Постанова № 12553335, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року 16:20 № 2а-8040/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому безпідставно нараховано податок з власників транспортних засобів та штрафні санкції за невчасну сплату, оскільки належна сума податку була сплачена на інший рахунок, зазначений недолік в подальшому був виправлений. Також, покликається на те, що до нього безпідставно застосовано штрафні санкції за порушення строків встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки товар вважається імпортованим з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення вантажно митної декларації, як зроблено у висновку податкового органу. Також, покликається, що до нього безпідставно застосовано штрафні санкції за незадекларування валютних коштів, які були перераховані йому за межами митної території України, оскільки право власності на кошти з моменту переказу перейшло на банківський рахунок нерезидента, таким чином валютні цінності перебували на рахунку іншої юридичної особи та не належали позивачу.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки перевіркою встановлено невчасну сплату податку з власників транспортних засобів. Також, відповідач покликається на те, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД. Враховуючи, що перевіркою встановлено порушення строків поставки товарів, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції згідно положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Також перевіркою встановлено незадекларування валютних цінностей, які знаходяться за митною територією України.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази в судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.08.2010р. на 13.10.2010р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 26.10.2009р. по 13.11.2009р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»(надалі - Фонд) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., за результатами якої було складено Акт №353/22-03/26333816 від 18.11.2009р.

Перевіркою встановлено порушення: положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" щодо правильності нарахування та перерахування податку з власників транспортних засобів до бюджету в сумі 2310 грн.; порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по контрактам: №2-LUB від 20.12.2007р. укладеними з фірмою «Трайеско», Канада та №3-LUB від 20.12.2007р. укладеними з фірмою Nippon Rubber Industry Co., Ltd», Таїланд; порушення п. 1 ст. 9 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині не за декларування заборгованості по контракту №2-LUB від 20.12.2007р.

23.11.2009р. подано ДПІ у Печерському районі м. Києва заперечення до акту перевірки. За результатами розгляду поданих заперечень відповідачем було надано позивачу лист про надання відповіді на заперечення №56600/10/22-311 від 26.11.2009 р., в якому відповідач повідомив, що висновки щодо акту в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а підстави для нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 3095,00 грн. відсутні.

На підставі висновків перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення: №0005341703/0 від 30.11.2009р., яким Фонду визначено податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів в сумі 3635 грн. з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій; №0007781705/0 від 30.11.2009 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб з врахуванням штрафних санкцій на суму 15 506 грн. Та було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004952202/0 від 30.11.2009 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56330 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; №0004962202/0 від 30.11.2009 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Позивач оскаржив зазначені рішення до ДПІ у Печерському районі м. Києва в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги відповідачем було надіслано Фонду рішення про результати розгляду первинної скарги №6365/10/25-011 від 11.02.2010р., яким первинну скаргу було частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007781705/0 від 30.11.2009р., яким було визначено податкове зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб на суму 15506 грн.

Також, на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: №0004952202/1 від 23.02.2010 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56330 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та №0004962202/1 від 23.02.2010 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Позивач оскаржив зазначені вище рішення до ДПА у м. Києві, яка рішенням №2018/10/25-114 від 14.04.2010р. залишила скаргу без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у Печерському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005341703/2 від 21.04.2010 р., яким Фонду було визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на суму 3635 грн. та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0004952202/2 від 23.04.2010 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56330 грн.; №0004962202/2 від 23.04.2010р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн.

Позивач оскаржив зазначені рішення до ДПА України, яка рішенням №4369/6/25-0415 від 06.05.2010р. залишила скаргу без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004952202/3 від 13.05.2010р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56330 грн., №0004962202/2 від 13.05.2010 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн.

Як вбачається з акту перевірки, в періоді, що перевірявся Фондом були придбані 14 автобусів «Богдан», які були переобладнані в гінекологічні клініки ТзОВ «Торговий дім «Авто», 05.11.2008р. передані благодійним організаціям України. Зазначені автобуси були зареєстровані Фондом в ДАІ 03.10.2008р., розрахунок податку з власників транспортних засобів не подавався, чим порушено ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Податок з власників транспортних засобів сплачено Фондом 26.09.2008р. в сумі 2310 грн. на рахунок: 34210382700007 (податок з власників транспортних засобів з фізичних осіб).

16.11.2009р. Фондом надіслано листа до ДПІ у Печерському районі з проханням зарахувати сплачену суму на рахунок: 34211381700007 (податок з власників транспортних засобів з юридичних осіб), про що зазначено в акті перервірки.

Відповідно до Наказу ДПА України №276 від 18.07.2005р. «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України»для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) органи державної податкової служби провадять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації.

Пункт 5.3. зазначеного Наказу встановлює, що «у разі виявлення у зазначеному реєстрі помилкових записів або розрахункових документів, що надійшли від суб'єктів господарювання, які не віднесено до реєстру платників відповідного податку, ці дані в день отримання електронного реєстру розрахункових документів обліковуються в окремому особовому рахунку за спеціальним кодом "умовний платник" та в реєстрі надходжень і повернень. Зазначені суми надходжень підлягають уточненню й обліку у відповідних особових рахунках платників у термін не пізніше ніж 10 робочих днів від дня одержання електронного реєстру розрахункових документів від органу Державного казначейства.»Позивач не отримував повідомлень щодо помилкової сплати податку з власників транспортних засобів на рахунок, призначений для обліку сплати податку фізичними особами.

Згідно ст. 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Тобто, фактично кошти які поступили на рахунок 34210382700007 (податок з власників транспортних засобів з фізичних осіб) були сплачені в належному обсязі та без застережень зараховані до бюджету.

І як зазначено в самому акті перевірки позивач надіслав податковому органу лист №1702 від 16.11.2009р. з проханням зарахувати сплачену суму податку на потрібний рахунок.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в повному обсязі виконав обовязок та сплатив податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету помилково зазначивши інший рахунок, проте самостійно визнав та виправив зазначений недолік.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Фонду безпідставно нараховано податковим повідомленням-рішенням №0005341703/0 від 30.11.2009р. заборгованість в сумі 2310 грн. (яка була самостійно ним сплачена та відповідно штрафна санкції.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004952202/0 від 30.11.2009 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції грн. за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, суд виходив з наступного.

На виконання укладеного імпортного контракту №2-LUB від 20.12.2007р. з фірмою «Трайеско», (Канада), позивач здійснив перерахування валютних коштів на користь останньої, а саме: здійснив 50% передоплату 28.12.2007р. в сумі 56000 доларів США (законодавчо встановлений термін надходження імпортного товару - 25.06.2008р.). Імпортний товар надійшов на адресу позивача від нерезидента фірми «Трайеско»згідно вантажної митної декларації №594606 від 15.08.2008р. на суму 112 000 доларів США.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Перевіркою встановлено порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків, а саме: прострочення поставки відносно суми 56000 доларів США - з 26.06.2008р. по 15.08.2008р. - 51 день, та нараховано пеню у розмірі 41552 грн.

На виконання укладеного імпортного контракту №3-LUB від 20.12.2007р. укладеними з фірмою нерезидентом ai Nippon Rubber Industry Co., Ltd», Таїланд, позивач здійснив перерахування валютних коштів на користь останньої, а саме: здійснив 50% передоплату 14.01.2008 р. в сумі 29925 доларів США (законодавчо встановлений термін надходження імпортного товару - 12.07.2008 р.).

Імпортний товар надійшов на адресу позивача від нерезидента ai Nippon Rubber Industry Co., Ltd»згідно вантажної митної декларації №594604 від 15.08.2008р. на суму 59850 доларів США. Перевіркою встановлено порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків, а саме: прострочення відносно суми 29925 доларів США - з 13.07.2008р. по 15.08.2008р. - 34 дні, та нараховано пеню у розмірі 14778 грн.

Позивач із зазначеним висновком не погоджується, а зазначає, що ввезення товарів на територію України було здійснено без порушення термінів, визначених ст. 2 «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», оскільки товар перетнув митний кордон України вчасно згідно CMR з відтиском штампу «Під митним контролем».

На підтвердження цього зазначає, що згідно п. 2.2 імпортного контракту №2-LUB від 20.12.2007р. з фірмою «Трайеско», поставка товару здійснюється на умовах СІР (фрахт/перевезення та страхування сплачені до) Київська обл., Броварський р-н, с. Калинівка, вул. Ігорева, 8 (згідно ІНКОТЕРМС 2000, якщо сторонами не обумовлено інше), поставка товару здійснюється морським чи іншим видом транспорту (по узгодженню сторін). Товар за цим контрактом надійшов на митну територію України відповідно до CMR №80 від 12.06.2008р. та поставлений під митний контроль Південною митницею 12.06.2008р., Київською регіональною митницею 13.06.2008р.

