Постанова № 12553316, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року 12:25 № 2а-10173/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцбуд"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0000132330/0 від 12.02.2010р.; № 0000162330/0 від 12.02.2010р.; № 0000553304 від 12.02.2010р

за участю представників сторін:

від позивача: Сіковський А.В., за пасп. БМ 729690

від відповідача: Циганкова В.О., посв. №065986, від 12.01.10 р.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасувати податкових повідомлень-рішень від 12.02.2010 року за № 0000132330/0, яким визначено підприємству податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 406165,00 грн., за № 0000162330/0, яким визначено підприємству податкове зобовязання (штрафні санкції) з комунального податку на суму 170,00 грн., і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2010 року за № 0000553304/0, яким до підприємства застосовано фінансові санкції на суму 800,00 грн.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає те, що відповідач дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством норм податкового та іншого законодавства України, а саме щодо порушення: пп. 16.4, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»22.05.1997 року за № 283/97-ВР в частинах заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2008 року на загальну суму 270663,00 грн. та неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року до податкової інспекції, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог ст.ст. 1, 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.10.1998 року за № 727/98. Зокрема, позивач наголошує на тому, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлює вичерпний перелік підстав дострокового переходу платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування. Згідно з нормами даного указу Президента України таких підстав для переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування до закінчення строку дії свідоцтва про право сплати єдиного податку лише дві у разі добровільної відмови від застосування спрощеної системи оподаткування (ч. 7 ст. 4 Указу) та у разі порушення вимог встановлених ст. 1 цього Указу (ч. 1 ст. 5 Указу).

Так, протягом І-го кварталу 2008 року позивач до відповідача із заявою про добровільну відмову від застосування спрощеної системи оподаткування не звертався. Загальна сума виручки від реалізації продукції за підсумками І-го кварталу 2008 року становить 494025,00 грн., у трудових відносинах протягом аналогічного періоду з позивачем перебувала одна фізична особа, що працювала за сумісництвом, що повністю відповідає вимогам ст.ст. 1, 4 Указу Президента України; п. 5.4 Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 року за № 81/1291 в частині неподання підприємством розрахунку комунального податку за ІІ-ий квартал 2008 року, оскільки позивач правомірно перебував протягом ІІ-го кварталу 2008 року на спрощеній системі оподаткування, а тому не зобовязаний був звітувати по комунальному податку; пп. 2.9 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, в частині проведення розрахунків (виплати за авансовими звітами підзвітній особі коштів для використання на господарські потреби сплати орендної плати) без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату готівкових коштів на загальну суму 800,80 грн. На думку позивача відповідач безпідставно застосував до підприємства штрафні (фінансові) санкції встановлені абз. 6 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки»від 12.06.1995 року за № 436/95, на суму 800,00 грн. з пропущенням строку встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Також позивач стверджує, що повідомлення-рішення, внесені відповідачем, суперечать нормам чинного законодавства, та під час проведення перевірки перевіряючими не було враховано всіх документів і надано належної оцінки.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та в обґрунтування зазначає, що повідомлення-рішення винесені правомірно. Так, оскільки засновником ТОВ «Київсоцбуд»з 04.02.2008 року (тобто з І-го кварталу 2008р.) стало ТОВ «Фактор Капітал», який не є субєктом малого підприємництва та має частку у статутному фонді ТОВ «Київсоцбуд», яка перевищує 25%, то згідно абз. 1, 4 п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.10.1998 року за № 727/98 дія цього Указу на позивача протягом ІІ-го кварталу 2008р. не поширюються. В звязку з цим, позивач протягом періоду з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. не мав право перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, сплачувати єдиний податок у розмірі 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та використовувати норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.10.1998 року за № 727/98, в т.ч. щодо порядку відображення валових доходів і валових витрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Працівниками ДПІ у Подільському р-ні м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Київсоцбуд»(код ЄДРПОУ 34539417) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року. В ході перевірки виявлено ряд порушень підприємством податкового та ін. законодавства України , а саме: пп. 16.4., пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»22.05.1997 року за № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року до ДПІ у Подільському р-ні м. Києва та заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал 2008 року на загальну суму 270 663,00 грн.; п. 5.4 Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 року за № 81/1291 (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено неподання підприємством розрахунку комунального податку з нульовим значенням за ІІ-ий квартал 2008 року; пп. 2.9 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, а саме проведення розрахунків (виплата за авансовими звітами коштів, використаних на господарські потреби) без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату готівкових коштів на загальну суму 800,80 грн.

За результатами вище вказаної перевірки складено акт перевірки від 02.02.2010 року за № 19/23-304/34539417 та винесено податкові повідомлення-рішення від 12.02.2010 року за № 0000132330/0 (по податку на прибуток приватних підприємств на суму 406165,00 грн., в т.ч. за основним платежем 270663,00 грн., штрафними санкціями 135502,00 грн.), за № 0000162330/0 (комунальному податку на суму 170,00 грн.) і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2010 року за № 0000552304 на суму 800,80 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з винесеними повідомлення рішення з наступних підстав.

По-перше, судом встановлено, що ТОВ «Київсоцбуд»відповідно до свідоцтва № 2656009603 (серії А № 655696) від 24.12.2007 року про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою виданого ДПІ у Подільському р-ні м. Києва перебувало на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку у розмірі 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року.

Разом з тим, через декілька днів після отримання вищевказаного свідоцтва про право сплати єдиного податку, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Київсоцбуд»від 26.12.2007 року за № 10 учасниками Товариства було прийняте рішення про відступлення належної на праві власності частки учасника товариства ЗАТ «Вадес»99,9 часток статутного капіталу Товариства, що становить 99,9 % статутного капіталу на загальну суму 99900,00 грн. на користь ТОВ «Фактор Капітал». Статут ТОВ «Київсоцбуд» (нова редакція) був зареєстрований державним реєстратором 04.02.2008 року за № 10711050005021387 (тобто, в І-му кварталі 2008 року), відповідно до якого учасниками (засновниками) Товариства є: ТОВ «Фактор Капітал»- 99,9 % статутного капіталу підприємства; гр. ОСОБА_3 0,1 % статутного капіталу підприємства.

Відповідно до показників фінансово-господарської діяльності задекларованих ТОВ «Фактор Капітал»у 2007 році та згідно абз. 3 ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємства»від 19.10.2000 року за № 2063-ІІІ (із змінами та доповненнями) останнє не є субєктом малого підприємництва. Дані обставини позивачем не заперечуються.

Так на думку податкового органу, на ТОВ «Київсоцбуд»протягом ІІ-го кварталу 2008 року не поширюються дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.10.1998 року за № 727/98, оскільки засновником Товариства з 04.02.2008 року являється ТОВ «Фактор Капітал», який не є субєктом малого підприємництва та має частку у статутному фонді ТОВ «Київсоцбуд», яка перевищує 25%.

Враховуючи думку сторін суд вважає, що згідно п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.10.1998 року за № 727/98 дія даного Указу не поширюється на: суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків; фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами; спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлено, що відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

В даному випадку позивач протягом ІІ-го кварталу 2008 року (періоду з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року) не мав право перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, сплачувати єдиний податок у розмірі 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та використовувати норми Указу Президента України від 03.10.1998р. за № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в т.ч. щодо порядку відображення валових доходів і валових витрат.

При цьому, на стор. 5 Акту перевірки відображено завищення Позивачем сум єдиного податку у ІІ-му кварталі 2008 року в розмірі 55080,00 грн. Порядок повернення надміру/помилково сплачених податків, зборів та обовязкових платежів визначений в розділі 7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. за № 276 (затверджено в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123).

Відповідно до п. 7.1 розд. 7 даної Інструкції, заяви на повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати (за винятком повернення зайво утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік).

Доказів подання до податкової інспекції заяви про повернення надміру сплаченого єдиного податку за ІІ-ий квартал 2008 року в сумі 55080,00 грн. або зарахування суми надміру сплаченого такого податку в рахунок інших майбутніх платежів позивачем до суду не надано.

В звязку з цим суд не приймає до уваги посилання позивача про відсутність в Акті перевірки висновку перевіряючих щодо завищення Товариством податкових зобовязань з єдиного податку.

По-друге, при проведенні перевірки повноти визначення позивачем податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року встановлено заниження податку на прибуток підприємств у загальній сумі 270663,00 грн., в тому числі у ІІ-ий кварталі 2008 року у сумі 270663,00 грн.

За період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. підприємством задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 37739043,0 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року встановлено його заниження на загальну суму 31 846435,0 грн., в тому числі за ІІ-ий квартал 2008 року на суму 23799509,0 грн., за ІІІ-ий квартал 2008 року на суму 8046925,0 грн.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо, платник податків не подає у встановленні строки податкову декларацію.

Відповідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку під-приємств», валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку...”.

У пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)» витрати.

Таким чином, оскільки в І-му кварталі 2008 року (під час перебування ТОВ «Київсоцбуд»на спрощеній системі оподаткування) норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зокрема, ст. 11 даного Закону) на підприємство не діяли, то перевіряючим при визначенні сум валових витрат і валових доходів за ІІ-ий і ІІІ-ій квартали 2008 року правильно враховувалися надходження сум коштів за першою подією, що сталася саме у ІІ-му і ІІІ-му кварталах 2008 року, коли Позивач мав бути на загальній системі оподаткування.

Витрати по видатковій накладній від 31.03.2008 року за № РН-0000045 (І-ий квартал 2008 року) виданої ТОВ «Фактор Капітал»у сумі 632 406,58 грн. (без ПДВ) та оплаченої платіжним доручення від 08.07.2008 року за № 27 (ІІІ-ий квартал 2008 року) підприємством у ІІ-му кварталі 2008 року не могли бути понесенні, так як не відповідають пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підприємством за ІІІ-ий квартал 2008 року у відповідності до поданої декларації до ДПІ у Подільському р-ні м. Києва задекларовано валових витрат у сумі 60944191,0 грн., в складі яких не відобразило суму 632 406,58 грн. оплаченої платіжним доручення № 27 від 08.07.2008 р. та не надавало до перевірки підтверджуючих документів, так як дана сума не відображалась у складі валових витрат.

Крім того, в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємство повинно було включити до складу валового доходу за ІІ-ий квартал 2008р. вартість приросту балансової вартості запасів на складах у сумі 1392000,0 грн. (полуфабрикат ET-WHITE», несортированный 24000 кг. на загальну суму 1670400,00 в т.ч. ПДВ 278400,00 грн.), що були отримані підприємством 23.06.2008р. (видаткова накладна ПП «Кожпром»від 23.06.2008р. на підставі контракту № ДГ-23-06/1)

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено порядок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів).

Так, відповідно до абз.1 вище зазначеного пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів).

Таким чином, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту п. 5.9 ст. 5 Закону.

По-третє, перевіркою встановлено, що ТОВ «Київсоцбуд»не подано розрахунок комунального податку за ІІ-ий квартал 2008 року, що призвело до порушення п. 5.4 Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 року № 81/1291 (із змінами і доповненнями).

Згідно п. 5.4 Положення про комунальний податок у м. Києві, розрахунок сплати комунального податку подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу за місцем реєстрації платника.

У відповідності до вимог абз. 1, 4 п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.10.1998р. № 727/98 у період з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. ТОВ «Київсоцбуд»не мало права перебувати на спрощеній системі оподаткування, то позивач повинен був подати розрахунок сплати комунального податку за ІІ-ий квартал 2008 року.

По-четверте, відповідно до пп. 2.9 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за № 637 (далі Положення №637), готівкова виручка (готівка) підприємств, у тому числі готівка, одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування. Згідно з пп.2.11 п.2 Положення № 637 звітування за одержані під звіт кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Форма і зміст розрахункових документів визначено «Положенням про форму і зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. за № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №105/5296.

В порушення пп. 2.9, пп. 2.11 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637 працівнику підприємства ОСОБА_4 прове-дено виплату готівкових коштів за видатковим касовим ордером № 1 від 28.12.2006р. на суму 800,80 грн., як компенсація витраченої готівки, на підставі наданого авансового звіту №АО-00000001 від 18.08.2006р. без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 800,80 грн.

Відповідно до листа ТОВ «Київсоцбуд»від 25.01.2010 року наданого під час проведення перевірки, підтверджено факт відсутності розрахункового документа, який би підтверджував сплату коштів в розмірі 800,00 грн. виданих під звіт ОСОБА_4 на господарські потреби підприємства.

Посилання Позивача у своїх поясненнях від 26.08.2010 року на журнал проводок за грудень 2006р. по рахунках 37,301 не спростовують факт вчинення правопорушення, оскільки такий документ не відноситься до первинних розрахункових документів та містить всіх необхідних реквізитів первинного документа.

Згідно абз. 6 ч. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки»від 12.06.1995р. за № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Посилання Позивача на необхідність застосування ін. норми Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки»(застосування штрафу розмірі 25% виданих під звіт сум за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів) не відповідає факту виявленого правопорушення. А саме, в даному випадку факти оплати працівником підприємства ОСОБА_4 коштів в сумі 800,00 грн. за оренду приміщення Позивачем відповідним розрахунковим документом не підтверджено.

За своєю правовою природою накладені на позивача штрафні (фінансові) санкції є адміністративно-господарськими санкціями (ст. 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинення таким субєктом господарського правопорушення.

В силу частини 2 зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Також у пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що у разі втрати, знищення або зіпсуття платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, платник податку повинен здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Позивач не надав до суду пояснення щодо неможливості вжиття ним відповідні заходи щодо поновлення відсутнього розрахункового документу.

Будь-яких заходів відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо поновлення розрахункового документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату ОСОБА_4 іншому субєкту господарської діяльності готівкових коштів у сумі 800,80 грн., до сьогоднішнього дня позивачем не вжито не було.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При перевірці ТОВ «Київсоцбуд»виявлено порушення, що носить системний характер тобто є триваючим, тому ст. 250 ГК України в даному випадку не може застосовуватися в частині річного терміну з дня порушення, а повинна застосовуватися з урахуванням шести місяців з дня виявлення порушення. Вищезазначена позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 25.03.2008 року по справі № 21-2343во07: «Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік із дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що Вищий адміністративний суд України неправильно застосував статтю 250 ГК України, і помилково вирішив, що СДПІ пропустила встановлений цим Кодексом річний строк для застосування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки не врахував, що вчинене позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим.».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позивача було правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції, а підстави для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2010 року за № 0000553304/0.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що ДПІ у Подільському р-ні міста Києва доведена правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.02.2010 року за № 0000132330/0, від 12.02.2010 року № 0000162330/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2010 року за № 0000553304/0, тому адміністративний позов ТОВ «Київсоцбуд»не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук