Постанова № 125524237, 06.02.2025, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2438/24

провадження 3/287/1798/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 28.01.2014 року Олевським РС УДМС, жительки АДРЕСА_1 , за ч. 1ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №109312 від 18.11.2024 року вбачається, що 12.11.2024 року близько 14 год. в АДРЕСА_1 виявлено, що мати ОСОБА_1 ухилалась від виконання передбачених ст. 150 сімейного кодексу обов`язків, щодо виховання своїх дітей: ОСОБА_2 2010 р.н. та ОСОБА_3 , 2017 р.н., а саме не зробила дітям необхідні документи: Чорнобильські посвідчення, а сину паспорт громадянина України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання неодноразово не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленихст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбаченихст. 38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зіст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч. 1ст. 184 КУпАПпередбачає настання адміністративної відповідальності за ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №109312 від 18.11.2024;

- письмовими поясненнями начальника Служби у справах дітей Білокоровицької сільської ради від 21.01.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 систематично зловживає спиртними напоями, ніде не працює, неодноразово з`являлася біля ліцею, де навчаються діти в нетверезому стані, не виготовляє Чорнобильське посвідчення та ІД-картку дітям. У зв`язку з цим з нею неодноразово проводилися бесіди, однак позитивного ефекту досягнуто не було;

- свідоцтвами про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Частиною 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифікованоПостановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789встановлено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАПє повністю доведеною.

Водночас, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїзаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Згідност. 280 КУпАПобставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, визначеністаттями 34-35 КУпАПсудом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1ст. 184 КУпАПу виді попередження.

Саме визначене судом стягнення суд уважає справедливим, необхідним і достатнім для виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35,40-1, ч. 1 ст. 184, ст. ст. 280,283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАПта накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя: М. Г. Русин