Рішення № 125513743, 28.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Київ № 320/46663/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач»

доЧеркаської митниці

провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач» з позовом до Черкаської митниці, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів: від 31.05.2024 № UA 902080/2024/000104/2, 19.08.2024 № UA 902080/2024/000121/1, 16.09.2024 № UA 902080/2024/000129/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Водночас, на думку позивача, митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Також позивач наголошує, що митний орган при складанні електронних повідомлень та спірних рішень не дотримався принципу стислості викладання інформації, тобто текст не відповідає формі рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Черкаської митниці про здійснення розгляду справи у відкритому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД від 31.05.2024 № UA 902080/2024/000104/2, 19.08.2024 № UA 902080/2024/000121/1, 16.09.2024 № UA 902080/2024/000129/2, митниця діяла в порядку та відповідно до частини п`ятої статті 54 (Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю), згідно частин першої, четвертої статті 320, 337 МК України митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару.

Розглянувши подані документи і матеріали, з урахуванням обставин на яких грунтується позов, судом встановлено таке.

Приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис.

Щодо рішення від 31.05.2024 № UA902080/2024/000104/2 про коригування митної вартості товарів.

Між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією FIRMA PRODUKCYJNO- HANDLOWA «MAAN» (Польща) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1450. Відповідно пункту 1.1. контракту продавець виробляє та продає, а покупець купує з доставкою в Україну на умовах поставки EXW або FCA згідно з правилами Інкотермс 2010 ручний інструмент у кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

Позивач та компанія FIRMA PRODUKCYJNO-HANDLOWA «MAAN» (Польща) уклали додаткову угоду №1 до контракту №1450, згідно з якою сторони домовилися, що товари відвантажуються на умовах поставки EXW SIEPRAW (Польща).

Продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів на умовах поставки EXW SIEPRAW (Польща) правил Інкотермс 2010.

24.05.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №FA/1185/2024/A для оплати товарів у строк до 22.08.2024 за ціною 30 948,48 ЄВРО, а також специфікацію завантаження до комерційного інвойсу.

Продавець надав сертифікат походження товарів №PL/MF/AT 0079950 про те, що країною походження товарів є Польща.

Позивач, як власник транспортного засобу, виписав міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 174721 для переміщення товарів в Україну, а митними органами Польщі була оформлена митна декларація №24PL351020E0423352.

28.05.2024, позивач як перевізник власних товарів, склав калькуляцію транспортних витрат та довідку про транспортні витрат, згідно з якими вартість перевезення товарів територією Польщі до митного кордону України становить 22 600 грн.

У подальшому позивач підготував лист до відповідача про те, що оплата за товари не проводилася, з огляду на те, що оплата здійснюється на умова кредиту з відстрочкою платежу у 90 днів від дати комерційного інвойсу.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 27.05.2024 CMR№ 174721 товари були доставлені до Черкаської митниці.

30.05.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080802022Ul для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 30 948,48 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів до митної декларації №24UA902080802022Ul декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000151, виписаної відповідачем, а саме:

- контракт від 26.06.2022 №1450 між позивачем та компанією FIRMA PRODUKCYJNO- HANDLOWA «MAAN» (Польща) з додатковою угодою до нього від 27.06.2022 №1;

- прайс лист від 10.05.2024 щодо ціни товарів;

- комерційний інвойс від 24.05.2024 №FA/1185/2024/А;

- митну декларацію країни відправлення від 27.05.2024 №24PL351020E0423352;

- сертифікат походження від 27.05.2024 № PL/MF/AT 0079950;

- довідку позивача, як перевізника власних товарів на транспортні витрати від 28.05.2024;

- калькуляцію ПП «БУДПОСТАЧ» транспортних витрат від 28.05.2024;

- товарно транспортна накладна CMR від 27.05.2024№ 174721;

- лист позивача про умови оплати товарів від 30.05.2024;

- каталоги товарів від 30.05.2024;

- декларацію митної вартості.

31.05.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1024467, у якому зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

8)копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи надані разом з митною декларацією.

Разом з тим, що договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається не укладався; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) не виставлялися; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) не виставлялися; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів не укладався, специфікації не виписувалися.

Щодо витребування відповідачем каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, а також копії митної декларації країни відправлення, то такі документи були надані митному органу разом з митною декларацією, що підтверджується відомостями у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні № UA902080/2024/000151, виписаної відповідачем.

Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000104/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом: для товару № 1: 2,99 EUR/кг - джерело інформації за МД від 23.11.2023 № UA209170/2023/96956; для товару № 2: 1,53 EUR/кг - джерело інформації: за МД від 13.11.2023 № UA100360/2023/513001.

31.05.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000151.

З врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080802031U7, по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ на 45 474,52 грн.

Що стосується предмету спору по рішенню від 19.08.2024 №UA902080/2024/000121/1 про коригування митної вартості товарів.

26.06.2022 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією FIRMA PRODUKCYJNO- HANDLOWA «MAAN» (Польща) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1450. Відповідно пункту 1.1. контракту продавець виробляє та продає, а покупець купує з доставкою в Україну на умовах поставки EXW або FCA згідно з правилами Інкотермс 2010 ручний інструмент у кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

Позивач та компанія FIRMA PRODUKCYJNO-HANDLOWA «MAAN» (Польща) уклали додаткову угоду №1 до контракту №1450, згідно з якою сторони домовилися, що товари відвантажуються на умовах поставки EXW SIEPRAW (Польща).

Продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів (див. додаток 18) на умовах поставки EXW SIEPRAW (Польща) правил Інкотермс 2010.

13.08.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №FA/1821/2024/A для оплати товарів за ціною 15 255,60 ЄВРО, на умовах оплати кредит 90 днів з дати інвойсу, строк оплати до 11.11.2024, на умовах поставки EXW SIEPRAW (Польща), а також специфікацію завантаження до комерційного інвойсу.

Продавець надав сертифікат походження товарів № PL/MF/AU 0072292 про те, що країною походження товарів є Польща.

Позивач, як власник транспортного засобу, виписав міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 171931 для переміщення товарів в Україну, а митними органами Польщі була оформлена експортна митна декларація № 24PL351020E0656149.

14.08.2024, позивач як перевізник власних товарів, склав калькуляцію транспортних витрат та довідку про транспортні витрат, згідно з якими вартість перевезення товарів територією Польщі до митного кордону України становить 22 600 грн.

Позивач підготував лист до відповідача про те, що оплата за товари не проводилася, з огляду на те, що оплата здійснюється на умова кредиту з відстрочкою платежу у 90 днів від дати комерційного інвойсу.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 14.08.2024 CMR №171931 товари були доставлені до Черкаської митниці.

19.08.2024 позивач підготував каталоги про технічні характеристики товарів.

Позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080802927U2 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 15 255,60 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів до митної декларації №24UA902080802927U2 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000184, виписаної відповідачем, а саме:

- контракт від 26.06.2022 №1450 між позивачем та компанією FIRMA PRODUKCYJNO- HANDLOWA «MAAN» (Польща) з додатковою угодою до нього від 27.06.2022 №1;

-прайс лист від 12.07.2024 щодо ціни товарів;

- комерційний інвойс від 13.08.2024 №FA/1821/2024/A;

- митну декларацію країни відправлення від 14.08.2024 №24PL351020E0656149;

- сертифікат походження від 14.08.2024 № PL/MF/AU 0072292;

- довідку позивача, як перевізника власних товарів на транспортні витрати від 14.08.2024;

- калькуляцію ПП «БУДПОСТАЧ» транспортних витрат від 14.08.2024;

- товарно транспортна накладна CMR від 14.08.2024№171931;

- лист позивача про умови оплати товарів від 14.08.2024;

- каталоги товарів від 19.08.2024;

- декларацію митної вартості.

Відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1057558, у якому зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

8) митну декларацію країни відправлення з перекладом.

31.05.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи надані разом з митною декларацією.

Разом з тим, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається не укладався; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) не виставлялися; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) не виставлялися; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів не укладався, специфікації не виписувалися.

19.08.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000121/l, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом: товару №1 на рівні 1,53 EUR/кг, джерело інформації - МД від 23.05.2024 № UA100340/2024/616204.

19.08.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000184.

19.08.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080802933U0, по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ на 23 361,62 грн.

Щодо предмету спору по рішенню від 16.09.2024 №UA902080/2024/000129/2 про коригування митної вартості товарів.

Між позивачем (далі в т.ч. покупець) та виробником товарів компанією SHANDONG LIAN GLOVES CO., LTD. (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1039, відповідно до якого продавець виробляє і продає, а покупець приймає і оплачує товари рукавички.

Найменування (перелік), кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови та строки поставки, вказуються у проформах-інвойсах та інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Сторони за цим Контрактом керуються правилами Інкотермс 2020. Строки та умови поставки вказуються в інвойсах.

24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

Для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

Продавець надав позивачу прайс лист щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт QINGDAO Китай правил Інкотермс 2020.

27.06.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №LABU-0124-2 для оплати товарів рукавички за ціною 37 240,38 доларів США на умовах оплати 90 днів кредиту з дати коносаменту, на умовах поставки FOB порт QINGDAO Китай правил Інкотермс 2020. У цей же день продавець виписав пакувальний аркуш до вказаного комерційного інвойсу.

Продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № APU048541.

На товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24С3707А2429/50002, згідно з яким країною походження товарів є Китай.

Для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653395193 на суму 140 803,86 грн, а перевізник компанія Maersk А/S (Данія) виписав інвойс №5653395195 5653395197 на суму 1800,00 доларів США та 278,21 доларів США.

Для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №41, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 140 803,86 грн., а також 1778,21 доларів США.

Відповідно до залізничної накладної УМВС від 26.08.2024 №2151545350, товари були доставлені до станції у м. Тернополі.

На підставі товарно-транспортної накладної CMR від 14.09.2024 №2681 товари були доставлені до Черкаської митниці.

Позивач підготував до відповідача листа про те, що ПП «Будпостач» не здійснювало оплату товару, так як співпрацює з продавцем на умовах відстрочки платежу у 90 днів від дати коносаменту.

16.09.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080803217U0 для митного оформлення товарів. У митній декларації позивач визначив митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі №22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 37 240,38 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080803217U0 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000194, виписаної відповідачем, а саме:

- контракт від 17.05.2018 №1039 між позивачем та компанією SHANDONG LIAN GLOVES CO., LTD. (Китай) та доповнення від 20.06.2023 №7 до контракту;

- прайс лист продавця про ціну товарів на умовах поставки FOB порт QINGDAO Китай правил Інкотермс 2020;

- комерційний інвойс від 27.06.2024 №LABU-0124-2 для оплати товарів за ціною 37

240,38 доларів США, на умовах поставки FOB порт QINGDAO Китай правил Інкотермс 2020;

- сертифікат походження товару від 13.08.2024 №24С3707А2429/50002 про країну походження товарів Китай;

- договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk А/S (Данія);

- коносамент від 01.07.2024 № APU048541 про перевезення товарів водним транспортом;

- рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 21.08.2024 № 5653395193 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- інвойси компанії перевізника Maersk А/S (Данія) від 21.08.2024 №5653395195 5653395197 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів водним транспортом;

- довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 27.08.2024 №41, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 140 803,86 грн., а також 1778,21 доларів США;

- залізничну накладну УМВС від 26.08.2014 №2151545350 про перевезення товарів залізничним транспортом з Польщі до м. Тернополя;

- товарно-транспортно накладна CMR від 14.09.2024 №2681, згідно з якою товари були доставлені із залізничної станції у м. Тернополі до Черкаської митниці;

- бухгалтерська документація позивача про реалізацію ідентичних товарів;

- каталоги товарів від 16.09.2024;

- відомості з мережі Інтернет щодо ціни ідентичних товарів на ринках у Китаї;

- декларацію митної вартості.

16.09.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1062748, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору(угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

8) митну декларацію країни відправлення з перекладом.

16.09.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1018487 позивач повідомив відповідача, що всі наявні документи подані разом з митною декларацією.

16.09.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA902080/2024/000129/2, у якому у графі 33 зазначила, що митна вартість імпортованих позивачем товарів визначена за резервним методом товар №1 на рівні 3,75 дол. США/кг, товар № 2 на рівні 4,89 дол. США/кг. Джерело інформації: щодо товарів: МД від 23.08.2024 № UA902080/2024/802982 та від 22.08.2024 № UA408020/2024/42201.

16.09.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000194.

16.09.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією № 24UA902080803218U0, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 15 387,60 грн., ПДВ на 64 600,55 грн, всього на загальну суму 79 988,15 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» № 3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, адміністративне провадження № К/9901/45484/18.

Щодо рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів: від 31.05.2024 № UA 902080/2024/000104/2.

У графі 33 вказаного рішення, відповідач як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Відповідно до умов п. 3.2.3 контракту від 26.06.2022 № 1450 (з урахуванням додаткової угоди від 27.06.2022 №1) оплата за товар здійснюється шляхом відстрочки платежу в строки, вказані в відповідній проформі- інвойсі чи інвойсі продавця.

В поданому до митного оформлення інвойсі продавця від 24.05.2024 № FA/1185/2024/А інформація щодо умов оплати за товар відсутня взагалі».

Суд не враховує доводи відповідача, щодо відсутності у комерційному інвойсі інформації щодо умов оплати за товар з огляду на таке.

Судом встановлено, що у комерційному інвойсі від 24.05.2024 № FA/1185/2024/А, зазначено, що спосіб оплати - банківський переказ, термін - 22.08.2024, тобто 90 днів від дати інвойсу.

В матеріалах справи наявний лист позивача від 30.05.2024 про те, що оплата за товари не проводилася, з огляду на те, що оплата здійснюється на умовах кредиту з відстрочкою платежу у 90 днів від дати цього інвойсу.

Разом з тим, умови оплати товару не впливають на митну вартість, що підтверджується також тими обставинами, що відповідачем не зазначено яким чином ніби то відсутність в інвойсі умов оплати товарів впливають на визначення складових митної вартості імпортованого позивачем товару.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.20219 у справі №813/1755/17. адміністративне провадження №К/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв 'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, адміністративне провадження №К/9901/18588/18, визначено, що «розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості».

Постановою Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 820/6512/15, адміністративне провадження № К/9901/32320/18: Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними доводи Харківської митниці ДФС щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині здійснення передоплати пізніше, ніж відбулось оформлення коносаменту, оскільки ці особливості господарських відносин між контрагентами жодним чином не впливають на формування ціни ввезеного товару, а оплата лише підтверджує заявлену митну вартість.

Отже, відмовсті про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю. Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Відповідно п. 1.1. контракту від 26.06.2022 № 1450 (з урахуванням додаткової угоди від 27.06.2022 №1) та інвойсу від 29.01.2024 № FA/203/2024/A зазначено, що товар постачається на умовах EXW місто S1EPRAW (Польща). Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс термін EXW «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі та ін.), без його завантаження на приймаючий транспортний засіб та здійснення митного очищення товару для експорту.

Також, в наданих документах митного оформлення відсутні відомості про витрати на брокерську винагороду, а саме витрати, які були понесені продавцем для здійснення митного очищення товару для експорту. Таким чином, під час визначення та заявленая митної вартості за основним методом, декларантом не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо всіх обоє 'язкових складових митної вартості, а саме витрати на навантаження/вивантажения, витрати на комісійні та брокерську винагороду, які під час визначення декларантом митної вартості не були додані до ціни товару, а в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про їх включення до ціни товару.

Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України вартість зазначених витрат (тари, маркування, пакування, отримання всієї товаро-супровідної документації, навантаження товару на транспортний засіб, транспортування), є обов язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Згідно з пунктом 2.2. контракту визначено, що ціна товару включає в себе вартість тари, маркування, упаковки, одержання всіх документів, необхідних для ввезення в Україну, завантаження товару у транспортний засіб.

У пунктах 4.6.1, 4.6.2., 4.6.3 контракту сторони домовилися, що продавець зобов`язаний забезпечити належну упаковку товарів, розміщення вантажу в транспортному засобі і його кріплення, щоб уникнути пошкодження. У випадку невиконання цих вимог і необхідності перевантаження вантажу, продавець відшкодовує завдані збитки.

Також у пункті 9.1. контракту узгоджено, що всі податки, митні витрати з одержанням експортної ліцензії та інших витрат поза територією покупця несе продавець, а на території країни покупця - покупець.

Отже, про протиправність витребування додаткових документів та коригування митної вартості товарів, свідчать зазначені відомості у контракті та додаткової угоди, а також ті обставини, що при укладанні контракту сторони можуть змінювати окремі положення правил Інкотермс на свій розсуд.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Митна декларація країни відправлення від 27.05.2024 № 24PL351020E0423352 не завірена митним органом країни відправлення, що ставить під сумнів справжність документу та не дає змоги ідентифікувати даний документ з даною поставкою».

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декіарант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Отже, обов`язковою умовою для витребування додаткових документів є саме розбіжності у документах, вказаних у частині 2 ст. 53 МК України.

Разом з тим, експортна декларація країни відправлення не входять у перелік документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, а тому факт того, що митна декларація країни відправлення не завірена митним органом країни відправлення не може бути підставою для витребування додаткових документів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 04.11.2020 у справі № 815/648/17, адміністративне провадження № К/9901/18485/18, встановлено, що частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов`язковому поданню при митному оформленні товарів.

Крім того, суд зазначає, що самі по собі обставини ненадання завіреної митної декларації країни відправлення не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави, визначені ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Щодо рішення від 19.08.2024 №UA902080/2024/000121/1 суд зазначає про таке.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Відповідно п. 1.1. контракту від 26.06.2022 № 1450 (з урахуванням додаткової угоди від 27.06.2022 №1) та інвойсу від 13.08.2024 № FA/1821/2024/A зазначено, що товар постачається на умовах EXWмісто S1EPRA W (Польща).

Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс термін EXW «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі та ін.), без його завантаження на приймаючий транспортний засіб та здійснення митного очищення товару для експорту.

Відповідно до наданих документів митного оформлення декларантом вказано місце завантаження партії оцінюваного товару без уточнення, таким чином у митниці відсутні точні відомості, щодо конкретного місця поставки, тим самим не відомо чи були враховані у вартість товару, зазначеній в інвойсі від 13.08.2024 № FA/1821/2024/A, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди витрати, щодо навантаження, вивантаження партії оцінюваних товарів.

Також, в наданих документах митного оформлення відсутні відомості про витрати на брокерську винагороду, а саме витрати, які були понесені продавцем для здійснення митного очищення товару для експорту.

Таким чином, під час визначення та заявленая митної вартості за основним методом, декларантом не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо всіх обов язкових складових митної вартості, а саме витрати на навантаження/вивантаження, витрати на комісійні та брокерську винагороду, які під час визначення декларантом митної вартості не були додані до ціни товару.

Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України вартість зазначених витрат (тари, маркування, пакування, отримання всієї товаро-супровідної документації, навантаження товару на транспортний засіб, транспортування), є обов язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Таким чином, під час визначення та заявлення митної вартості за основним методом, декларантом не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо всіх обов язкових складових митної вартості, а саме щодо вартості тари, маркування, пакування, витрати на навантаження товару на транспортний засіб, транспортування та пов язані з транспортуванням до ввезення на митну територію України, які під час визначення декларантом митної вартості не були додані до ціни товару, а в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про їх включення до ціни товару.

Таким чином, під час визначення та заявленая митної вартості за основним методом, декларантом не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо всіх обов язкових складових митної вартості, а саме щодо вартості тари, маркування, пакування, витрати па навантаження товару на транспортний засіб, транспортування та пов`язані з транспортуванням до ввезення на митну територію України, які під час визначення декларантом митної вартості не були додані до ціни товару, а в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про їх включення до ціни товару».

Суд зазначає, що контракт від 26.06.2022 № 1450 та додаткова угода від 27.06.2022 №1, передбачає, що вартість тари, маркуваня, пакування, отримання всієї товаро-супровідної документації, навантаження товару на транспортний засіб, витрати на брокерську винагороду, а саме витрати, які були понесені продавцем для здійснення митного очищення товару для експорту, включені у ціну товару.

Таким чином, твердження відповідача, про те, що витрати на навантаження/вивантаження, витрати на комісійні та брокерську винагороду декларантом до митної вартості не були додані до ціни товару, базуються лише на припущеннях відповідача.

Стосовно посилання митного органу в електронному повідомленні та у спірному рішенні на те, що «Митна декларація країни відправлення від 14.08.2024 № 24PL351020E0656149 не завірена митним органом країни відправлення, що ставить під сумнів справжність документу та не дає змоги ідентифікувати даний документ з даною поставкою. Декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди», то самі по собі обставини не завірення документу жодним чином не свідчать про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Стосовно рішення від 16.09.2024 №UA902080/2024/000129/2.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Відповідно до доповнення 7 від 20.06.2023 зовнішньоекономічний договір викладено в новій редакції, відповідно до п. 2.1. зовнішньоекономічного договору від 17.05.2018 № 1039, якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника».

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таку ж правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 23.10.2023 у справі № 810/690/17, провадження № К/9901/42594/18: « 17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено».

Крім того, суд зазначає, що самі по собі обставини про ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 17.05.2018 № 1039, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені».

Відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідну для перевезення товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідач також посилається на п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 17.05.2018 № 1039, про те, що вартість товару включає в себе вартість пакування.

Разом з тим, поставка товару на умовах FOB зобов`язує продавця забезпечити за свій рахунок пакування товару, необхідну для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування. Таким чином, вартість пакування включено у ціну товарів. Отже, доводи відповідача, в цій частині не знайшли свого підтвердження.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Відомості наданого рахунка від 27.06.2024 № LABU-0124-2 щодо надання знижки від попередньо встановленої ціни партії оцінюваного товару, суперечать умовам договору, а умови надання знижки не підтверджуються документально жодними документами, які декларантом надані до митного оформлення».

Судом встановлено, що відповідно до комерційного інвойсу від 27.06.2024 № LABU-0124-2 продавець вказав про знижку за об`єм у розмірі 470,34 доларів США.

Розмір наданої продавцем знижки становить 1,25% від ціни товарів, що є в межах 10%, обумовленої контрактом розміру знижки.

Отже, відповідач протиправно витребовував додаткові документи, так як розмір знижки наданої продавцем обумовлено контрактом.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 1772,1328 дол. США.

В рахунку від 21.08.2024 № 5653395197 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 222,57 дол. США ma «Documentation fee - Destination in Gdansk» 55,64 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку 21.08.2024 № 5653395197 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.

Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню».

Судом встановлено, що у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 27.08.2024 №41, вказано вартість перевезення товарів зокрема у доларах США:

-оформлення документації у Гданську, Польща - 55,64 доларів США;

-операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 222,57 доларів США;

-залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль - Мостиська на кордоні Польща/Україна, вартість якого становить 1500,00 доларів США.

Таким чином вартість послуг разом у доларах США за територією України - 1778,21 доларів США.

У графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) вказана вартість витрат у гривнях, а у розділі «Г» ДМВ ці ж витрати зазначені у доларах США: товар №1 - 1772,13 доларів США, товар №2 - 6,08 доларів США, а разом 1778,21 доларів США.

Тобто, відомості у гривнях у графі 21 ДМВ та у доларах США у розділі «Г» ДМВ співпадають з відомостями у довідці про транспортні витрати, що обраховувалися у доларах США, є однаковими та складають 1778,21 доларів США.

При цьому, декларант у графі 21 ДМВ до витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, що обраховані у доларах США, додав вартість залізничних перевезень.

Додавання до послуг вивантаження, навантаження та обробки товарів вартості залізничного перевезення, які обраховані в доларах США, викликані неможливістю внесення у декларацію митної вартості, що формується у митному органі автоматично, два рази послуг з перевезення товарів, а саме вартості перевезення водним транспортом у гривнях та вартості перевезення залізничним транспортом у доларах США.

Декларант у графі 20 ДМВ вказав витрати на перевезення у гривнях, тому записати витрати у доларах США на перевезення товарів залізничним транспортом із-за роботи митної програми немає можливості. Вартість залізничного перевезення була додана до вартості витрат з вивантаження, завантаження та оформлення документів, які також обраховані у доларах США.

Крім того, митний орган у графі 33 спірного рішення не послався на обставини, що декларант не додав до митної вартості послуг з перевезення товарів залізничним транспортом у розмірі 1500,00 доларів США, що заявлені у ДМВ як вартість послуг навантаження/вивантаження товарів.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: «в рахунках від 21.08.2024 № 5653395195, 5653395197 від імені MAERSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 днів. Станом на 16.09.2024 до митниці не надано відомості щодо оплати згідно наданих рахунків.

Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Про протиправність коригування митної вартості з підстав ненадання відомостей про оплату транспортних послуг підтверджується наступними доказами.

Посилання відповідача на частину 2 ст. 53 МК України є протиправним, з огляду на те, що пункт 4 ч. 2 цієї статті стосується оплати саме товарів, а не транспортних послуг, а саме, « 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Разом з тим, самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, відповідач не навів докази про те, як обставини про ненадання відомостей про оплату послуг перевезення товарів свідчать про наявність сумнівів у правильності заявленої митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, адміністративне провадження № К/9901/1233/17 «колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей».

При цьому слід врахувати, що відповідачу були надані документи щодо перевезення товарів та вартості послуг перевезення, які не містять підстав для сумніву у відповідача щодо правильності заявленої митної вартості.

Отже, відповідачу разом з митною декларацією була надана довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 27.08.2024 №41, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 140 803,86 грн, а також 1778,21 доларів США.

Суд акцентує увагу, що відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів в одному контейнері - 140 803,86 грн, а також 1778,21 доларів США, зокрема що вартість таких послуг є недійсною, неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 9084,00 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів: від 31.05.2024 № UA 902080/2024/000104/2, 19.08.2024 № UA 902080/2024/000121/1, 16.09.2024 № UA 902080/2024/000129/2.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 314) судовий збір у розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Черкаської митниці (ідентифікаційний код ВП 44005652, місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.