Постанова № 12553595, 19.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2010 року 13:51 № 2а-10457/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Фещенка В.А.;

відповідача: Вернигори О.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма “Астек-Сервіс”

доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 липня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма “Астек-Сервіс” (далі по тексту позивач, ТОВ “Астек-Сервіс”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва), в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 травня 2010 року №0001902330.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2010 року по справі №2а-10457/10/2670 залишено позовну заяву ТОВ “Астек-Сервіс” без руху та надано строк для усунення недоліків до 13 серпня 2010 року, у звязку з тим, що позивач не додав по позовної заяви копії всіх документів для направлення відповідачу.

11 серпня 2010 року з метою усунення недоліків позивач надав копії всіх необхідних документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2010року відкрито провадження в адміністративні справі №2а-10457/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04 жовтня 2010 року.

В судове засідання 04 жовтня 2010 року не прибув представник позивача, в звязку з чим оголошено про відкладення розгляду справи на 02 листопада 2010 року.

02 листопада 2010 року суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі, про що прийнято відповідну ухвалу, та оголосив перерву до 19листопада 2010 року.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18 травня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001902330 до ТОВ “Астек-Сервіс” за порушення пункту 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та пункту 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15 640,00 грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 травня 2010 року №0001902330 прийнято на підставі акта від 30 квітня 2010 року перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій та зареєстрованого в податковому органі 30 квітня 2010 року за №0363/26/57/23/22968334 (далі по тексту Акт перевірки).

В пункті 2.2.14 Акта перевірки зазначено наступне: на момент перевірки на підприємстві здійснюється діяльність у сфері надання в оренду торгових павільйонів за готівковий розрахунок. СПД не забезпечив друк щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в робочі дні підприємства, а саме Z-звіти за 21, 22, 23, 27, 28 та 29 травня 2008 року; 2,3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18 та 30 червня 2008 року; 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 21 та 30 липня 2008 року; 1, 5, 6, 8, 13, 15, 18, 20, 25, 27 та 28 серпня 2008 року відсутні (в кількості 46 звітів).

На підставі зазначеного в Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ“Астек-Сервіс” пункту 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскільки вважає, що фіскальні звітні чеки мають друкуватися лише в робочі дні підприємства.

Доводи відповідача, викладені у письмовому запереченні на позов, співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, які стали підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 9 статті 3 цього Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За визначенням статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фіскальний звітний чек це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті.

Пункт 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, встановлює, що X-звіт - це денний звіт без обнулення інформації в оперативній памяті. Для РРО, у X-звіті яких не зазначається інформація про операції “службового внесення” або “службової видачі” сум готівки, X-звіт означає сукупність X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими операціями.

Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції “службового внесення” або “службової видачі” сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.

З аналізу наведених норм права, суд вбачає, що фіскальний звітний чек містить дані денного звіту про обсяг виконаних розрахункових операцій, а тому обовязок друкувати фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання у книзі обліку розрахункових операцій існує в дні виконання розрахункових операцій, тобто в робочі дні субєкта підприємницької діяльності.

Суд звертає увагу, що підприємництво, згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників.

Виходячи з поняття та принципів підприємницької діяльності, ТОВ “Астек-Сервіс”, в межах, дозволених законом, має право на власний розсуд визначати свою господарську діяльність, зокрема в частині встановлення режиму роботи та тривалості робочого часу.

Матеріали справи підтверджують, що наказом ТОВ “Астек-Сервіс” від 25 квітня 2008року №25/04/08 введено розпорядок робочих днів за травень 2008 року, а саме робочими днями є: 06, 07, 08, 12, 20, 22, 23, 26 та 30 травня 2008 року; наказом від 25 травня 2008 року №25/05/08 встановлено, що робочими днями є 19, 23, 24, 25, 26 та 27 червня 2008року; наказом від 25 червня 2008 року №25/06/08 встановлено, що робочими днями є 04, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29 та 31 липня 2008 року; наказом від 25 липня 2008 року №25/07/08 визначено робочими днями 02, 04, 07, 11, 12, 14, 19, 21, 22, 26 та 29 серпня 2008 року; решта днів травня, червня, липня та серпня 2008 року є вихідними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач зобовязаний друкувати фіскальні звітні чеки тільки у робочі дні, визначені ним у відповідних наказах.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає, що згідно Акта перевірки та згідно наказу ТОВ “Астек-Сервіс” про розпорядок робочих днів від 25 квітня 2008 року №25/04/08, 22 та 23 травня є робочими днями.

Разом з тим, копія КОРО та фіскальних звітні чеків від 22 травня 2008 року №0078 та від 23 травня 2008 року №0079 підтверджують, що за робочі дні 22 та 23 травня 2008 року фіскальні звітні чеки Z-звіти друкувалися.

Враховуючи викладене, висновок Акта перевірки про незабезпечення позивачем за 21,22, 23, 27, 28 та 29 травня 2008 року; 02, 03, 04, 05, 06, 09, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18 та 30червня 2008 року; 01, 02, 03, 07, 08, 09, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 21 та 30 липня 2008 року; 01,05, 06, 08, 13, 15, 18, 20, 25, 27 та 28 серпня 2008 року, тобто в неробочі для позивача дні, друку фіскальних звітних чеків є помилковим.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції встановлені статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статті 238 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Так, статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що днем виявлення порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є дата складення Акту перевірки 30 квітня 2010 року; на думку відповідача, позивач допустив порушення за травень-серпень 2008 року; штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача 18 травня 2010 року, тобто пізніше як через один рік з дня порушення ТОВ “Астек-Сервіс” правил здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, та закінчення строків для застосування адміністративно-господарських санкцій, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 640, 00 грн. відповідно до рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 травня 2010 року №0001902330 застосовані до позивача протиправно.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18травня 2010 року №0001902330 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Астек-Сервіс” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми “Астек-Сервіс” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 18 травня 2010 року №0001902330.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми “Астек-Сервіс” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (тригривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 26 листопада 2010 року.