Постанова № 12552077, 18.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 р. справа № 2а-24196/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4622,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Єнакієвська обєднана державна податкова інспекція звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4622,20 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_2 подала до Єнакієвської ОДПІ декларацію про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року № 29 від 10 лютого 2010 року на суму 92444,00 грн., в звязку з одержанням доходу у вигляді спадкового майна від своєї тітки ОСОБА_3, а саме житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими спорудами. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь держави суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4622,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що надала письмові заперечення, в яких посилається на те, що вона не повинна сплачувати податок з доходів фізичних осіб, цей позов не підсудний Донецькому окружному адміністративному суду, в звязку з тим, що позивач є фізичною особою, підприємницькою діяльністю не займається та не є субєктом владних повноважень.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про право спадщини за заповітом, ОСОБА_2 отримала 16 березня 2009 року спадок від ОСОБА_3, а саме житловий будинок, загальною площею 107,60 кв. м з господарськими та побутовими спорудами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон 889) обєктом оподаткування згідно з цим Законом є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 Закону 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Відповідно до пп. 4.2.14 п. 4.2 статті 4 Закону 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Відповідно до пп. а) п. 13.1 статті 13 Закону 889 об'єктом спадщини платника податку є об'єкти нерухомого майна. Відповідно до пп. 13.2.2 п. 13.2 статті 13 Закону 889 при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини. Відповідно до п. 7.2 статті 7 Закону 889 ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Як свідчать матеріали справи, 14 січня 2010 року відповідачем було подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року. У розділі 1.2 зазначеної декларації відповідачем було визначено суму отриманого доходу відповідачем на підставі свідоцтва про одержання спадщини від 16 березня 2009 року № 2-449 у розмірі 92444 гривень. Відповідачем самостійно визначено суму утриманого податку у розмірі 4622,20 гривень.

Відповідно до розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, який складений на підставі поданої декларації про доходи, у розділі ІV вказаного розрахунку визначено податкове зобовязання податку з доходів фізичних осіб як відповідачем самостійно, так і позивачем за наслідками проведення перевірки у розмірі 4622,20 гривень. Зазначений розрахунок скріплений підписами відповідача та позивача.

Визначення ставки податку з доходів фізичних осіб відповідачу було правомірно здійснено на підставі вимог статей 4,7,13 Закону 889.

Разом з тим, відповідно до п. 13.4 статті 13 Закону 889 особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Судом встановлено, що відповідачем сума податку з доходів фізичних осіб станом на дату розгляду справи до бюджету не сплачена, а, отже, є податковим боргом.

Не приймається судом до уваги доводи відповідача щодо неможливості сплати вказаного податку, відсутність можливості працевлаштуватись у м. Єнакієве, а також факт догляду на померлою ОСОБА_3 у звязку з обставинами, що склалися у цих родинах, оскільки такі обставини, відповідно до Закону 889 не звільняють відповідача від обовязку сплати податку з доходів фізичних осіб у звязку з отриманням спадщини від осіб, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача про непідсудність позову Донецькому окружному адміністративному суду з підстав того, що ОСОБА_2 є фізичною особою та не є субєктом владних повноважень або приватним підприємцем з огляду на вимоги статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Право субєкта владних повноважень органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податків та зборів до бюджетів всіх рівнів встановлено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу».

Таким чином, позовні вимоги податкового органу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4622,20 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4622( чотири тисячі шістсот двадцять дві) грн. 20 коп. на користь місцевого бюджету м. Юнокомунарівськ на р/р 33217846700049 ГУДК України у Донецькій області, код платежу 11011400, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686594.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 листопада 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 23 листопада 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Савченко С. В.