Постанова № 125524632, 03.03.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1182/24

провадження № 3/624/10/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД № 1 ВП №1 Кегичівського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедівка, Сахновщинського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, охоронник КЗ «Кегичівський ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 12.05.2000, ІПН НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, роз`яснено,

в с т а н о в и в:

До Кегичівського районного суду Харківської області з СПД № 1 ВП №1 Кегичівського РВП ГУ НП в Харківській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №205536 від 26.12.2024, згідно з яким, водій ОСОБА_1 26.12.2024 о 12-40 годині по пров. Затишний, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області керував автомобілем Nissan н.з. НОМЕР_3 , порушив п. 2.3. Правил дорожнього руху. Під час складання адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Під час проведення освідування на газоаналізаторі Драгер, тест №753, результат 1,16 проміле, встановлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Від подальшого керування транспортним засобом водій відсторонений. Порушив п. 2.9.А. Правил дорожнього руху. У ОСОБА_1 тимчасово було вилучено посвідчення водія та видано йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130. Клопотання обґрунтував тим, що 26.12.2024 перебував за кермом свого автомобіля та приблизно о 12:15 годині рухався по провулку Затишному с-ща Кегичівки в напрямку свого дому. В цей час позаду почув сигнал поліцейського автомобіля та побачив патрульний автомобіль поліції з проблисковими маячками, який сигналізував про зупинку. ОСОБА_1 одразу прийняв у правий бік дороги, зупинився та цьому відстібнув пасок безпеки для того, щоб вийти з автомобіля для спілкування з працівниками поліції. До ОСОБА_1 , який ще перебував в салоні автомобіля, підійшли співробітники поліції, представилися та повідомили, що ним порушені правила дорожнього руху, а саме те, що він керував автомобілем без застосування паска безпеки. Після складення відповідного протоколу за правопорушення, на місці було проведено освідування на стан алкогольного сп`яніння та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 вважає, що зупинка автомобіля співробітниками поліції була здійснена безпідставно та не відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», що має наслідком незаконність складення адміністративного протоколу за ч. 1ст. 130 КУпАП. Так, підставою зупинки автомобіля, зокрема, є: порушення водієм Правил дорожнього руху, перебування транспортного засобу в розшуку; проїзд транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду та ін. Відповідно до ст. 35 вищевказаного Закону, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Тому, якщо зупинка автомобіля поліцейським відбулася не з підстав, визначених ст. 35 Закону, п. 10 Порядку, та або поліцейські не повідомляють підставу для зупинки вважається, що зупинка є незаконною. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, в даному випадку, незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи. За таких обставин, в силу вищезазначеної доктрини та з огляду на те, що обвинувачення має ґрунтуватись виключно на законних діях поліцейських, що передбачено ст. ст. 1,7 КУпАП, ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й не законними подальші вимоги поліцейських до такого водія щодо необхідності пройти огляд на стан сп`яніння, а тому, відмова водія від незаконної пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння з причин його незаконної зупинки не може бути караною за ст. 130 КУпАП. Аналогічно не може вважатись законним огляд водія на стан сп`яніння у випадку незаконної зупинки. Аналогічні висновки містяться і в судовій практиці, наприклад, постанові Київського апеляційного суду від 14.09.2023 у справі № 756/1655/23. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що в матеріалах справи відсутні дані чи будь-які достатні та належні докази про правомірність зупинки співробітниками Національної поліції і зважаючи на недоведеність цього факту, неправомірне в подальшому складення адміністративного протоколу про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини не визнав, послався на підстави викладені в його клопотанні про закриття кримінального провадження. Наполягав на тому, що він керував автомобілем з пристебнутим паском безпеки, але не сперечався з поліцейським, бо боявся, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП отримав, цю постанову не оскаржував, штраф сплатив.

Інспектор СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюк С.М. у судовому засіданні пояснив, що під час чергування на дорозі розминувся з автомобілем ОСОБА_1 та помітив, що водій керував автомобілем без пристебнутого паска безпеки. У зв`язку з цим розвернувся та поїхав за автомобілем ОСОБА_1 . Зупинили автомобіль, повідомили водію, що зупинили автомобіль у зв`язку з тим, що він не був пристебнутий ременем безпеки. ОСОБА_1 пояснив, що їхав непристебнутий, бо він їде не далеко. Щодо ОСОБА_1 виніс постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Під час спілкування з ОСОБА_1 були встановлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Запропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, останній погодився. Результат огляду був позитивним, ОСОБА_1 з ним погодився, а тому був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №205536 від 26.12.2024;

- результатом тесту на приладі Драгер, тест №753 від 26.12.2024, о 12-53 годині, з показником сп`яніння 1,16 проміле;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведено у зв`язку з ознаками: запах алкоголю з порожнини рота. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден;

- направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.12.2024 виданого о 12-50 годині. ОСОБА_1 відмовився від освідування в Кегичівській ЦРЛ, копію направлення отримав;

- копія посвідчення водія ОСОБА_1 ;

- копія постанови серії ЕНА №3732637 від 26.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у зв`язку з керуванням ним 26.12.2024 о 12-41 годині по пров. Затишний автомобілем без пристебнутого ременю безпеки;

- відеозапис з нагрудної камери поліцейського;

- довідка армор.

Вислухавши позицію ОСОБА_1 , працівника, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з таких підстав.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР України), передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі по тексту ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за N 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за N 1413/27858 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Так, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Перелік ознак сп`яніння викладений в п.п.3,4 Інструкції. Так ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 р. І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

Згідно з п. 7 р. ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно п. 10 р. ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2-5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Судом встановлено, що поліцейським дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 17грудня 2008року №1103 при проведенні процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 , що зупинка автомобіля за його керуванням здійснена поліцейським незаконно, оскільки в судовому засіданні доведено, що підставою для зупинки ОСОБА_1 , стало порушення ним п. 2.3.В. Правил дорожнього руху. Отже, така зупинка поліцейським відповідає положенням п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейським на відеозаписі події при зупинці автомобіля водію було повідомлено про причину зупинки, водій проти цього не заперечував. З постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП погодився. Тому, суд розцінює показання ОСОБА_1 надані у судовому засіданні, що він керував автомобілем з пристебнутим паском безпеки, а відстебнув його для того, щоб вийти з автомобіля вже після зупинки, як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Огляд на стан сп`яніння водія був проведений з дотриманням вимоги закону.

Таким чином, суд доходить висновку, що досліджені письмові докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9.А ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення правопорушнику суддя, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд покладає на ОСОБА_1 сплату судового збору у відповідності до ст.40-1 КУпАП у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 24, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч 1 ст. 284 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківської обл/Харківська обл/21081300, Код класифікації доходів бюджету 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Богачова