Рішення № 12554282, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/36417.11.10 За позовом                    Приватного підприємства «Тріумф Пак»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний»

Про                              стягнення 14123,12 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача          Кулик С.А. (за дов.)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося приватне підприємство «Тріумф Пак»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний»14123,12 грн. заборгованості за договором поставки № 1109/0809Вх від 01.05.2009 р., в тому числі 10841,20 грн. основного боргу, 729,58 грн. інфляційних витрат, 2219,99 грн. пені та 332,35 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Позивач в позові посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 1109/0809Вх від 01.05.2009 р. по сплаті поставленого товару, однак до позовної заяви додана копія договору № 469/05-09134 від 01.05.2009 р., укладеного між сторонами по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. порушено провадження у справі № 17/364 та призначено її до розгляду на 11.10.2010 р..

Ухвалою від 11.10.2010 р. розгляд справи було відкладено до 25.10.2010 р..

Сторони витребувані судом документи не надали, повноважних представників не направили, про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 03.11.2010 р..

Позивач подав суду уточнення, у яких зазначив, що у тексті позовної заяви припустився помилки. Зокрема, вірними реквізитами договору, на підставі якого сторона просить стягнути кошти з відповідача, є «договір поставки № 469/05-09134 від 01.05.2010 р.». Всі інші обставини викладено вірно. Крім того, представник позивача надав суду докази направлення даної заяви відповідачу.

Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.09.2010 р. сторонами не виконані. Відповідач до суду не з’явився.

          Ухвалою Господарського суд міста Києва від 03.11.2010 р. розгляд справи було відкладено на 17.11.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між приватним підприємством «Тріумф Пак»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний»(покупцем) було укладено договір № 469/05-09134 від 01.05.2010 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язався доставляти та передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов’язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору (далі - Договір).

Згідно з п. 1.3 Договору товар поставляється з метою продажу покупцем товару споживачам через торгівельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів та інших вимог Закону.

Відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що постачальник зобов’язується поставляти товар на умовах DDP (пункт поставки –визначений у замовленні) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року, якщо інші умови не передбачені договором.

Згідно з п. 2.11 зазначеного Договору, зобов’язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, супровідних документів та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Договору передача та прийняття товару здійснюється у пункті поставки, визначеному в замовленні покупця. Постачальник зобов’язується передати покупцеві у пункті поставки разом з товаром документи на товар, а саме: супровідні документи, видаткову накладну та (або) товарно-транспортну накладну, податкову накладну, рахунок.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 10841,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін та засвідченими печаткою позивача та печаткою і штампами відповідача: № Т-00000647 від 28.05.2009 р., № Т-00000796 від 19.06.2009 р.. Копії зазначених видаткових накладних долучені до матеріалів даної справи.

Відповідач, в свою чергу, у встановленому порядку прийняв цей товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПО № 457239 від 22.05.2009 р., серії ЯПО № 457328 від 12.06.2009 р., оригінали яких судом оглянуті у судовому засіданні та копії яких залучені до матеріалів справи.

Сторонами укладено додаток №1 до Договору «Угода про умови», пунктом 3 якої встановлено строк платежу –30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10841,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 15.4 Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2219,99 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 1137,62 грн., за розрахунком суду:

сума боргу, щодо якої нараховується пеня, грн.період прострочення

кількість днів простроченняставка НБУ*2сума пені, грн.

За накладною Т-000006473 091,2029.06.200911.08.2009442281,98

3 091,20 12.08.2009 29.12.2009 140 20,5 243,06 За накладною Т-000007967750,0020.07.200911.08.20092322107,44 7750,0012.08.200920.01.201016220,5705,14 1137,62 Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційна складова боргу становить 729,58 грн., а три проценти річних складають 332,35 грн. Суд приймає розрахунок інфляційних витрат та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволені позовних вимог.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 130,41 грн. державного мита та 217,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, рахунок 25007103405300 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 34344491) на користь приватного підприємства «Тріумф ПАК» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 37, кв. 47, рахунок 2600668034 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 34600884) 10841,20 грн. основного боргу, 729,58 грн. інфляційних витрат, 1137,62 грн. пені, 332,35 грн. трьох процентів річних, 130,41 грн. витрат по оплаті державного мита, 217,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

           Рішення підписано 30.11.2010 р.