Рішення № 125518693, 21.02.2025, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1845/23

Провадження № 2/595/18/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Кукурудзи А.Є.,

представника відповідача Суп М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бучач справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Кукурудза Андрій Євгенович до ОСОБА_2 , Трибухівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Трибухівської сільської ради, визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, скасування та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бучацького районного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_2 , Трибухівської сільської ради, у якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Трибухівської сільської ради від 02.03.2023 року за № 990 16.03.2023 року в частині затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , на території Трибухівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, виготовленої ФОП ОСОБА_3 та передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 6121285700:02:007:0009, що розташована за адресою: по АДРЕСА_1 ; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки здійснену в Державному земельному кадастрі 02.03.2020 року з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 площею 0.0400 га з видом цільового призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», з одночасним скасуванням та припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, яке зареєстровано 16.03.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2706778761212 (номер запису про право власності: 49596217).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та використовує для обслуговування вказаного житлового будинку та господарських споруд земельну ділянку площею 0,0957 га. ОСОБА_2 є власником сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та незаконно зайняла частину вказаної вище земельної ділянки позивача. Приписом Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №000021 від 22.04.2013 року встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняла земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 загальною площею 0,0155 га, а також, що в рішенні першого скликання сесії № 9 від 30.12.1993 року відсутній акт промірів земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , чим порушила вимоги ст.ст. 125,126 ЗК України. А тому, приписано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0155 га (за мінусом 0,0155 га) та виготовити проект відведення (технічну документацію), свідоцтво на право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,2815 га. У 2015 році на замовлення ОСОБА_2 була виготовлена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (на місцевості) на підставі рішення Пишківської сільської ради від 15.10.2014 року за № 416 та рішення Пишківської сільської ради від 24.12.2014 року за № 440, яким затверджено акт комісії з питань земельних відносин агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року та рішення Бучацького районного суду від 15.09.2014 року по справі № 595/1712/14-ц про визнання за ОСОБА_2 права на спадкове майно. На підставі вказаної документації із землеустрою в Державному земельному кадастрі 02.03.2020 року Відділом у Бучацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області була здійснена державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 6121285700:02:007:0009, яка віднесена до категорії «Землі житлової та громадської забудови» з вид цільового призначення земельної ділянки «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Трибухівською сільською радою розглянуто звернення позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для обслуговування та будівництва житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2 та прийнято рішення № 615 від 25.102018 року, яким пунктом 1 відмовлено у задоволенні заяви позивача в частині запропонованого кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , пунктом 2 та надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0.0957 га з врахуванням рішення сесії Пишківської сільської ради №440 від 24.12.2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_5 (за дорученням ОСОБА_2 )» та акту комісії з питань земельних відносин агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року, що розташована в АДРЕСА_2 . Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року по справі № 500/932/19, яке набуло законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області № 615 від 25.10.2018 року та визнано частково протиправним та скасовано пункт 2 рішення Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області №615 від 25.10.2018 року в частині врахування рішення сесії Пишківської сільської ради №440 від 24.12.2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_5 , (за дорученням ОСОБА_2 » та акту комісії з питань земельних відносин агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року, що розташована в АДРЕСА_2 . Зазначає, що вказаним рішенням встановлено факт самовільного захоплення ОСОБА_2 частини земельної ділянки позивача, який був встановлений Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області. Окрім того, вказаним рішення суду також враховано, що вказане вище рішення Бучацького районного суду від 15.09.2014 року по справі № 595/1712/14-ц про визнання за ОСОБА_2 права на спадкове майно, яке було зазначене серед правових підстав для виготовлення у 2015 році на замовлення відповідача Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (на місцевості), було скасовано рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 18.06.2015 року у вказаній справі за№ 595/1712/14-ц. На підставі вказаного вище рішення Трибухівською сільською радою за № 615 від 25.102018 року із врахуванням Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року по справі № 500/932/19 на замовлення позивача у 2020 році був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0957 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 . Листом від 20.07.2023 року за № 1342 Трибухівська сільська рада надала відповідь на звернення позивача та надала копію рішення Трибухівської сільської ради від 02.03.2023 року за № 990 про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (на місцевості) ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , виготовленої ФОП ОСОБА_3 та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,04 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 6121285700:02:007:0009, що розташована по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення Трибухівської сільської ради від 02.03.2023 року за № 990 16.03.2023 року була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,004 га з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2706778761212, номер запису про право власності 49596217. Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що має місце грубе порушення з боку відповідачів її прав та законних інтересів, у зв`язку із чим її права та законні інтереси підлягають судовому захисту. Зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даній справі буде визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки належної ОСОБА_2 з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 площею 0.0400 га з одночасним скасуванням і припиненням таким рішенням речових прав відповідачів на цю земельну ділянку. Крім того, позивачка зазначає, що реалізовує своє суб`єктивне право на набуття у власність земельної ділянки площею 0,0957 га, яка перебуває у її користуванні, і на якій розташований власний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами. Разом з тим, вказана земельна ділянка площею 0,0957 га повинна бути сформована як об`єкт цивільних прав згідно ст. 79-1 ЗК України на підставі відповідної землевпорядної документації, і тільки після цього позивачка зможе завершити процедуру набуття права власності на цю земельну ділянку. Враховуючи те, що сформована земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 площею 0.0400 га накладається на земельну ділянку позивачки, яка перебуває в стадії її формування, і тим самим зменшує її площу та унеможливлює її державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, як об`єкта цивільних прав, їй створені реальні перешкоди у реалізації її суб`єктивного права на набуття у власність вказаної земельної ділянки площею 0,0957 га для будівництва та обслуговування власного житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови. Окрім того, реалізуючи свої суб`єктивні права позивачка очікує формування вказаної земельної ділянки площею саме 0,0957, а не меншої площі, як об`єкта цивільних прав та подальшого набуття права власності на цю земельну ділянку. На підставі вищенаведеного, зазначає, що її інтереси підлягають судовому захисту шляхом скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 площею 0.0400 га.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

31 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Било М.Г., згідно якого, відповідач просить залишити вказаний позов без задоволення. Відзив мотивує тим, що з матеріалів справи вбачається, що позивач не являється власником або користувачем спірних земельних ділянок в розумінні статей 79-1,125,126 ЗК України, ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004, так як відсутні докази формування земельної ділянки площею 0,0957 га з присвоєнням кадастрового номеру, державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та документи, що підтверджували б право власності на належну площу. Зазначає, що позивачкою не доведено, що рішенням 30-ї сесії восьмого скликання Трибухівської сільської ради від 02.03.2023 року №990 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 » порушено її права чи інтереси. На час відкриття провадження по справі проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачкою не затверджувався, земельна ділянка у власність позивачці не передавалась. Таким чином, зазначає, що позивачка не є користувачем чи власником спірної земельної ділянки, оскільки нею одержано тільки дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Крім того, зазначає, що в обґрунтування позовних вимог щодо припинення законно набутого права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 позивач не надала жодних доказів того, що саме оспорювані рішення сільської ради та державна реєстрація права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є перешкодою у приватизації земельних ділянок позивачем або ж порушують її право на землю, а тому такі вимоги є необґрунтованими. З огляду на вищенаведене, вважає, що підстави для захисту прав позивачки відсутні, адже нею не доведено та необґрунтовано у чому полягає порушення, невизнання або оспорювання її права на спірну земельну ділянку.

31 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Трибухівської сільської ради, з якого вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні вимоги позивача щодо визнання незаконними та скасування рішення Трибухівської сільської ради від 02.03.2023 за №990, право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, яка належить ОСОБА_2 . Зазначає, що позивач звертає увагу на Припис Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №000021 від 22.04.2013, однак, даний припис було застосовано до ОСОБА_6 , а не до ОСОБА_2 , та жодного відношення до спірної земельної ділянки він не має. Щодо рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року, по справі №500/932/19, зазначає, що вказаним рішенням визнано частково протиправним та скасовано пункт 2 рішення Трибухівської сільської ради №615 від 25.10.2018 в частині врахування рішення сесії Пишківської сільської ради №440 від 24.12.2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_7 (за дорученням ОСОБА_2 ) та акту комісії з питань земельних відносин агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року, що розташована в АДРЕСА_2 , яке стосувалося виключно заяви ОСОБА_1 . Тобто рішення Трибухівської сільської ради № 615 від 25.10.2018 року та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року ніяким чином не стосувалися земельних ділянок ОСОБА_2 . Щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,04 га, зазначає, що згідно рішення від 30.12.1993 року дев`ятої сесії Пишківської сільської ради «Про приватизацію земельних ділянок» було виділено земельну ділянку площею 0,04 га ОСОБА_8 , чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем майна якого є ОСОБА_2 . Підставами набуття права власності на земельну ділянку згідно ст. 81 ЗК України є приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини. 26.02.2015 року ФОП ОСОБА_3 було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,04 га. 02.03.2020 року внесено відомості про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки до Державного кадастру. Рішенням Трибухівської сільської ради №990 від 02.03.2023 року затверджено Технічну документацію щодо вказаної земельної ділянки. В затвердженій документації сформовано межі земельної ділянки в натурі, які проходили по фактично встановлених межових знаках, якими користувалися сторони протягом довгих років. 16.03.2023 року ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,04 га за кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів факту накладення земельної ділянки ОСОБА_2 прощею 0,04 га за кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 на суміжну з нею земельну ділянку площею 0,0957 га, яка перебуває в користуванні позивачки ОСОБА_1 та що рішення Трибухівської сільської ради № 990 від 02.03.2023 та право власності на земельну ділянку 0,04 га є незаконними та підлягають скасуванню. Крім того, зазначає, що 26.09.2023р. на адресу ОСОБА_1 надсилалось повідомлення від 25.09.2023 за вих. № 135 про проведення робіт ФОП ОСОБА_3 у присутності землевпорядника та працівників сільської ради 04.10.2023 із закріплення межових знаків меж земельних ділянок в натурі згідно заяви ОСОБА_2 . Своєю письмовою заявою 02.10.2023 ОСОБА_1 просила у зв`язку з домашніми умовами та сімейним становищем перенести вказані роботи та повідомити її. 05.10.2023 ОСОБА_1 було надіслано через «Нова пошта» (кур`єрська доставка) повідомлення від 02.10.2023 за вих. № 144 про проведені роботи ФОП ОСОБА_3 у присутності землевпорядника та працівників сільської ради 06.10.2023 із закріплення межових знаків меж земельних ділянок в натурі та попереджено, що може здійснюватися за відсутності суміжного землекористувача. В результаті проведених робіт 06.10.2023 було складено Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання за відсутності ОСОБА_1 . Про час та місце даних робіт ОСОБА_1 була належним чином повідомлена.

14 листопада 2024 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судовому засіданні зазначили, що позовна вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення Трибухівської сільської ради задоволенню не підлягає, так як рішення вичерпало свою дію, у решті позов підтримали, просили його задоволити з підстав наведених у ньому.

Представника відповідача Било М.Г. у судовому засіданні проти позову заперечила. Зазначила, що земельна ділянка позивача не сформована згідно вимог законодавства, а отже не є об`єктом цивільних прав. Право позивача не порушено, позивач не надав доказів неможливості реалізації своїх прав, зокрема відмови в реєстрації земельної ділянки чи затвердженні проекту землеустрою.

Представник відповідача Трибухівської сільської ради у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просить суд розглядати справу у його відсутності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

Відповідно до змістуст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення від 30.12.1993 року дев`ятої сесії першого скликання Пишківської сільської ради народних депутатів Бучацького району Тернопілської області про приватизацію земельних ділянок вирішено надати дозвіл на приватизацію ОСОБА_8 0,04 га земельної ділянки під забудову та 0,28 га земельної ділянки в користування.

Відповідно до рішення Бучацького районного суду від 15.09.2014 року по справі №595/1712/14-ц за ОСОБА_2 визнано право на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_8 , а саме на земельну ділянку площею 0,28 га призначену для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Пишківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Згідно із долученою до матеріалів справи копії довідки №158 від 05.03.2015 року виданої виконкомом Пишківської сільської ради ОСОБА_2 у земельно-кадастровій книзі (погосподарського обліку) наявні записи, що за ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем ОСОБА_8 обліковується земельна ділянка площею 0,04 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд (згідно рішення сесії сільської ради від 15.10.2014 року №416).

Як вбачається із наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області поземельної книги щодо земельної ділянки кадастровий номер 6121285700020070009 за ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка з кадастровим номером 6121285700020070009 площею 0,04 га.

Судом встановлено, що рішенням №416 сорокової сесії шостого скликання Пишківської сільської ради від 15.10.2014 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , біля могили (в межах населеного пункту), вирішено надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 в межах населеного пункту, зокрема щодо спірної земельної ділянки площею 0,04 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , за рахунок земель житлової та громадської забудови.

16.12.2014 року комісією з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля сільської ради, розглянувши заяву ОСОБА_7 ( за дорученням ОСОБА_2 ) від 15.12.2014 року про встановлення межових знаків між сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , на місцевості проведено обміри земельної ділянки використовуючи картографічні матеріали, рішення сесії сільської ради та встановлено межові знаки. Комісія рекомендує не порушувати встановлені межові знаки.

Рішенням №440 сорок другої сесії шостого скликання Пишківської сільської ради від 24.12.2014 року затверджено акт комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0400 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 , вказана земельна ділянка межує з ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та із землями комунальної власності.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником будинку за адресою АДРЕСА_2 .

З метою виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 звернулася до Трибухівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва житлового та господарських споруд по АДРЕСА_2 .

Як вбачається із виписки з рішення №615 Трибухівської сільської ради від 25.10.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 вирішено відмовити керуючись ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та враховуючи рішення сесії Пишківської сільської ради №440 від 24.12.2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_7 (за дорученням ОСОБА_2 ) та акту комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року. Вирішено надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0957 га, що розташована в АДРЕСА_2 , з врахуванням рішення сесії Пишківської сільської ради №440 від 24.12.2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_7 (за дорученням ОСОБА_2 ) та акту комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року по справі №500/932/19 визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Трибухівської сільської ради №615 від 25.10.2018 року та визнано частково протиправним та скасовано пункт 2 рішення Трибухівської сільської ради № 615 від 25.10.2018 року в частині врахування рішення сесії Пишківської сільської ради №440 від 24.12.2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_7 (за дорученням ОСОБА_2 ) та акту комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля Пишківської сільської ради від 16.12.2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи на замовлення ОСОБА_1 . ТзОВ «Галицькі землі» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0957 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як зазначає позивачка, земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 , площею 0,0400 га з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 була сформована з порушенням прав та законних інтересів позивачки та із накладенням на земельну ділянку позивачки площею 0,0957 га.

У відповідь на звернення позивачки 20.07.2023 року Трибухівська сільська рада надала копію рішення Трибухівської сільської ради від 02.03.2023 року №990, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) ОСОБА_2 АДРЕСА_1 на території Трибухівської (Пишківської) сільської ради Чортківського району Тернопільської області, виготовлену ФОП ОСОБА_3 та передано у власність ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,0400 га, кадастровий номер 6121285700:02:007:0009 та площею 0,2607 га кадастровий номер 6121285700:02:007:0010. Вирішено зареєструвати речове право на земельні ділянки у встановленому законом порядку.

Згідно із відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,0400 га, кадастровий номер 6121285700:02:007:0009 зареєстрована на праві власності ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи у 2015 році ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 .

У повідомленні від 25.09.2023 року адресованому позивачці ОСОБА_1 відділом земельних ресурсів, архітектури та містобудування Трибухівської сільської ради позивачку повідомлено, що 04.10.2023 року проводитимуться роботи із закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . які являються власністю ОСОБА_2 . Зазначено, що явка ОСОБА_1 обов`язкова.

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 02.10.2023 року просила перенести проведення робіт, у зв`язку із домашніми роботами.

Згідно повідомлення від 02.10.2023 року адресованого ОСОБА_1 відділом земельних ресурсів, архітектури та містобудування Трибухівської сільської ради позивачку повідомлено, що її заяву розглянуто та перенесено роботи із закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на 06.10.2023. ОСОБА_1 повідомлено, що у випадку її неявки, закріплення межовими знаками земельної ділянки може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

