Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 936/101/25
Провадження №2-а/936/3/2025
24.02.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., за участю секретаря судового засідання Дзямко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3893540 від 19.01.2025,
В С Т А Н О В И В:
24.01.2025 до суду надійшов вищезазначений адмінстративний позов, мотивований тим, що 19.01.2025 року інспектором відділення поліції №2 (смт Міжгір`я) Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Скунць І.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3893540 від 19.01.2025 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом марки "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1 , в якого на лобове скло, а також на задні габаритні ліхтарі нанесено плівку темного кольору. Позивач вважає, що дана постанова є необґрунтованою, оскільки: поліцейським не було належним чином зафіксовано факт адміністративного правопорушення, не здійснено замірів світлопропускання лобового скла та світлових приладів за допомогою сертифікованих технічних засобів, у постанові не вказано правильний пункт ПДР, який було порушено, поліцейським не було проведено належного огляду транспортного засобу; висновки інспектора базуються виключно на візуальному спостереженні, що суперечить вимогам ДСТУ 3649:2010, який передбачає використання спеціалізованих приладів, позивачу не було забезпечено право скористатися правовою допомогою на місці розгляду справи.
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3893540 від 19.01.2025; провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити в зв?язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на свою корись судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження із (повідомленням) викликом сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.
У судове засідання позивач не з`явився, надав письмове клопотання про слухання справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив на позовну заяву від 11.02.2025, з якого вбачається, що позов стороною відповідача не визнається, оскаржувану постанову вважають законною.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229КАСУкраїни у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд розглядає справу по суті на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач стверджує в позовній заяві, щооскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки: поліцейським не було належним чином зафіксовано факт адміністративного правопорушення, не здійснено замірів світлопропускання лобового скла та світлових приладів за допомогою сертифікованих технічних засобів, у постанові не вказано правильний пункт ПДР, який було порушено, поліцейським не було проведено належного огляду транспортного засобу; висновки інспектора базуються виключно на візуальному спостереженні, що суперечить вимогам ДСТУ 3649:2010, який передбачає використання спеціалізованих приладів, позивачу не було забезпечено право скористатися правовою допомогою на місці розгляду справи.
З дослідженої судом копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3893540 від 19.01.2025, вбачається, щоводій ОСОБА_1 19.01.2025 о 17:29 годині в селищі Міжгір`я по вул.Незалежності керував транспортним засобом марки "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1 , в якого на лобове скло, а також на задні габаритні ліхтарі нанесено плівку темного кольору. За дане порушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Частина перша статті 121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами п.31.1 Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
У відповідності до п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішних світлових приладів:
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються, повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України №1166 від 22.12.2010 «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».
Відповідно до п. 6.1.2 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» ДСТУ 3649:2010 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації», не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світло відбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світло пропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.
Пунктом 7.1.1. ДСТУ 3649/2010 визначено, що відповідність вимогам 6.1.2. перевіряють візуально.
Відповідно до ст. 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
При виявленні адміністративного правопорушення та притягненні особи до адміністративної відповідальності складання процесуального документа повинно відбуватись з дотриманням вимог порядку оформлення постанови, які передбачені нормами КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, інспектор поліції встановив, що водій ОСОБА_1 19.01.2025 керував транспортним засобом "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1 , на якому на лобове скло та задні габаритні ліхтарі нанесено плівку темного кольору, що зменшує їх прозорість та світлопропускання.
Позивач вказує на те, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки поліцейським не здійснено замірів світлопропускання лобового скла та світлових приладів за допомогою сертифікованих технічних засобів.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до вищенаведених норм та стандартів - пункт 7.1.1. ДСТУ 3649/2010, визначено, що відповідність вимогам 6.1.2. саме щодо задніх габаритних ліхтарів перевіряють візуально, а не за допомогою технічних засобів.
Згідно відеозаписів, доданих до відзиву та досліджених у судовому засіданні, встановлено, що на задні освітлювальні прилади автомобіля позивача нанесено тонування, що помітно візуально. Також, з відеозапису вбачається, що поліцейський позивачу роз`яснював його права, право на оскарження, а також надання доказів. Однак, позивачем не надано доказів, які спростовують вищезазначене правопорушення.
Долучений до справи відеозапис фіксує вчинення позивачем правопорушення, а зміст вказаних файлів не викликає сумнівів в тому, що нагрудною камерою поліцейськгого зафіксовані події, які мали місце 19.01.2025 року за участі сторін в справі. Відтак, суд приймає даний доказ як належний та домустимий.
Не зазначення в оскаржуваній постанові, що здійснювалася відеофіксація порушення, технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис порушення, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
З приводу твердження позивача, що у постанові не визначений в повній мірі підпункт ПДР, який він порушив, то суд зауважує наступне.
Особа має право знати, у чому її звинувачують, а зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, тобто у ній має бути чітко визначена суть правопорушення та опис обставин, установлених під час розгляду справи. Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що у ній у повній мірі викладено суть правопорушення та міститься посилання на п.31.1 ПДР, яких входить до складу загального п.31 "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання", до якого в свою чергу входить підпункт ґ) пункту 31.4.3 "Зовнішні світлові прилади", на який посилається відповідач. Тобто, не зазначення вказаного підпункта не впливає на повноту викладу суті правопорушення, не змінює цю суть та обставини вчинення правопорушення.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18), окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Даючи оцінку запереченням позивача з приводу наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, поставленого йому в провину, суд з оглянутих у судовому засіданні доказів та відеозапису, доданого відповідачем до відзиву, об`єктивно встановив, що візуально вбачається факт затемнення зовнішніх світлових приладів із задньої сторони автомобіля "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1 , що суперечить вимогам п.п. ґ) п.31.4.3. ПДР та утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
При цьому, будь-яких доказів погодження переобладнання, що б відповідало вимогам виробника відповідного транспортного засобу, позивачем до матеріалів справи не долучено.
Посилання позивача на вимоги наказу МВС України № 534 від 13.10.2008, відповідно до якого працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється, суд до уваги не бере, оскільки такий наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 726 від 12.10.2020.
Враховуючи вищевикладене, подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи той факт, що суб`єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України оскаржувана постанова винесена законно і скасуванню не підлягає, відповідно підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. ст.241-246,257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3893540 від 19.01.2025- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення буде складено 28.02.2025.
Суддя Софілканич О.А.
Судове рішення № 125516062, Воловецький районний суд Закарпатської області було прийнято 24.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 936/101/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: