Рішення № 12554321, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/41229.11.10 За позовом           Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

До           Військової частини А-0799

Про стягнення 55154,00 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Скляр І.М. по довіреності б/н від 04.01.2010р.

Від відповідача          не з?явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення з Військової частини А-0799 55154,00 грн. заборгованості у зв?язку з неналежним виконанням умов договору № 32 від 02.01.2010р. про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»на 2010 рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. порушено провадження у справі № 36/412, розгляд справи призначено на 29.11.2010р.

В судовому засіданні 29.11.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2010р. не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 08.11.2010р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та 15.11.2010р. була отримана відповідачем, що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103012471894.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(далі наймодавець, позивач) та Військовою частиною А-0799 (далі наймач, відповідач) укладено договір № 32 від 02.01.2010р. про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»на 2010 рік.

Відповідно до умов зазначеного договору наймодавець надає житлові приміщення, що знаходяться на його балансі та утриманні для тимчасового проживання військовослужбовців наймача, а наймач використовує житлове приміщення за прямим призначенням та компенсує наймодавцеві витрати на їх утримання.

Згідно з п. 3.1 договору наймач щомісячно, але не пізніше 10 числа поточного місяця сплачує наймодавцю собівартість 1 ліжко-місця у гуртожитках, та собівартість одного кв.м. загальної площі в будинках для малосімейних, що фактично зайняті військовослужбовцями та членами їх сімей.

При укладенні договору № 32 від 02.01.2010р. сторони дійшли згоди (розділ 4), що всього за договором на місяць підлягає оплаті 13 788,50 грн.

Відповідач, в порушення умов договору № 32 від 02.01.2010р. про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»на 2010 рік, не сплачував в повному обсязі наймодавцеві витрати на утримання житлового фонду за період з липня по жовтень 2010 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 55154,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором № 32 від 02.01.2010р. про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»на 2010 рік з липня по жовтень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 55154,00 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості за договором № 32 від 02.01.2010р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 55154,00 грн. заборгованості по оплаті компенсаційних витрат на утримання житлового фонду Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»на 2010 рік.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А-0799 (03049, м. Київ, вул. Фучика, 5-А, код ЄДРПОУ 08228777) на користь Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) 55154 (п?ятдесят п?ять тисяч сто п?ятдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 551 (п?ятсот п?ятдесят одну) грн. 54 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 30.11.2010р.