А згідно п. 2.2 імпортного контракту №3-LUB від 20.12.2007р. укладеними з фірмою нерезидентом Nippon Rubber Industry Co., Ltd», та п. 1 Додаткової угоди №2 від 30.05.2008р. до нього поставка товару здійснюється на умовах СІР (фрахт/перевезення та страхування сплачені до) Київ, пр. Глушкова, 1 (згідно ІНКОТЕРМС 2000), поставка товару здійснюється авіаційним чи іншим видом транспорту (по узгодженню сторін). Товар за цим контрактом надійшов на митну територію України відповідно до CMR №24927 від 01.06.2008р. та поставлений під митний контроль Південною митницею 01.06.2008р., Київською регіональною митницею 03.06.2008h/

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або республік (колишнього) Союзу РСР або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Митним кодексом встановлені певні послідовності і обов'язкові процедури митного оформлення товару, що переміщується через митний кордон України, які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів.

Пунктом 1 ст. 15 Митного Кодексу України термін "ввезення в Україну та вивезення з України" означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Пунктом 3 ст. 15 Кодексу "переміщення через митний кордон України" визначається як ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.

Статтями 21, 24 цього ж Кодексу встановлено, що товари переміщуються через митний кордон України під митним контролем, і період перебування під митним контролем товарів, що ввозяться на митну територію України з метою вільного використання, визначається з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "пропуск через митний кордон України", яке означає дозвіл митниці на використання товарів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митниці (п. 4 ст. 15 Кодексу).

Згідно зі статтею 37 Кодексу, переміщення через митний кордон України товарів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України тощо.

Вантажна митна декларація (ВМД), згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N574 від 09.06.1997р., є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, прийняття якої митницею для оформлення є процедурою попередньої перевірки відомостей, зазначених у ВМД, щодо відповідності до вимог, визначених у цьому Положенні, та наданих документів.

Згідно з пп. 3.2 п. 3 «Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів», затвердженого наказом Держмитслужби N723 від 17.11.1998р., штамп "Під митним контролем" має застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль, і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження тощо) без дозволу митниці забороняється. Відбиток штампа проставляється на CMR (міжнародна транспортна накладна), товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють.

Згідно з пп. 3.6 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ N136 від 24.03.1999р. уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, оплачених резидентом. У разі пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу, згідно з вимогами постанови НБУ N1044 від 26.12.1995р., тобто належним чином оформленої ВМД.

Відповідно до п. 3.3 зазначеної Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Враховуючи викладене, при проведенні податковими органами перевірок імпортних операцій датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування"). Аналогічна позиція викладена в листі ДПА України N9433/7/22-6017 від 11.05.2007р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується проставленням відбитку штампа на товаросупровідних документах, що означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов'язковій наявності ВМД, оформленої відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, яка засвідчує завершення митного контролю і надання митницею дозволу на розпорядження товаром без митного контролю на митній території України або за її межами товарами, пропущеними через митний кордон України.

Суд зазначає, що зазначена позиція також викладена у Листі ДПА України N2868/7/23-5317 від 18.02.2002р. «Щодо визначення дати імпорту товарів, що застосовується при проведенні перевірок дотримання вимог валютного законодавства».).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " порушення резидентами термінів, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

На підставі викладеної норми позивачу правомірно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004962202/0 від 30.11.2009 р., яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. за незадекларування валютних цінностей, що перебувають за межами України, суд виходив з наступного.

Згідно даних перевірки, станом на 01.07.2008р. МБФ «Міжнародний Альянс з Віл/Снід в Україні»встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 56 000 доларів США по контракту №2-LUB від 20.12.2007р. укладеними з фірмою «Трайеско», яка обліковується в бухгалтерському обліку по рахунку 637, що свідчить про те, що товар не оприбуткований по бухгалтерському обліку.

Згідно п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993р. валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Станом на 01.07.2008р. Фонд не подавав до ДПІ у Печерському районі м. Києва «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за межами митної території України»та не задекларував суму коштів, перерахованих резидентом за межі України по зазначеному імпортному контракту, по якому на звітну дату не поставлено в установлені законодавством строки товар на суму 56000 доларів США, тобто встановлено прострочену дебіторську заборгованість. Зазначена сума підлягає декларуванню.

З огляду на викладене суд погоджується з висновком податкового органу, що позивачем порушення вимог п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю»в частині недекларування суми 56000 доларів США по контракту №2-LUB від 20.12.2007р., яка не поставлена в законодавчо встановлені строки, станом на 01.07.2008р.

Відповідно до ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю»до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі фінансові санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0005341703/0 від 30.11.2009р. (№0005341703/2 від 21.04.2010 р.).

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 1,13 грн. присудити на користь Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов