Постанова № 125514247, 24.02.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1612/25

Провадження № 3/359/1273/2025

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши,у закритому судовому засіданні за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , військовослужбовець, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,

в с т а н о в и в :

04.02.2025 року о 22 год. 47 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Запорізькій, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на станалкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку, за допомогою алкотестеру "Drager 7510", прилад № ARLM-0368, тест № 397, відповідно до якого проба позитивна і становить 0,47 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. "а" 2.9 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину в скоєні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, беззаперечно підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 2387100 від 04.02.2025 р., який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та який був підписаний особою, яка його склала, з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано (а.с.2); даними рапорту, складеного поліцейським взводу 1 роти 3 БПП в м. Бориспіль Сичем Микитою 05.02.2025 року, в якому він доповідає, що під час несення служби було складено протокол щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); даними роздруківки газоаналізатора "Alcotest 7510 OIML", № ARLM-0368, тест № 397, відповідно до якого проба позитивна і становить 0,47 ‰ (а.с.5); копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора "Alcotest 7510 OIML" (а.с.8); довідкою заступника командира БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 05.02.2025 р., згідно якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.10); довідкою заступника командира БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 05.02.2025 р. про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с.9); відеозаписом з нагрудних камер поліцейських батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, на якому зафіксовано подію, яка сталася 04.02.2025 р. в м. Бориспіль Київської області по вул. Запорізька, 14, а саме: ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, автомобілем марки "Рено", д.н.з. НОМЕР_3 , та якому пропонувалось працівниками поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими в нього явними ознаками алкогольного сп`яніння, на місці зупинки за допомогою алкотестеру, на що він погодився. Зафіксовано порядок проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , який проведений у встановленому законом порядку, та результат "Драгера", відповідно до якого проба позитивна і становить 0,47 ‰. Також зафіксовано, що ОСОБА_1 був згоден із результатом "Драгер" (а.с.11). Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України.

Так, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв`язком між собою, та свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Отже, своїми діями, які виразились у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 статті 130 КУпАП.

При прийняттірішення суддявраховує указані особою, що притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні обставини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, займає посаду начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , і відповідно до покладених на нього посадових обов`язків, йому необхідно використовувати водійські права для забезпечення діяльності РТЦК, що свідчить про те, що його виконання службових обов`язків безпосередньо пов`язані з необхідністю керування транспортним засобом.

Також судом враховуються сімейні обставини, а саме, що на утриманні ОСОБА_1 фактично перебуває його родина, з якими він разом проживає.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом призведе до того, що позбавить його можливості виконувати посадові обов`язки та забезпечувати нормальні умови проживання його родини в умовах воєнного стану.

Показник в 0,47 проміле відповідає легкій стадії алкогольного сп`яніння, яку важко помітити в діяльності та поведінці особи. Повторний огляд через 20 хв. після першого тесту працівниками поліції не здійснювався.

При цьому, суддя враховує, що дії ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Зважаючи на викладене, з урахуванням матеріалів справи, особи правопорушника, який є діючим військовослужбовцем, займає посаду начальника відділу забезпечення, сімейні обставини, а саме, що на його утриманні перебуває його родина, наявність пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, суддя вважає, що останньому слід призначити за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір"слід стягнути із ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Водночас суддя вважає можливим розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного штрафу строком на 10 місяців, виходячи із такого.

Частиною 1 ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Нормами КУпАП не врегульовано порядок розстрочки виплати штрафу у справах про адміністративні правопорушення.У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки інші кодекси України, зокрема, КК України, містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Також згідно до ст.33 ЗУ "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк.

Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 який є військовослужбовцем та отримує невелику заробітну плату, а також розмір штрафу, який призначено судом як адміністративне стягнення, суддя приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, у зв`язку з чим суддя вважає за доцільне розстрочити виконання цієї постанови суду,в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., встановивши його сплату щомісячними платежами по 1700 грн. на строк 10 календарних місяців.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 268, 283-285, 294, 301, 303 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України(Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП),Код банкуотримувача (МФО)899998,номер рахунку:UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , - на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП),номер рахунку:UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу *;101) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,виконання цієї постанови суду, в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., встановивши йому сплату щомісячними платежами по 1700 (одній тисячі сімсот) грн., на строк 10 календарних місяців, починаючи з лютого 2025 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , сплачувати по 1700 (одній тисячі сімсот) гривень 00 копійок, щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після спливу строку розстрочення виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк