Ухвала суду № 125515638, 24.02.2025, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/472/24

н/п : 2-п/397/1/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2025 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Максимовича І.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Рум`янцевої О.І.,

представника відповідача - адвоката Надьон О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області

від 21.10.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна"» в інтересах якої діє адвокат Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна"» (код ЄДРПОУ - 44559822) суму заборгованості за Договором №4748243 про надання споживчого кредиту від 09.09.2021 у розмірі 36308 (тридцять шість тисяч триста вісім) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 11100,00 грн., проценти за користування кредитом - 25208,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна"» (код ЄДРПОУ - 44559822) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

02.12.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про поновлення йому строку на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення; перегляд вказаного заочного рішення та його скасування; призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своєї заяви відповіда зазначив, що як вбачається з матеріалів цивільної справи, а саме ухвали від 21.10.2024, суд постановив провести заочний розгляд справи за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ Україна", в інтересах якої діє адвокат Столітній М.М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в зв`язку із тим, що відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Як вбачається із тексту заочного рішення суду від 21.10.2024, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, шляхом направлення електронного листа на електронну адресу LISOVE1987@UKR.NET та судової повістки про виклик до суду у додаток "Viber", рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України, проте останній в судове засідання повторно не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив не подав (а.с. 168, 171, 174-176, 182, 184).

Він, як відповідач, повністю не погоджується із зазначеними фактами, що викладені у заочному рішенні, оскільки матеріали справи №390/472/24 не містять відповідної письмової заяви про здійснення повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку.

Тобто, він не отримував судових повісток за місцем реєстрації та проживання, не був обізнаний про наявність зазначеної цивільної справи.

Таким чином відповідач обгрунтовано вважає, що суд, в порушення вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.

Про наявність в провадженні суду даної цивільної справи він дізнався, коли повернувся із відрядження додому.

Він перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, а саме у складі в/ч НОМЕР_2 з 17.06.2009 року по даний час. Таким чином, він був позбавлений можливості брати участь у рогляді зазначеної цивільної справи, подавати відповідні докази та свої пояснення щодо заявлених вимог ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ Україна".

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний був зупинити провадження у справі. Його перебування на військовій службі у складі Збройних Сил України підтверджується довідкою від 13.11.2024 року за вих. №242, виданої командиром в/ч НОМЕР_2 .

Таким чином, він з поважних причин був позбавлений права, як учасник справи, відповідно до положень ст. 43 , ст. 182 ЦПК України, брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Також відповідач був позбавлений можливості надати суду свої пояснення та навести свої заперечення проти позовних вимог позивача, чим в результаті було порушено його право на справедливий судовий розгляд.

Щодо заперечень проти позовних вимог позивача вказав, що в обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 09.09.2021 відповідач уклав з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи електронний договір №4748243 про надання споживчого кредиту. Як зазначає позивач, до ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ Україна", у відповідності до укладеного договору факторингу №18.04/23-Ф перейшло право грошової вимоги за кредитним договором. Позивач посилається на те, що заходи досудового врегулювання спору виявилися безрезультатними, оскільки відповідач неодноразово повідомлявся про факт наявності боргу засобами телефонного зв`язку та повідомленнями на електронну пошту. Зазначає, що дане твердження позивача не відповідає дійсності. Ніяких телефонних дзвінків, електронних листів ні від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ні від "Фінансова компаніч "ФІНТРАСТ Україна" він не отримував. Про проведення досудового врегулювання даного спору взагалі не був обізнаний.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення; заяву відповідача про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено її розгляд (том 1 а.с.216-217).

Представник відповідача в судовому засіданні подану відповідачем заяву про перегляд заочного рішення підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час розгляду заяви повідомлена належним чином, надала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просила залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення, а зазначене рішення суду - в силі. Зокрема вказала, що факт укладення кредитного договору та наявності прав грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустими доказами. Щодо првавомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги зазначила, що пп.3 п.5.1 Кредитного договорку передбачено, що ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Заміна кредитора у зобов`язанні без згоди боржника передбачено положеннями ст. 512, 516 ЦК України. Зазначене також підтверджується постановою КЦС ВС 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові КЦС ВС від 06.02.2019 у справі №361/2105/16-ц. Також зазначає, що про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договорк відповідного повідомлення (том 1 а.с.230-237).

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, повно, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна"» в інтересах якої діє адвокат Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна"» (код ЄДРПОУ - 44559822) суму заборгованості за Договором №4748243 про надання споживчого кредиту від 09.09.2021 у розмірі 36308 (тридцять шість тисяч триста вісім) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 11100,00 грн., проценти за користування кредитом - 25208,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна"» (код ЄДРПОУ - 44559822) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок (том 1 а.с.188-189, 190-195).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за існування двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування підстав для перегляду заочного рішення відповідач зазначив про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Однак, з матеріалів справи встановлено, що дана цивільна справа, на підставі ухвали судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2024, була передана на розгляд Олександрівського районного суду Кіровоградської області за належною територіальною юрисдикцією (підсудністю), оскільки відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 07.03.2024 №651/02.4-13 (том 1 а.с.149, 150-151).

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2024 позовну заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі; справу призначено до розгляду на 14.08.2024 (том 1 а.с.159-161).

15.04.2024 "Ухвала про відкриття провадження" від 12.04.2024 була надіслана відповідачу на його електронну адресу LISOVE1987@UKR.NET та доставлена 15.04.2024 9:01:59, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 1 а.с.168).

Також, 16.04.2024 відповідачу ОСОБА_1 направлено повідомлення у додаток "Viber" щодо документу "Судова повістка про виклик до суду у справі" на 14.08.2024 о 08:30, яке доставлено останньому 16.04.2024 11:34:23 (том 1 а.с.171).

Крім того, за зазначеною у позовній заяві адресою місця проживання відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що відповідає його місцю проживанню, зареєстрованому у встановленому законом порядку, направлено Судову повістку про виклик до суду у справі на 14.08.2024 на 08:30 год., однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с.174-176).

А тому, судове засідання у справі відкладено на 21.10.2024 (том 1 а.с.178).

Суд також звертає увагу на те, що зазначена адреса місця проживання відповідача також співпадає з адресою відповідача ОСОБА_1 , зазначеною у заяві відповідача про перегляд заочного рішення (том 1 а.с.203-205) та відповідає відмітці про зареєстроване місце проживання у доданій копії паспорту відповідача (том 1 а.с.206).

ОСОБА_1 повторно повідомлено про виклик до суду на 21.10.2024 шляхом доставлення 14.08.2024 повідомлення у додаток «Viber" про виклик до суду на зазначений у позовній заяві номер телефону НОМЕР_3 (що відповідає номеру, який зазначений у договорі №4748243 про надання споживчого кредиту від 09.09.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 (том 1 а.с.3, 18-27, 184) та розміщення оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду як відповідача у справі на 21.10.2024 з роз`ясненням наслідків неявки в судове засідання (том 1 а.с.182).

Однак, відповідач повторно 21.10.2024 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

А тому, судом 21.10.2024, на підставі ст. 223, 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача (том 1 а.с.177), постановлено ухвалу про заочний розгляд справи та винесено заочне рішення (том 1 а.с.186, 188-189, 190-195).

Згідно з ч.5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.3, 4, 6, 7, 8, 11, 13 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців,- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального напису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального напису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 3, 4, ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп.5.8 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Відповідно до п.37 вказаного Положення, до Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Відповідно до п.2, 5, 6 розділу І Порядку надсилання судових поавісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.01.2023 №28, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС). Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною першою статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, заявник, звертаючись до суду із заявою про скасування заочного рішення, не надав до суду належних і допустимих доказів, лише власні твердження, які не заслуговують на увагу, а саме про те, що суд розглянув справу за відсутності відповідача, внаслідок чого відповідач був позбавлений права надавати докази, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, проте відзиву та доказів на заперечення вимог позову до суду не подав, а також не повідомив письмово суд про неможливість своєчасно подати докази.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що про наявність в провадженні суду даної цивільної справи він дізнався, коли повернувся із відрядження додому, оскільки перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, а саме у складі в/ч НОМЕР_2 з 17.06.2009 року по даний час та таким чином був позбавлений можливості брати участь у рогляді зазначеної цивільної справи, подавати відповідні докази та свої пояснення щодо заявлених вимог ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ Україна" і суд, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, був зобов`язаний був зупинити провадження у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 від 13.11.2024 №242, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 17.06.2009 (том 1 а.с. 208).

Згідно вимог п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження усправі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на даний час його дію не припинено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено, що оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 753/19628/17, ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №127/1407/22.

У постанові від 04 липня 2023 року у справі № 359/7297/22 Верховний Суд дійшов висновку, що встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини Збройних Сил України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави-окупанта, особисто бере участь та виконує завдання в єдиній системі протиповітряної оборони України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.

Однак, ОСОБА_1 на даний час лише проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , та не надав суду достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що військова частина у складі ЗСУ, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан або залучена до проведення антитерористичної операції, що не позбавляє його можливості ефективного використання своїх процесуальних прав, в тому числі, діяти через представника, чи за допомогою режиму відеоконференцзв`язку.

Таким чином, проаналізувавши доцільність та ймовірні наслідки зупинення провадження у малозначній справі, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, відсутністю можливості встановлення конкретної дати його завершення, правові підстави для зупинення провадження у справі відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України відсутні, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20.

Отже, наведені в заяві доводи про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи є безпідставними, а з матеріалів справи вбачається, що судом було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнов проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13.125.20112 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Отже, відповідач зобов`язаний був добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

При цьому, судом встановлено, що заявником не додано до заяви про перегляд заочного рішення жодних доказів в обґрунтування викладених ним обставин та доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту заяви про перегляд заочного рішення, усі обґрунтування заяви зводяться лише до незгоди відповідача з тим, що позивач повідомляв його про перехід права грошової вимоги за кредитним договором та ним вживалися заходи досудового врегулювання спору, оскільки ніяких телефонних дзвінків, електронних листів ні від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ні від "Фінансова компаніч "ФІНТРАСТ Україна" він не отримував. Про проведення досудового врегулювання даного спору взагалі не був обізнаний.

Однак, судом у заочному рішенні від 21.10.2024 зазначено, що підпунктом 3 п. 5.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, суд не приймає вищевказані обставини, як підстави для перегляду заочного рішення, оскільки зазначені відповідачем обставини не мають істотного значення для правильного вирішення справи по суті, інших обставин, які б могли бути підставою для перегляду заочного рішення відповідач не зазначив та не подав докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та спростовували правильність ухваленого судом заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

Отже, заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 259-261, 284-288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 28.02.2025.

Суддя: І.В. Максимович