Рішення № 125526478, 28.02.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/624/24

Провадження №2/603/24/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Монастириська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяків Д. І., звернулася до суду з позовом до Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Монастириська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Монастириська державна нотаріальна контора), в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що зазначене будинковолодіння, разташоване по АДРЕСА_1 , належало колгоспному двору, єдиними членами якого були її батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належне йому майно, яку прийняла ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на належне їй будиноковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок під літерою «А» загальною площею 64,5 кв. м, житловою площею 39,6 кв. м, тамбур під літерою «а», вхідні сходи «вх. сх.», літня кухня під літерою «Б», гараж під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», господарський блок під літерою «Е» з підвалом «пд», ворота, хвіртка № 1, огорожа № 2, замощення № 3, огорожа № 4. Позивачка є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, спадщину прийняла, однак не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з неможливістю визначення власників часток вищевказаного домоволодіння. Окрім того, ноніусом встановлено, що в свідоцтві про право власності на спірне будинковолодіння батько позивачки зазначений як ОСОБА_4 , а в свідоцтві про смерть останнього - як ОСОБА_2 . Враховуючи вищевикладене, просить визнати за нею право власності на вказане спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Дяків Д. І. в підготовче засідання, призначене на 19.02.2025 року, не з`явилися, проте представник позивачки подав суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за його відсутності, з обставинами, викладеними в позові ОСОБА_1 , погоджується.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в підготовче засідання не з`явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника Монастириської державної нотаріальної контори.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова Верховного Суду від 05.09.2022 року в справі № 1519/2-5034/11).

Судом встановлені такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Тростянці Бучацького району Тернопільської області. Її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

19.09.1971 року ОСОБА_6 і ОСОБА_5 одружилися, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 19.09.1971 року. Після одруження позивачка змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до погосподарської книги с. Тростянці за 1967-1969 роки (особистий рахунок № 37) ОСОБА_4 був зазначений головою домогосподарства, іншими членами якого була його дружина ОСОБА_3 , доньки - ОСОБА_5 , 1951 р. н. (позивачка) та ОСОБА_9 , 1954 р. н., мати ОСОБА_10 , 1871 р. н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), син ОСОБА_11 , 1940 р. н.

Згідно з погосподарською книгою с. Тростянці за 1986-1990 роки (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зазначений головою домогосподарства, що належав до суспільної групи колгоспний двір, іншим членом якого була його дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 зазначена як голова та єдиний член цього домогосподарства.

Як вбачається зі змісту архівного витягу з протоколу виконавчого комітету Монастириської міської Ради народних депутатів Тернопільської області № 12 від 22.11.1988 року, рішенням № 220 райвиконкому від 22.11.1988 року встановлено факт належності та визнання права спільної власності на жилі будинки з надвірними будівлями в с. Тростянці Монастириського району, згідно з додатком № 1 до якого встановлено належність домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , колгоспному двору, що складався з двох членів та головою котрого був ОСОБА_4 .

З фотокопії свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 05.12.1988 року, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 104, вбачається, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_2 , належав колгоспному двору, який складався з двох членів та головою якого був ОСОБА_4 .

Відповідно до архівної довідки про народження № 263/04-15 від 08.04.2024 року, виданої Державним архівом Тернопільської області, в метричній книзі про народження за 1876-1882, 1884, 1888, 1890-1913, 1924-1938 роки с. Тростянці Бучацького повіту містяться відомості про те, що ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Тростянці Бучацького повіту (сучасного Чортківського району Тернопільської області). Його батьком зазначений ОСОБА_13 .

Вказане також підтверджується фотокопією запису № 10 в метричній книзі про народження за 1876-1882, 1884, 1888, 1890-1913, 1924-1938 роки с. Тростянці Бучацького повіту, яку долучено до вищевказаної архівної довідки.

Батько позивачки - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 13.09.1988 року, актовий запис № 9 від 13.09.1988 року.

Отже, судом встановлено, що у свідоцтві про народження позивачки, а також у свідоцтві про смерть батька позивачки останній зазначений як ОСОБА_2 , а в свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння 05.12.1988 року та в погосподарських книгах с. Тростянці за 1967-1969 роки, 1986-1990 роки він зазначений як ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_2 . Монастириською державною нотаріальною конторою 06.12.1989 року заведено спадкову справу, що підтверджується відповіддю Державного нотаріального архівну Тернопільської області № 1271/01-21 від 05.12.2024 року.

Як вбачається з матеріалів цієї спадкової справи, державним нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори Шумей В. М. 06.12.1989 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 на належний останньому грошовий вклад.

Мати позивачки - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 21.11.1998 року, актовий запис № 9 від 21.11.1998 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 15.08.1989 року секретарем Тростянецької сільської Ради депутатів трудящих (реєстровий № 3), відповідно до якого заповіла всі будинки, розташовані на належній їй (закріпленій за нею) присадибній ділянці, і все майно, яке знаходиться в житловому будинку та сараях, своїй дочці - ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 . Монастириською державною нотаріальною конторою 04.05.2001 року заведено спадкову справу, що підтверджується відповіддю Державного нотаріального архівну Тернопільської області № 1271/01-21 від 05.12.2024 року.

З матеріалів цієї спадкової справи вбачається, що державним нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори Шумей В. М. 04.05.2001 року позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_3 на належне останній право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності с. с. «Дністер» с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області.

Поряд з цим, 30.03.2000 року ОСОБА_14 подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, що залишилася після смерті її матері - ОСОБА_3

18.10.2024 року на замовлення позивачки Комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації») виготовлено технічний паспорт на домоволодіння (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами), що адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту довідки № 230 від 22.10.2024 року, виданої начальником КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації», за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок під літерою «А» загальною площею 64,5 кв. м, житловою площею 39,6 кв. м, тамбур «а», вхідні сходи «вх. сх.», літня кухня «Б», гараж «В», сарай «Г», сарай «Д», господарський блок «Е» з підвалом «пд», ворота, хвіртка № 1, огорожа № 2, замощення № 3, огорожа № 4.

Вищевказане також підтверджується довідкою КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» № 222 від 18.10.2024 року, згідно з якою на підставі рішення сьомої сесії четвертого скликання Тростянецької сільської ради № 38 від 28.12.2003 року назву АДРЕСА_3 .

Інформаційним листом державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 232/01-16 від 30.08.2023 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 . Зазначена відмова нотаріуса мотивована тим, що з наданих позивачкою документів неможливо встановити власників часток цього будинковолодіння, яке належало колгоспному двору, що складався з двох членів та головою якого був ОСОБА_4 . Окрім того, нотаріусом встановлено, що у свідоцтві про смерть батька позивачки останній зазначений як ОСОБА_2 , а в правовстановлюючому документі на вищевказане будинковолодіння - як ОСОБА_4 .

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року).

Пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 року, було визначено, що підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, у тому числі, на підставі записів у погосподарських книгах.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

Окрім того, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

До набрання чинності Законом України «Про власність», тобто до 15.04.1991 року, існували суспільні групи господарств робітничий та колгоспний двір, і відносини щодо них були врегульовані різними нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року) передбачалось, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону Української PCP «Про сільську раду депутатів трудящих Української PCP» 1968 року на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25.05.1990 року, відповідно до п. 20 яких, суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства/сім`ї. Якщо будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи робітничий двір, то положення статей 120, 123 Цивільного кодексу Української PCP, застосуванню не підлягають. У таких випадках слід керуватись вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю Української PCP (1969 року), за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалось тільки подружжя.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування в цій справі, є будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А» загальною площею 64,5 кв. м, житловою площею 39,6 кв. м, тамбур під літерою «а», вхідні сходи «вх. сх.», літня кухня під літерою «Б», гараж під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», господарський блок під літерою «Е» з підвалом «пд», ворота, хвіртка № 1, огорожа № 2, замощення № 3, огорожа № 4, що належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був батько позивачки ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ). Іншим членом цього домогосподарства була мати позивачки - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , головою та єдиним членом зазначеного домогосподарства була ОСОБА_3 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК (2003 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (2003 року) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно з правилами ст. 548 ЦК Української РСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За правилами ст. 553 ЦК Української РСР (1963 року) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Необхідно звернути увагу на те, що приписами ч. 1 ст. 563 ЦК Української РСР (1963 року) в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається.

Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу (ч. 2 ст. 563 ЦК Української РСР (1963 року).

Однак правила ст. 563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищенаведені обставини, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого був батько позивачки - ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ). Іншим членом цього двору була мати позивачки - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , головою та єдиним членом зазначеного будинковолодіння була ОСОБА_3 . Позивачка є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, спадщину прийняла, дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину - відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 120, 524, 529, 548, 549, 553, 563 ЦК Української РСР (1963 року), ст. ст. 1216-1218, 1296 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Монастириська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А» загальною площею 64,5 кв. м, житловою площею 39,6 кв. м, тамбур під літерою «а», вхідні сходи «вх. сх.», літня кухня під літерою «Б», гараж під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», господарський блок під літерою «Е» з підвалом «пд», ворота, хвіртка № 1, огорожа № 2, замощення № 3, огорожа № 4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скапргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцій скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 28.02.2025 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_6 .

Відповідач: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Монастириська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Шевченка, 12-А, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02900558.

Головуючий суддя І. М. Галіян