Рішення № 125510518, 27.02.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7638/24

27 лютого 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, в якій просить:

бездіяльність Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо невидачі паспорт громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_2 визнати протиправною;

зобов`язати Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідно до рішення суду є опікуном повнолітньої недієздатної ОСОБА_2 . Діючи як законний представник ОСОБА_2 , 17.10.2024 позивач звернувся із заявою до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області з проханням оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі Положення №2503-XII), у зв`язку втратою, раніше виданого. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів відповідач 13.11.2024 повідомив про неможливість видачі паспорта у формі книжечки, оскільки заявником подано не всі, визначені Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2019 №456 (далі Тимчасовий порядок №456), документи, а саме рішення суду. Крім того, подана заява про видачу паспорта відповідає зразку згідно Додатку №1 до Тимчасового порядку №456, а тому твердження відповідача про невідповідність встановленому зразку не заслуговує на увагу. До того ж, посадова особа ніяких заперечень при подачі документів на виготовлення паспорта у формі книжечки щодо невідповідності поданої заяви не заявляла.

На думку позивача, відмова в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки є грубим порушенням принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту за відсутності згоди, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даними позовом, в якому також посилається на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Кременецьким відділом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 13.11.2024 за результатами розгляду заяви від 17.10.2024 ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано відповідь у формі роз`яснення положень законодавства щодо порушених заявником питань, а саме: про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року) у зв`язку із втратою раніше виданого паспорта та зазначено перелік документів, які необхідно подати для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого, згідно із вимогами Розділу VI Тимчасового порядку №456. Крім того, у листі зазначено, що форма заяви для оформлення паспорта громадянина України с не довільною, а затверджена Додатком 1 до Тимчасового порядку №456 і так як до територіального підрозділу ДМС не подано усіх визначених документів, необхідних для оформлення і видачі паспорта громадянина України взамін втраченого, вимоги про оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_2 є передчасними.

Відповідач наголошує, що листом від 13.11.2024 за №М-54/6/6119-24/6119-24 жодним чином не заперечується право ОСОБА_2 на оформлення паспорта у формі книжечки замість втраченого відповідно до Положення № 2503-ХІІ. Сама по собі незгода законного представника (опікуна) ОСОБА_2 позивача зі змістом відповіді не спростовує факту неподання відповідного пакету документів, та не може бути підставою для задоволення позовних вимог про видачу паспорта громадянина України. Наполегливо звертає увагу на те, що саме позивачем не дотримано встановленої законодавством процедури звернення за оформлення паспорта громадянина України замість втраченого, а долучені до заяви копії документів, не є тими документами, на підставі яких можна оформити і видати паспорт громадянина України замість втраченого.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.09.2023 у справі 598/471/23, яке 10.10.2023 набрало законної сили, призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , поклавши на нього права та обов`язки, передбачені ст.67 Цивільного кодексу України.

17.10.2024 позивач звернувся до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області із заявою, в якій просив оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.

До вказаної заяви позивачем додано: заяву про втрату паспорта (додаток 5 до Тимчасового порядку №456); заяву про видачу паспорта, яка не відповідає Додатку 1 до Тимчасового порядку №456; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; свідоцтво про народження ОСОБА_2 ; копію паспорта опікуна ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Збаразьким РВ УМВС в Тернопільській області 24.02.2009; копію рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.09.2023 у справі №598/471/23.

Листом Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 13.11.2024 за №М-54/6/6119-24/6119-24 позивачу повідомлено, що 17.10.2024 при зверненні до територіального підрозділу ним подано заяву про видачу паспорта, яка не відповідає зразку, встановленому у Додатку 1 до Тимчасового порядку №456. Оскільки заява про видачу паспорта не встановленого зразка, то така заява не може бути розглянута в порядку надання адміністративної послуги. Також роз`яснено положення законодавства щодо порушених заявником питань, а саме: про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року) у зв`язку із втратою раніше виданого паспорта та зазначено перелік документів, які необхідно подати для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого, згідно із вимогами Розділу VI Тимчасового порядку №456.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких, в тому числі, відноситься паспорт громадянина України; та 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно ч.1 ст.21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, що також кореспондується з нормами Положення №2503-XII.

Нормами п.3 Положення №2503-XII передбачена можливість виготовлення бланків паспортів як у вигляді паспортної книжечки, так і у вигляді паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 12, 13 Положення №2503-XII визначено, що видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Згідно з п.19 Положення №2503-XII громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов`язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Водночас, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (далі Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Відповідно до п.5 Порядку № 302 у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

Перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого, визначено у п.35 Порядку № 302.

Пунктом 3 Постанови №302 установлено, що:

- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється;

- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302" (далі Постанова №398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 відповідно до абз.5 п.3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок №456.

Згідно п.1 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно п.3 Тимчасового порядку №456 подача заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядкує є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних".

Окрім цього, суд також звертає увагу, що погодження людини на оформлення паспорта-картки відповідно до Закону №5492-VІ є згодою на присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, який відповідно до статей 4, 10 цього закону за своєю суттю є довічним незмінним ідентифікатором конкретної людини, складеним із її персональних даних. Будь-яке примушування до оформлення паспорта-картки без згоди на те особи свідчить про порушення принципу невтручання в особисте та сімейне життя суб`єкта, шляхом електронної обробки персональних даних у процесі оформлення паспорту у формі ID-картки.

Так, п.131 затвердженого Постановою №302 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI (далі Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Статтею 2 Закону №2297-VI встановлено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Разом з тим, відповідно до ч.5, 6 ст.6 Закону №2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Водночас законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.

При цьому реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу-використання традиційних методів ідентифікації особи.

Своє бажання отримати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_1 , який є законним представником недієздатної ОСОБА_2 , аргументує тим, що вони не надають згоду на збір і обробку персональних даних дитини та передачі таких до Єдиного державного демографічного реєстру, що в свою чергу є необхідною умовою для видачі паспорта у формі ІD-картки.

У ст.8 Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 №2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з`ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст.5 і 6 цієї Конвенції; …".

За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване ст.8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, заява № 18139/91, п.37). Під терміном "закон" … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".

Разом з цим, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 №475/97-ВР, передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.

Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне і сімейне життя, що становить порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

При прийнятті рішення у спірних правовідносинах суд враховує ту обставину, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а тому відсутність такого є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації. Суд зауважує також, що у даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.

Таким чином, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про належність ОСОБА_2 права отримати паспорт громадянина у формі книжечки, оскільки таке право прямо передбачено Законом №5492-VI, а саме ч.2 ст.14 цього Закону.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), що в силу приписів ч.3 ст.291 КАС України враховуються судом при ухваленні рішення.

Прийняття після винесення постанови Великою Палатою Верховного Суду декількох підзаконних нормативно-правових актів не позбавляє даної справи ознак, які відповідають ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної вище зразкової справи.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення №2503-ХІІ у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати такий.

Наразі порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України регламентовано Законом №5492-VI, Постановою №302 та Тимчасовим порядком №456.

Пункт 5 розділу І Тимчасового порядку №456 визначає, що заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Відповідно до п.1 розділу VІ Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає:

1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку;

2) рішення суду;

3) заяву;

4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта);

6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Строк розгляду заяви про втрату паспорта становить 30 календарних днів з дня подання заяви. За потреби проведення додаткової перевірки за матеріалами справи про втрату паспорта або у разі несвоєчасного надходження відповіді на направлені запити строк розгляду продовжується не більше ніж на 30 календарних днів (п.2 розділу VI Тимчасового порядку №456).

Крім того, процедурою передбачено проведення під час розгляду заяви перевірки інформації за даними відомчої інформаційної системи ДМС, а відомостей про реєстрацію місця проживання, які подані заявником, - за даними обліку територіального органу ДМС. У разі, якщо особа зазначила у заяві, що її місце проживання зняте з реєстрації та/або не зареєстроване, така перевірка здійснюється за обліками всіх територіальних органів ДМС (п.3 розділу VI Тимчасового порядку №456).

Якщо втрачений/викрадений паспорт був отриманий у територіальному підрозділі ДМС, до якого подано заяву про втрату паспорта, здійснюється звірка даних особи та її фотозображення з даними і фотокарткою, уклеєною до заяви про видачу цього втраченого/викраденого паспорта. У разі отримання паспорта, який було втрачено/викрадено, в іншому територіальному підрозділі ДМС для підтвердження видачі цього паспорта саме тій особі, яка його втратила/у якої викрадено паспорт, не пізніше наступного дня після надходження заяви про втрату/викрадення паспорта до територіального підрозділу ДМС, який здійснював оформлення паспорта, який було втрачено/викрадено, засобами поштового або фельд`єгерського зв`язку надсилається запит за формою, наведеною в додатку 9 до цього Тимчасового порядку, з долученою фотокарткою цієї особи. У разі якщо втрачений/викрадений паспорт був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає такі запити до всіх територіальних органів ДМС. Під час перевірки працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє відповідність відомостей, наведених у запиті, та долученої до нього фотокартки даним заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено, та фотокартці, що міститься на ній. Одночасно в графі Службові відмітки заяви проставляється відмітка про дату надходження запиту й орган, який оформлює паспорт замість втраченого, після чого заява поміщається до архівної картотеки. За результатами перевірки складається відповідь за формою, наведеною в додатку 10 до цього Тимчасового порядку, до якої долучається завірена керівником територіального підрозділу ДМС копія заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено (п.4 розділу VI Тимчасового порядку №456).

У разі якщо під час порівняння фотокарток не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено, про це повідомляється територіальний підрозділ ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з установлення особи заявника та обставин виникнення розбіжностей (п.5 розділу VI Тимчасового порядку №456).

У разі якщо картотеки заяв про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено, територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація у наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до розділу VIII цього Тимчасового порядку (п.6 розділу VI Тимчасового порядку №456).

Після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за заявою про втрату паспорта за формою згідно з додатком 11 до цього Тимчасового порядку, який затверджується керівником цього підрозділу. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про видачу паспорта (п.8 розділу VI Тимчасового порядку №456).

Таким чином, Тимчасовий порядок №456 передбачає у разі втрати паспорта громадянина України у формі книжечки подання заявником особисто до органу ДМС заяви про втрату паспорта за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку (пп.1 п.1 розд.VI Тимчасового порядку), та заяви про видачу паспорта громадянина України, за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку (пп.1 п.3 розділу I, пп.1 п.1 розділу VI Тимчасового порядку №456); дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; платіжного документа з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта).

При цьому, пп.5 п.1 розділу IX Тимчасового порядку №456 визначено, що територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області із заявою про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з втратою раніше виданого.

Зі змісту листа Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області № від 13.11.2024 за №М-54/6/6119-24/6119-24 вбачається, що 17.10.2024 при зверненні до територіального підрозділу ним подано заяву про видачу паспорта, яка не відповідає зразку, встановленому у Додатку 1 до Тимчасового порядку №456. Оскільки заява про видачу паспорта не встановленого зразка, то така заява не може бути розглянута в порядку надання адміністративної послуги.

Разом із тим, як вказувалося вище, п.13 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Форма такої заяви, зазначеної у п.13 Положення № 2503-ХІІ, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 "Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01.03.2018 № 161. Відтак на сьогодні немає іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації п.13 Положення № 2503-ХІІ.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 "Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України" хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (Додаток 1), проте цей наказ, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки на дату подання документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21.11.2018 у справі № 821/1974/17, від 26.06.2019 у справі № 0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі № 520/11053/18, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20).

Наведене свідчить про те, що відповідач помилково застосував до спірних правовідносин Тимчасовий порядок № 456 та не застосував до них Положення № 2503-ХІІ.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.07.2021 у справі №280/851/20 та від 20.03.2024 у справі №560/3366/23 за схожих обставин із цією справою.

У контексті наведеного, варто зазначити, що подана позивачем заява за своєю суттю і формою, незважаючи на посилання у такій на Додаток 1 до Тимчасового порядку №456 (пп.1 п.3 розділу І), є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Положенням № 2503-XII.

Натомість лист Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 13.11.2024 за №М-54/6/6119-24/6119-24 вказує на те, що відповідач не розглядав по суті вказану вище заяву позивача від 17.10.2024 та не прийняв відповідного рішення.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених ч.2 ст.2 КАС України. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, не розглянувши заяву позивача стосовно порушеного у ній питання про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та, відповідно, не прийнявши за результатами її розгляду відповідного рішення, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.

Як передбачено п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

З огляду на викладене вище, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов`язання Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки згідно з Положенням № 2503-XII, та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.10.2024 про видачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки згідно з Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

Зобов`язати Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки згідно з Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

- ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

відповідач: - Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Хмельницького Богдана, 17, А, м.Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47004, код ЄДРПОУ: 37839038).

Головуючий суддяМандзій О.П.