Ухвала суду № 125510804, 27.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2025 року Справа № 520/4033/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду зі адміністративний позов до начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в якій просить суд:

- визнати бездіяльність начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини, яка полягає у не видачі мені довідки про прийняття і реєстрацію мого повідомлення від 17.02.2025, у 7-му управлінні Департаменту стратегічних розслідувань НП України такими, що порушили мої права гарантовані п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ Про запобігання корупції;

- визнати бездіяльність начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини, яка полягає у не роз`ясненні мені прав та обов`язків викривача при прийняття мого повідомлення від 17.02.2025, у 7-му управлінні Департаменту стратегічних розслідувань НП України такими, що порушили мої права гарантовані п. 1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ Про запобігання корупції;

- визнати бездіяльність начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини, яка полягає у не внесенні у Єдиний портал повідомлень викривачів інформації про моє повідомлення від 17.02.2025, 7-м управлінням Департаменту стратегічних розслідувань НП України такою, що порушили мої права гарантовані ч. 2 ст. 53-3 ЗУ Про запобігання корупції;

- зобов`язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину вирішити питання, про видачу мені довідки про прийняття і реєстрацію мого повідомлення від 17.02.2025, як то визначено п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ Про запобігання корупції;

- зобов`язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину вирішити питання, про роз`яснення мені прав і обов`язків викривача, як то визначено п.1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ Про запобігання корупції;

- зобов`язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину організувати внесення відомостей про моє Повідомлення від 17.02.2025 до Єдиного порталу повідомлень викривачів, про що мене повідомити наданням відповідного ідентифікатора.

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.

Щодо зазначення у позовні заяві відомостей про відповідача.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності..

Із змісту ч.1 ст. 46 КАС України, видно, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Позивач зобов`язаний довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Відповідно до ч. ч. 3-7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Із адміністративного позову убачається, що вимоги позивача звернені до начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександра Олександровича, однак з повідомленням про корупцію від 17.02.2025 позивач звернувся до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та такий є юридичною особою, яка наділена адміністративною процесуальною правосуб`єктністю у відповідності до ст. 43 КАС України.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У разі вірного зазначення відомостей про відповідача у позовній заяві начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України Сухини О. О., позивачу необхідно викласти обставини, якими останній обґрунтовує свої вимоги до вказаного відповідача із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із складним матеріальним становищем у відповідності до пп 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, адже ним заявлено три основні вимоги немайнового характеру, а відтак розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно зі пп 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 (справа № 215/3329/19) аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно з практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року, справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95) суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом і з тим, аналіз норм Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 (справа № 9901/377/21).

Відповідно до довідки від 06.01.2025 № б/н дохід позивача за 2024 рік становить у розмірі 47358,70 грн.

Щодо доводів позивача про визначення ним трьох основних вимог немайнового характеру суд оцінює критично, виходячи з наступних мотивів.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Верховний Суд вважає, що об`єднання позивачем у позові декількох вимог майнового та/або немайнового характеру, не може призводити до штучного зменшення (у даній справі збільшення) розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви, а порядок розрахунку судового збору у випадку заявлення декількох вимог однозначно визначає частина третя статті 6 Закону № 3674-VI (постанова від 25.04.2023 у справі № 300/3800/22).

Обґрунтування підстав об`єднання в одному позові такої кількості вимог (три основні вимоги немайнового характеру та три похідні вимоги немайнового характеру), які за своїм змістом, фактично не утворюють самостійні предмети доказування у справі позивач не зазначає, а підстави вважати, що усі заявлені вимоги не є пов`язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами, відсутні.

З огляду на викладене приходжу переконання про те, що у цій справі є підстави вважати вимоги до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій щодо внесення відомостей про повідомлення від 17.02.2025 до ЄППВ - однією основною позовною вимогою, а інші вимоги похідними вимогами немайнового характеру, адже їх задоволення залежить від задоволення основної вимоги.

Дослідивши позовну заяву, суддя дійшов висновку про те, що позивачем подано лише одну основну вимогу, а всі інші вимоги є похідними.

З огляду на викладене суд не установив обставин, які б ускладнювали виконання позивачем обов`язку сплати судовий збір за подання адміністративного позову до суду, а тому у клопотанні позивача про відстрочення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду необхідно відмовити.

Судом визначено ставку судового збору за подання адміністративного позову до суду за вимогою немайнового характеру (0,4 % прожиткового мінімуму для працездатним осіб) така ставка не перевищує 5 відсотків (47358,70 / 5% = 2367,93 грн) розміру його річного доходу позивача та становить 1211,20 грн.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.

Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 295 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

у клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова