Рішення № 125510490, 28.02.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/312/25

28 лютого 2025 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом №8372-8355/0-02/8-1900/24 від 06.11.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ХІІ із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.10.2024 з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Тернопільській області та отримує пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).

Досягнувши 60-річного віку 16.10.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою про переведення з пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки.

Проте, відповідач листом від 06.11.2024 відмовив у призначенні пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на умовах Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ). З такими діями позивач не погоджується та зауважила, що їй була призначена пенсія відповідно до Закону №796-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV) вона звернулася вперше. За вказаних обставин має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до статті 45 Закону №1058-IV. На переконання позивача, при розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки (2021-2023 роки), що передують року призначення нового виду пенсії. З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому зазначає, що статтею 55 Закону №796-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Такий вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.

З 10 серпня 2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Досягнувши шістдесятирічного віку позивач звернулася із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Відповідач листом від 06.11.2024 №8372-8355/О-02/8-1900/24 повідомив ОСОБА_1 , що з 10 серпня 2017 року вона одержує пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону №796-ХІІ.

Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом дванадцятим частини третьої статті 55 Закону України №796-ХІІ передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

При цьому згідно з абзацом першим частини першої статті 57 Закону №796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

З огляду на вказані норми законодавства частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, що підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №522/1916/17.

До того ж Законом №1058-IV пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

В спірному випадку ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи та їй з 10.08.2017 призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

За змістом статті 55 Закону №796-ХІІ особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з наведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується відповідно до положень Закону №1058-ІV.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №580/3792/23 сформулював такі правові висновки:

1) статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначається, перераховується та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ці ж висновки Верховний Суд підтримав у постановах від 18 червня 2024 року у справі №280/4122/23, від 21 січня 2025 року у справі № 560/19999/23 в аналогічних правовідносинах, зокрема, суд висновував, що статтею 55 Закону №796-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Такий вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Заява позивача фактично стосувалася призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була їй призначена з 10.08.2017. Суд погоджується із відповідачем, що такий вид пенсії не може бути призначений повторно із застосуванням під час розрахунку пенсії положень статті 40 Закону №1058-IV щодо використання показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Фактичні обставини цієї справи свідчать про те, що розмір пенсії позивача визначений на підставі норм Закону №1058-IV, що також слідує з листа ГУ ПФУ в Тернопільській області від 06.11.2024 №8372-8355/О-02/8-1900/24. Тому незалежно від пільгових умов її призначення вона вважається пенсією за віком за Законом №1058-IV.

Суд звертає увагу на те, що заява позивачки до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена їй 10.08.2017, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.

Суд вважає помилковим посилання позивачки на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

У тій справі встановлено, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згодом позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.

Натомість у справі, яка розглядається, установлено, що позивачці з 2017 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто заява стосувалась призначення їй того самого виду пенсії.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, є не релевантною до обставин цієї справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати відповідно до вимог стаття 139 КАС України не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.