Ухвала суду № 125509905, 27.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7837/25-к

пр. 1-кс-8969/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025 у межах кримінального провадження № 12023020160000534 від 23.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025 у справі № 757/2620/25-к у межах кримінального провадження № 12023020160000534 від 23.10.2023, зокрема, на тимчасово вилучене 21.06.2024 під час обшуку в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме: грошові кошти українська гривня номіналом 1000 грн в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що майно, на яке накладено арешт, не містить ознак речових доказів у даному кримінальному провадженні, а його власники не мають відношення до вказаного кримінального провадження та останньому не повідомлено про підозру, а відтак арешт необхідно скасувати.

Так, представник ОСОБА_4 в своєму клопотанні зазначив, що попередньо ОСОБА_4 було особисто передано ОСОБА_6 грошові кошти в загальній сумі 2 000 000 грн. для здійснення обміну на валюту для оплати навчання її доньки за кордоном, про що повідомлено слідчого та надано відомості з Державного реєстру про походження грошових коштів за результатом здійснення підприємницької діяльності та сплати з них всіх загальнообов`язкових податків.

Також, представником в інтересах ОСОБА_5 зазначено, що ОСОБА_7 повідомив слідчого про отримання в борг коштів від ОСОБА_5 , які вилучені в ході проведення обшуку з сумки ОСОБА_7 .

В підтвердження сказаного слідчому було надано розписку від 20.06.2024 року та податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за 2023 рік та 1 квартал 2024 року, що підтверджує походження коштів та сплати з них всіх загальнообов`язкових податків

А відтак походження вилучених грошових коштів підтверджується стороною захисту поза розумний сумнів.

У судове засідання заявник не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання у відсутність заявника, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Прокурор чи слідчий в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020160000534 від 23.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

21.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2024 у справі №757/25177/24-к слідчими ГСУ НП України було проведено обшук пункту обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: АДРЕСА_1.

У ході вказаного обшуку було вилучено особисті грошові кошти, що належать ОСОБА_4 , зокрема:

1) Українська гривня:

- номіналом 1000 грн. 716 купюр;

- номіналом 500 грн. 2406 купюр;

- номіналом 200 грн. 481 купюра;

- номіналом 50 грн. 145 купюра;

- номіналом 20 грн. 709 купюра;

- номіналом 10 грн. 5 купюр;

- номіналом 5 грн. 2 купюри., в загальній сумі 1 558 190 грн.

2) долар США:

- номіналом 100 доларів 135 купюр;

- номіналом 50 доларів 61 купюра;

- номіналом 20 доларів 35 купюр;

- номіналом 10 доларів 42 купюри;

- номіналом 5 доларів 4 купюри;

- номіналом 1 доларів 2 купюри, в загальній сумі 17 692 долара США;

3) Євро:

- Номіналом 20 євро 73 купюри;

- Номіналом 10 євро 62 купюри, в загальній сумі 2 080 Євро.

Також, в ході проведення вказаного обшуку з сумки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр, що належать ОСОБА_5 .

У зв`язку з чим прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене 21.06.2024 у ході обшуку майно.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025 у справі № 757/2620/25-к клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 було задоволено та накладено арешт, серед іншого, на тимчасово вилучене майно, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, яке вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме (№16 а) площею 48,20 кв./м. (в літ. Б), (№15 а, №22) площею 98,70 кв./м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв./м. (в літ. А), (№26) площею 115,6о кв./м. (літ. А) розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інше майно у рамках кримінального провадження № 12023020160000534.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту могло призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності заявника. Підозра ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок заявника з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12023020160000534 від 23.10.2023, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Саме по собі винесення постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення власника майна вільно користуватися ним.

Враховуючи вказане, пояснення представника власника, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник сторони обвинувачення не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025 у справі №757/2620/25-к, на тимчасово вилучене 21.06.2024 під час обшуку пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_1, а саме в частині: українська гривня номіналом 1000 грн в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_7 .

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1