Також до матеріалів справи долучено Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 26.10.2023 року, з якого вбачається, що представник ФОП ОСОБА_3 - інженер-землевпорядник ОСОБА_10 , землекористувач ОСОБА_2 у присутності представників Трибухівської ОТГ склали та підписали зазначений акт про таке: межі земельної ділянки, площею за кадастровим номером 6121285700:02:002:0009, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,0400 га, наданої землекористувачу земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 2 шт. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання ОСОБА_2 , яка про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків згідно з пунктом "е" частини першоїстатті 211 ЗК Українитаст.56 КУпАПознайомлена. Цей акт складений у 3 примірниках, один з яких додається до документації із землеустрою, другий залишається у виконавця робіт, третій передається землекористувачу земельної ділянки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 при оформленні технічної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 площею 0,0400 га діяла згідно вимог законодавства. Крім того, користувач суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 належно повідомлялася про виконання робіт із закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) при оформленні технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_2 , проте присутня не була, у зв`язку із неявкою.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.09.2024 №1173/23-22 при зіставленні координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009, площею 0,0400 га із координатами поворотних точок меж земельної ділянки, площею 0,0957 га (землекористувач ОСОБА_1 ), що визначені за розробленим фахівцями ТзОВ «Галицькі землі» Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , встановлено накладання контурів таких земельних ділянок, площа якого становить 0,0046 га. При цьому, координати поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 внесені до Державного земельного кадастру, в той час, як координати поворотних точок земельної ділянки, площа якої становить 0,0957 га ні. Земельна ділянка з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 на місцевості у східній своїй частині ніяк не відмежована від земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0010, яка знаходиться праворуч від вищевказаної, відтак здійснити обміри виключно земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 не представлялося за можливе. Площа накладання контурів земельної ділянки становить 0,0046 га. Крім того, зазначено, що координати поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009 внесені до Державного земельного кадастру, в той час, як координати поворотних точок земельної ділянки, площа якої становить 0,0957 га ні.

Положення статей317,319 ЦК Українивизначають, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною першоюст.321 ЦК Україниустановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас, згідно із вимогамист.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушення права та з яких підстав.

Згідно із вимогами ч.1ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Частиною 2ст.91 ЗК Українивизначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2, 3ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із ч.2ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.1ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 15 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як визначено положеннямист.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно зістаттею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»відомості про межі земельної ділянки вносяться до ДЗК: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихстаттею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно достатті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відповідно до пункту 2розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до ДЗК, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Відповідно до частини другоїст.90 ЗК Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами першою, другоюст.152 ЗК Українивизначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Статтями 22-23 ЗК України 1990 року, чинного на час виділення ОСОБА_8 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 земельної ділянки в постійне користування, визначено, щоправо власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно зістаттею 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК Українипередбачено, що державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Відповідно до пункту 1розділу Х «Перехідні положення» ЗК України2002 року, у редакції чинній до 1 січня 2013 року, рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цьогоКодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цьогоКодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

ЗК Україниу редакції, чинній до 1 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно достатті 1216 ЦК Українине переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частинами другою, десятоюстатті 55 Закону України «Про землеустрій»визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка вказувала, що діями ОСОБА_2 порушено її права та інтереси, оскільки зайнято частину належної їй земельної ділянки.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1,2 ст.12ЦК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст.12та ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогстатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першоюстатті 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши та проаналізувавши всі наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 правомірно, у встановленому законом порядку набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009, площею 0,04 га.

До матеріалів справи не долучено доказів, на підставі яких суд міг би встановити обставини неправомірності набуття ОСОБА_2 належної їй земельної ділянки, в тому числі щодо розміру земельної ділянки, а також обставини неправомірного захоплення нею суміжних земельних ділянок.

На дату набуття відповідачем у власність вищезазначеної земельної ділянки, на території земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0957 га за адресою АДРЕСА_2 , не були встановлені межові знаки у встановленому законом порядку.

Тобто матеріалами справи не підтверджено, що на час набуття відповідачкою ОСОБА_2 належної їй земельної ділянки, позивачка ОСОБА_1 правомірно користувалася земельною ділянкою у відповідному розмірі, оскільки доказів про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, до матеріалів справи не долучено.

Суд зазначає, що заявлені позивачкою позовні вимоги залежать від доведеності обставин неправомірності набуття відповідачкою у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6121285700:02:007:0009, площею 0,0400 га. Однак, оскільки такі доводи позивачки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цивільної справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю.

Крім того, частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми Конвенції, законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі та керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,263-265,273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Кукурудза Андрій Євгенович до ОСОБА_2 , Трибухівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Трибухівської сільської ради, визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, скасування та припинення права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 03.03.2025 року.

Суддя: Р. О. Содомора