Ухвала суду № 125523086, 07.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3576/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі - Сміян А.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - відповідач, ТОВ «Коллект Центр»), в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 4 658 грн. 59 коп.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 року відкрито провадження в порядку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.05.2025 року.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача у розмірі ціни позову, а саме 4 658 грн. 59 коп.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що предметом позову є стягнення безпідставно набутих коштів, відтак існує загроза, що відповідач може розпорядитися грошима; арешт рахунку гарантує, що кошти залишатимуться на рахунку і будуть доступні для повернення у разі ухвалення рішення на користь позивача.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем судовий збір за подання заяви про забезпечення позову не сплачено та зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак з такою позицією позивача суд не погоджується з наступних підстав.

Так, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Велика Палата Верховного Суду України у своїй постанові від 07.04.2020 по справі 743/534/16-ц визначила, що за пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у значенні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно Закону України«Про захистправ споживачів», споживачі мають право захистити свої порушені права шляхом звернення до суду з позовною заявою проусунення недоліків товару; про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості; про розірвання договору і відшкодування понесених збитків; про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної товаром неналежної якості.

Предметом позову в даному випадку є стягнення грошових коштів, які, на думку позивача, безпідставно набуті відповідачем в порядку ст. 1212 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави), що не узгоджується із положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відтак, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, вказана заява підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 152, 153, 260, 261, 353, 354, Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», про стягнення грошових коштів - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 07.02.2025 року.

Суддя Є.С. Хайнацький