Ухвала суду № 125527522, 28.02.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

28 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13714/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Димарчук Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:

визнання протиправною бездіяльності яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період служби з 17 серпня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для обрахування індексації;

зобов`язання нарахувати та виплатити поточну індексацію грошового забезпечення за період з 17 серпня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не здійсненні розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби;

зобов`язання здійснити нарахування та виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення за 2015-2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби;

визнання протиправною бездіяльності яка полягає у не нарахуванні та не виплаті фіксованої індексації - різниці грошового забезпечення за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 17 серпня 2018 року та з 21 червня 2019 року по 20 червня 2021 року розрахованої відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

зобов`язання здійснити нарахування та виплатити фіксовану індексацію різницю грошового забезпечення, за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 17 серпня 2018 року та з 21 червня 2019 року по 20 червня 2021 року розрахувавши її відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнання протиправною бездіяльності яка полягає у не проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця (щомісячних основних види грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період проходженням ним військової служби з 30 січня 2020 року по 20 червня 2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: з 30.01.2020 по 31.12.2020 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року; з 01.01.2021 по 20.06.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;

зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704:· за період проходження позивачем військової служби від 30 січня 2020 по 31 грудня 2020 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2020 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; за період проходження позивачем військової служби від 01 січня 2021 року по 20 червня 2021 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнання протиправною бездіяльності яка полягає у ненарахуванні та невиплаті під час йог звільнення згідно наказу №188 від 17.08.2018 грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, всього 56 діб;

зобов`язання провести нарахування та виплату грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, всього за 56 діб;

визнання протиправною бездіяльності яка полягає у ненарахуванні та невиплаті грошової компенсації за невикористані ним 61 діб відпусток, з них: за додаткову відпустку 42 діб (за 2019, 2020, 2021 роки), як учаснику бойових дій та за 21 доби невикористаної ним щорічної основної відпустки (8 діб - 2020 рік, 13 діб - 2021 рік), з неврахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років (НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язаня здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані ним 61 діб відпусток, з них: за додаткову відпустку 42 доби (за 201859, 2020, 2021 роки), як учаснику бойових дій та за 21 доби невикористаної ним щорічної основної відпустки (8 діб - 2020 рік, 13 діб - 2021 рік), з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років (НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.12.2024 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи № 460/21394/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

Вказана ухвала мотивована тим, що під час касаційного перегляду установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання, зокрема:

1) у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23 Верховний Суд до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосував статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);

2) у постановах від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01.03.2022 по 19.05.2023; дата звернення до суду з позовом 22.05.2024] та від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21.03.2023] Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби.

3) у постанові від 05.12.2024 у справі № 560/866/24 [предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18.01.2024] Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Тож, з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України, в ухвалі від 13.02.2025 у справі № 460/21394/23 колегія суддів Касаційного адміністративного суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вказала про необхідність передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

При вирішенні питання щодо зупинення провадження у цій справі суд враховує, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати різних видів грошового забезпечення заявлені за період 2015-2021 рр., позивач проходив військову службу до 18.06.2021 та був виключений із списків особового складу частини згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 , від 18.06.2021 №122, а з цим позовом звернувся до суду 26.11.2024 (тобто, через три роки і п`ять місяців після звільнення з військової служби).

На думку суду, оскільки з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснює перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23 у справі у подібних правовідносинах, що і у цій справі (а саме у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України), тому з метою запобігання ухваленню рішення суду у цій справі всупереч правовій позиції, що буде сформована вказаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зазначеній справі, та правильного вирішення цього спору в частині питання дотримання/пропуску строку звернення до суду, провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 460/21394/23, на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтею 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №140/13714/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 460/21394/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Роз`яснити, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук