Рішення № 125514703, 28.02.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8286/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що у жовтні 2024 року він звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Проте рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області №112150001355 від 29.10.2024 року йому відмовлено у призначенні пенсії через недостатність страхового стажу. Відповідач не врахував до страхового стажу періоди трудової діяльності, підтверджені трудовою книжкою, через те, що на її титульній сторінці відсутня дата його народження. Позивач не погоджується з цим рішенням та наполягає на тому, що записами у його трудовій книжці підтверджено періоди його трудової діяльності, а недоліки роботодавця при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №112150001355 від 29.10.2024 року про відмову в призначенні йому пенсії по інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення йому пенсії по інвалідності від 23.10.2024 року, зарахувавши до його страхового стажу всі періоди роботи, які зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 22.07.1985 року.

Ухвалою судді від 22.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії по інвалідності установлено, що він не має 14 років страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Причиною неврахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно з його трудовою книжкою стали порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок при її заповненні. З цих підстав ГУ ПФУ в Рівненській області, яке за принципом екстериторіальності розглядало заяву позивача, прийняло рішення про відмову у призначенні йому пенсії. Доводячи правомірність цього рішення, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа подали пояснення, у яких заперечила проти позову та підтримала відзив відповідача.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органами МСЕК з 16.10.2024 року встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 01.11.2025 року, причина інвалідності загальне захворювання.

Позивач у жовтні 2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 23.10.2024 року про призначення пенсії по інвалідності.

Вказана заява прийнята, зареєстрована 23.10.2024 року за №997 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення №112150001355 від 29.10.2024 року. Цим рішенням відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності через недостатність страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (14 років). За розрахунками відповідача страховий стаж становить 7 років 11 місяців 1 день. До загального страхового стажу не враховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 22.07.1985 року, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях №162 від 20.06.1974 року, а саме: на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата народження.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії унормований статтею 44 Закону №1058-IV, а строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії - статтею 45 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктами 1.1, 1.7 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1)...... подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Пунктом 2.2 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

Згідно з пунктом 2.23 Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Відповідно до частини 1 цієї статті до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), який містить такі норми:

1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

2. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

24. Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

26. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (до 1 липня 2000 року). У разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з`ясувати відомості про періоди роботи, або якщо трудова книжка містить неправильні, неточні, недостовірні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності), трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, передбачених пунктом 3 Порядку №637, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в трудовій книжці, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, то факт належності трудової книжки даній особі може бути встановлено у судовому порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

Суд установив, що ОСОБА_1 на час визнання його особою з інвалідністю ІІІ групи досягнув віку 58 років. Згідно з частиною 1 статті 32 Закону №1058-IV умовою призначення пенсії по інвалідності у такому випадку є наявність страхового стажу не менше 14 років.

При зверненні до ГУ ПФУ в Кіровоградській області за призначенням пенсії по інвалідності разом із заявою від 23.10.2024 року позивач подав документи про стаж, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_2 , яка містить записи про його трудову діяльність за 1985 1996 роки.

Як свідчить розрахунок стажу, складений відповідачем при опрацюванні заяви позивача, він обчислив його страховий стаж в 7 років 11 місяців 1 день.

При цьому він не врахував до страхового стажу позивача періоди його роботи, відомості про які містяться у трудовій книжці, пославшись на те, що на титульній сторінці трудової книжки не зазначена дата народження.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю Української РСР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Порядок ведення трудових книжок на той час був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (надалі - Інструкція №162), яка застосовувалася до прийняття наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" і містила такі норми:

1.1. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

2.2. Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

У трудову книжку вносяться:

- відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

- відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

2.3. Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

2.5. У разі виявлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводяться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація на новому місці роботи зобов`язана надати працівнику у цьому необхідну допомогу.

2.7. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане ліквідоване підприємство.

2.10. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

2.11. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.

2.12. Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній сторінці обкладинки, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 06.09.1973 року №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яку призначає наказ (розпорядження) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд установив, що трудова книжка НОМЕР_2 заведена у 1985 році при першому прийнятті ОСОБА_1 на роботу в Городенківську фабрику виготовлення та ремонту меблів. У ній містяться відомості про нього (ПІБ, освіта, професія, спеціальність) та про його роботу на різних підприємствах у 1985 - 1996 роках. Записи про прийняття позивача на роботу та його звільнення внесені з посиланням на відповідні накази, які пов`язані між собою хронологічно, що дозволяє з`ясувати тривалість періодів роботи, що включаються до страхового стажу. Відповідач не висуває будь-яких зауважень щодо відомостей про роботу та не вказує, що ці записи є неправильними, неповними чи недостовірними. Факт належності цієї трудової книжки позивачу відповідач не заперечує. При прийнятті заяви позивача відповідач та третя особа не повідомляли його про необхідність внесення будь-яких змін до записів трудової книжки чи подання рішення суду про встановлення факту належності позивачу трудової книжки, як це передбачено пунктом 4.2 Порядку №22-1, пунктом 26 Порядку №637.

Суд вважає, що трудова книжка серії НОМЕР_2 є достатнім та належним документом для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії, а неврахування цієї трудової книжки при обчисленні страхового стажу позивача є протиправним. Недотримання роботодавцем порядку ведення трудової книжки (незазначення у ній дати народження працівника) не може ставитися в провину особі та позбавляти її права на соціальний захист.

Суд прийшов до висновку, що ГУ ПФУ в Рівненькій області при розгляді заяви позивача від 23.10.2024 року та установленні його права на пенсію по інвалідності, зокрема при обчисленні страхового стажу, порушило вимоги законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду цього питання, діяло всупереч принципу належного урядування. Це призвело до прийняття необґрунтованого та нерозсудливого рішення №112150001355 від 29.10.2024 року про відмову у призначенні пенсії.

Отже, вказане рішення є протиправним, а позовну вимогу про його скасування слід задовольнити.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що право позивача, порушене незаконним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії по інвалідності, врахувавши надану ним трудову книжку, та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №112150001355 від 29.10.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2024 року про призначення пенсії по інвалідності та прийняти за нею рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