в частині позовних вимог до відповідача-2 за первісним позовом господарський суд виходить також з наступного.

Статтею 4-1 ГПК України визначені форми судового процесу в межах господарського судочинства. Так, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Крім того, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі –Закон про банкрутство) справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

Згідно із ст. 4 вказаного Закону відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:розпорядження майном боржника;мирова угода;санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ст. 11 Закону про банкрутство, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За правилом ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, у провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 15/293-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн Лтд». У газеті «Голос України»№ 161 (4911) від 01.09.2010 було опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн Лтд»(Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство та копія газети містяться в матеріалах справи).

При цьому в матеріалах справи відсутні відомості про направлення третьою особою з самостійними вимогами у термін, встановлений ст. 14 Закону про банкрутство письмової заяви з вимогами до ТОВ «Трейд Лайн Лтд»в межах справи про його банкрутство, що випливали б з підстав невиконання останнім зобов’язань за договором поруки № 248/ПОР-07 від 30.07.2007.

Згідно із п. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону про банкрутство.

За таких умов, позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами до ТОВ «Трейд Лайн Лтд»є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи той факт, що під час судового розгляду справи було встановлено, що позивач за первісним позовом втратив право вимагати від відповідачів заборгованість за Кредитним договором внаслідок передачі цього права вимоги третій особі з самостійними вимогами за Договором про відступлення права вимоги, провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Укрпромбанк»за первісним позовом підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи в частині позовних вимог за зустрічним позовом господарський суд, приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення зважаючи на наступне.

У відповідності до частини першої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Позивач за зустрічним позовом посилається на той факт, що укладаючи Кредитний договір він розраховував на існування в Україні стабільної економічної ситуації, а внаслідок настання світової економічної кризи, яка негативно відобразилася на економіці України (зниження цін, підвищення курсу долара), позивач за зустрічним позовом втратив можливість на реалізацію запланованих бізнес проектів для яких були отримані кредитні кошти. Вказані обставини позивач за зустрічним позовом вважає істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, що є підставою для розірвання Кредитного договору в судовому порядку.

У відповідності до частини другої ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З наданих позивачем за зустрічним позовом доказів до матеріалів справи, господарський суд не вбачає наявності всіх умов, встановлених частиною другою ст. 652 ЦК України в якості умови для розірвання договору в судовому порядку у зв’язку з істотною зміною обставин. А позовні вимоги про розірвання договору за вказаною обставиною обґрунтовується лише умовним припущенням позивача за зустрічним позовом про можливість реалізації його бізнес планів в результаті випадкового збігу обставин при наявності ідеальних умов щодо стабільної економічної ситуації в країні.

У відповідності до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Виходячи із норм ст. ст. 91, 30 ЦК України цивільною дієздатністю юридичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

У відповідності до ст. 3 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 07.04.2010, позивач за зустрічним позовом є юридичною особою, а отже позивач здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку, яка є підприємництвом.

Згідно із ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У відповідності до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі: самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику та ін.

Таким чином, в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власник ризик, а тому користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків укладення відповідних правочинів та самостійно нести власний комерційний ризик несприятливих наслідків, що можуть настати в результаті таких правочинів. Підприємець самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших його дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності підприємця є його власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином (ст. 202 ЦК України).

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом, як самостійний господарюючий суб’єкт, здійснюючи власну підприємницьку діяльність мав самостійно прийняти рішення про доцільність укладення Кредитного договору в умовах нестабільної економічної ситуації в країні, самостійно оцінити власну платоспроможність для виконання зобов’язань за цим договором та ризики настання несприятливих для нього наслідків в результаті його укладення. Уклавши спірний договір на умовах, які в ньому зазначені, позивач фактично погодився з тим, що в існуючих на час укладення договору умовах за результатами здійсненого ним комерційного розрахунку він буде мати можливість виконувати умови цього договору, а тому настання для позивача несприятливих наслідків за договором є власним комерційним ризиком позивача. Тому факти настання світової фінансової кризи та підвищення курсу долара не може бути визнано істотною зміною обставин, оскільки настання таких обставин є комерційним ризиком позивача.

За таких обставин позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами, судові витрати третьої особи, пропорційно сумі задоволених вимог в розмірі 6 060,12 грн. (5847,72 грн. державного мита та 212,4 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»до Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн Лтд»припинити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка» (ідентифікаційний код 25593892, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, п/р 2600701302217 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(ідентифікаційний код 34047020, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, п/р №373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236) заборгованість в сумі 584771,53 грн. (п’ятсот вісімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят одна гривня 53 копійки) та судові витрати в сумі 6060,12 грн. (шість тисяч шістдесят гривень 12 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»відмовити.

В зустрічному позові Дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Золушка»відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 29.11.2010